Ухвала
08 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 175/3530/14
провадження № 61-1849ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 08 жовтня 2021 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 18 січня 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним, стягнення зайво сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», яке з 21 травня 2018 року змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № DNP0AN09980382 від 11 жовтня 2007 року у розмірі 13 904,49 доларів США, що за курсом 11,77 грн складає
163 655,85 грн.
У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним, стягнення зайво сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 18 січня 2022 року, позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № DNP0AN09980382 від 11 травня 2007 року у розмірі 5 651,44 доларів США.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовлено АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні решти позовних вимог.
Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним, стягнення зайво сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди.
28 грудня 2021 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 08 жовтня 2021 року та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 18 січня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким її зустрічний позов задовольнити, а у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовити.
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) як на підставу оскарження судових рішень.
Також заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) як на підставу оскарження судових рішень.
Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про зупинення дії рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2021 року та постанови Дніпропетровського апеляційного суду від 18 січня 2022 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що оскаржувані судові рішення підлягають примусовому виконанню, що тягне за собою арешт всього її майна, накладення арешту на її кошти, що стане значним тягарем для неї, а фактичне стягнення коштів за рішенням суду призведе до негативних наслідків та тягаря щодо їх повернення, у разі, якщо рішення судів попередніх інстанцій будуть скасовані.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням (дією) судового рішення.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Оскільки наведені ОСОБА_1 доводи не дають обґрунтованих підстав щодо необхідності зупинення дії оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанції до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 402, 436 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 175/3530/14-ц за позовом Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» про визнання кредитного договору недійсним, стягнення зайво сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08 жовтня 2021 року та постанови Дніпропетровського апеляційного суду від 18 січня 2022 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку відмовити.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
С. Ю. Мартєв
І. М. Фаловська