Справа № 761/4117/22
Провадження № 2/761/7794/2022
09 лютого 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши питання про відкриття провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт плюс», про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги,
встановив:
В лютому 2022 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана до провадження судді Саадулаєва А.І.
Предметом позову є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №GL3N216868 від 23.04.2020 року в частині відступлення прав вимоги по кредитному договору №71/П/49/2007-840 від 18.07.2008.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя вважає за необхідне направити справу для розгляду за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва застосовуючи правила виключної підсудності, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Правила статті 30 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).
Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У пункті 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», а також в подальшому Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 25 лютого 2018 року у справі № 201/12876/17 та від 11 липня 2019 року у справі № 426/7217/18, визначено, що враховуючи положення статті 181 ЦК України, зазначали, що такими є, наприклад, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Крім того, у постановах від 25 лютого 2018 року у справі № 201/12876/17, від 11 липня 2019 року у справі № 462/7217/18 (предмет спору в цій справі стосувався, зокрема, договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором) КЦС ВС дійшов висновків про розгляд відповідних справ за правилами виключної підсудності судом за місцезнаходженням майна.
Встановлено, що предметом спору у цій справі є оскарження договору відступлення (купівлі-продажу)прав вимоги за якими було відступлено право за кредитним договором та іпотечним договором, де предметом іпотеки є нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що спір пов'язаний з правом позивача на нерухоме майно, позов у цій справі має пред'являтися за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна за правилами виключної підсудності.
За правилами ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього кодексу.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За таких обставин, враховуючи, що дана справа не підсудна Шевченківському районному суду м.Києва, суд постановляє ухвалу про передачу цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «Комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт плюс», про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги, до Печерського районного суду м. Києва.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 27, 30, 31, 32, 260, 353, 354 ЦПК України,-
ухвалив:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт плюс», про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги - передати за підсудністю на розгляд до Печерського районного суду м. Києва.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: