Ухвала від 17.02.2022 по справі 344/2631/22

Справа № 344/2631/22

Провадження № 1-кс/344/1128/22

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2022 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором окружної прокуратури м.Івано-Франківськ ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12022091010000270 від 16.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обґрунтування якого посилався на те, що слідчим СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022091010000270 від 16.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

16 лютого 2022 року слідчим СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, в період часу із 00 год 26 хв по 01 год 57 хв, під час огляду місця події, а саме території неподалік будинку АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 добровільно видав свій мобільний телефон марки «Redmi 7A», чорного кольору, ЕMEI1: НОМЕР_1 , ЕMEI2: НОМЕР_2 , із сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» із номером телефону НОМЕР_3 , блокнот із рукописними записами, пакет із вмістом зіп-пакетів зеленого кольору та поліетиленовий пакет із вмістом прозорих пакетів, ізоляційну стрічку синього кольору та банківську карту «Моно Банк» № НОМЕР_4 , які в подальшому було вилучено.

Слідчий в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити.

Володілець (власник) майна в судове засідання не з”явився, подав заяву в якій не заперечив щодо задоволення даного клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а згідно з ч. 2 - документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається із матеріалів клопотання, 16 лютого 2022 року слідчим СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, в період часу із 00 год 26 хв по 01 год 57 хв, під час огляду місця події, а саме території неподалік будинку АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 добровільно видав свій мобільний телефон марки «Redmi 7A», чорного кольору, ЕMEI1: НОМЕР_1 , ЕMEI2: НОМЕР_2 , із сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» із номером телефону НОМЕР_3 , блокнот із рукописними записами, пакет із вмістом зіп-пакетів зеленого кольору та поліетиленовий пакет із вмістом прозорих пакетів, ізоляційну стрічку синього кольору та банківську карту «Моно Банк» № НОМЕР_4 , які в подальшому було вилучено.

16.02.2022 року постановою слідчого СВ Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 вищевказані вилучені речі визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження № 12022091010000270 від 16.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, з метою запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, оскільки існує сукупність підстав вважати, що вони в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому клопотання слід задоволити.

Керуючись ст. 170-173, 309, 395 КПК Україн

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на речі, які було вилучено 16.02.2022 року в ході огляду місця події у гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон марки «Redmi 7A», чорного кольору, ЕMEI1: НОМЕР_1 , ЕMEI2: НОМЕР_2 , із сім-картою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» із номером телефону НОМЕР_3 , блокнот із рукописними записами, пакет із вмістом зіп-пакетів зеленого кольору та поліетиленовий пакет із вмістом прозорих пакетів, ізоляційну стрічку синього кольору та банківську карту «Моно Банк» № НОМЕР_4 .

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
103372969
Наступний документ
103372971
Інформація про рішення:
№ рішення: 103372970
№ справи: 344/2631/22
Дата рішення: 17.02.2022
Дата публікації: 17.05.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (17.02.2022)
Дата надходження: 17.02.2022
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПАСТЕРНАК ІРИНА АНДРІЇВНА
суддя-доповідач:
ПАСТЕРНАК ІРИНА АНДРІЇВНА