про відкриття касаційного провадження
16 лютого 2022 року
Київ
справа №200/4041/21
адміністративне провадження №К/9901/46090/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, за участю третьої особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просив:
- визнати непрямою дискримінацією бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, у вигляді непідготування, неподання, неоформлення (здійснення розрахунку вислуги років) та неподання відповідного подання, документів для призначення пенсії за вислугою років у календарному обчисленні, що з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення склала 25 календарних років і більше згідно зі статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, із зарахуванням на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: часу проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; часу проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони - ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непідготування, неоформлення (здійснення розрахунку вислуги років) та неподання відповідного подання, документів для призначення пенсії за вислугою років у календарному обчисленні, що з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення склала 25 календарних років і більше згідно зі статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, із зарахуванням на пільгових умовах один місяць служби за три місяці; часу проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; часу проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони - ОСОБА_1 ;
- зобов'язати відповідача зарахувати час роботи позивача з 25 червня 2019 року по 01 березня 2021 року на посаді начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, що підлягала заміщенню особами начальницького складу «підполковник Державного бюро розслідувань», - до вислуги років;
- зобов'язати відповідача зарахувати час роботи з 25 травня 2020 року по 01 березня 2021 року на посаді начальника Третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, що підлягала заміщенню особами начальницького складу «підполковник Державного бюро розслідувань», протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, - на пільгових умовах один місяць служби за три місяці;
- зобов'язати відповідача підготувати, подати, оформити (здійснити розрахунок вислуги років) та подати подання та необхідні документи для призначення пенсії за вислугою років у календарному обчисленні, що з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення склала 25 календарних років і більше згідно зі статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, із зарахуванням на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони - ОСОБА_1 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, щодо неоформлення необхідних документів та подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», неознайомлення з ними позивача і ненаправлення їх до органу, що призначає пенсію, за місцем його проживання, - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні необхідних документів та подання про призначення йому пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і направленні їх до органу, що призначає пенсію, за місцем його проживання, - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Зобов'язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Краматорську, оформити необхідні документи та подання про призначення позивачу пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зарахуванням періоду роботи ОСОБА_1 з 30 серпня 2019 року по 01 березня 2021 року на посаді начальника третього слідчого відділу (відділ з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, - до вислуги років для призначення пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції, та часу проходження служби з 25 травня 2020 року по 01 березня 2021 року, протягом якого він брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, - на пільгових умовах один місяць служби за три місяці; ознайомити з ними ОСОБА_1 і направити їх до органу, що призначає пенсію, за місцем його проживання, - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року апеляційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року по справі №200/4041/21 задоволено.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року по справі №200/4041/21 скасовано.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення копі ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом уточнення підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої цієї ж статті.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 30 грудня 2021 року скаржником подано уточнену касаційну скаргу.
Касаційна скарга подано через підсистему «Електронний суд» 15 грудня 2021 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження на підставі частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розгляд справи у суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У зв'язку з цим, відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої та підпункти, «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави скаржник мотивує відсутністю висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах. Вказує, що справа має виняткове значення для нього. Зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин відсутній закон та норма права, яка регулює правовідносини щодо пенсійного забезпечення державних службовців Державного бюро розслідувань, посади яких заміщуються рядовим або начальницьким складом ДБР (державної мілітаризованої служби), розрахування вислуги років таким особам за умови залучення їх відповідачем до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони в т.ч. у пільговому обчисленні (один місяць за три місяці). І одночасно не заборонено позивачу звертатися за оформленням пенсії відповідно до Порядку від 30 січня 2007 року № 3-1 - до Державного бюро розслідувань.
Таким чином, судом апеляційної інстанції, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо позивача неправильно застосовано Закон України «Про державну службу», як до звичайного державного службовця, хоча позивач проходив державну мілітаризовану службу.
Вказує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми пункту 17 частини третьої статті 3 Закону України «Про державну службу», частини третьої статті 19 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», пунктів «а», «б» частини першої статті 12, пункту «б»-«д», «ж» статті 1-2, пункту «і» статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», підпункту «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей»; підпункту 1 пункту 12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1.
Також вказує на те, що судом апеляційної інстанції внаслідок неправильного застосування пункту 17 частини третьої статті 3 Закону України «Про державну службу» не надано правової оцінки: Витягу з наказу Головного управління Національної поліції від 24 червня 2019 року № 241 о/с, довідці Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 10 вересня 2019 року, наказу в.о. директора Державного бюро розслідувань від 25 травня 2020 року № 236, довідці від 13 квітня 2020 року № 24, наказу в.о. Директора Державного бюро розслідувань від 20 липня 2020 року № 323.
Зазначає, що вирішення цієї справи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилання скаржника на підпункт «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки рішення у справі № 200/11408/19-а набрало законної сили.
Також скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано, що у період проходження служби в ДБР, посада позивача була віднесена до посад державної служби категорії «Б», що займає особливо відповідальне становище відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Таким чином, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції повинен був розглянути справи в порядку загального позовного провадження.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року.
Наведені доводи вказують на існування обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозв'язку із підпунктами «а», «в», «г» пункту 2 частини п'ятої цієї ж статті, і є підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, за участю третьої особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Витребувати з Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/4041/21 за за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, за участю третьої особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
3. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя В.М. Шарапа