16 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 160/15821/20
адміністративне провадження № К/990/4413/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів -Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №160/15821/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХБУД НК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХБУД НК» (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якій просило: - визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.09.2020 року №21442 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; - зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «РЕМТЕХБУД НК» з переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; - визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2075040/37683167 від 28.10.2020 року та № 2124718/37683167 від 10.11.2020 року, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних Товариству з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХБУД НК» № 1 від 02.10.2020 року та № 2 від 20.10.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХБУД НК» № 1 від 02.10.2020 року та № 2 від 20.10.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем подано на реєстрацію податкові накладні: № 1 від 02.10.2020 року та № 2 від 20.10.2020 року, проте, їх реєстрацію відповідачем-1 зупинено та запропоновано платнику податків надати пояснення та/або документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. Позивач надав пояснення та необхідні документи, однак, оскаржуваними рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у реєстрації поданих податкових накладних відмовлено. На думку позивача, оскаржувані рішення відповідача-1 про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними, оскільки він надав вичерпні пояснення та додав відповідні підтверджуючі документи, а податковий орган у своїх рішеннях безпідставно зазначив про ненадання позивачем копій первинних документів. Отже, позивач стверджує, що оскаржувані рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН є протиправними та підлягають скасуванню. При цьому, позивач також вказує, що рішення відповідача про внесення Товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є необґрунтованим і безпідставним, та таким, що порушує його законні права та інтереси (зокрема, як таке, що створює суттєві перешкоди у своєчасній реєстрації виписаних ним податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних). Так, позивач зазначив, що текст рішення не містить жодної мотивації та підстав віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критерії ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року відкрито провадження у справі №160/15821/20 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України), а також через складність та інші обставини.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №160/15821/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМТЕХБУД НК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко