про відмову у відкритті касаційного провадження
14 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 600/2248/21-а
провадження № К/990/4216/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 у справі № 600/2248/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені у довідці Чернівецького ОТЦК та СП від 27.04.2021 № ХЖ-17938 для обчислення та перерахунку розміру пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсії виходячи зі складу грошового забезпечення, ч. 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», нарахувати та виплачувати пенсію з врахуванням наступних складових у розмірі 82% без обмеження максимальним розміром: посадовий оклад - 7750 грн; оклад за військовим званням - 1410 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 4580 грн; надбавка за особливості проходження служби (65%) 8931 грн; надбавка за кваліфікаційну категорію ( 7,5%) - 542,50 грн; преміювання (35%) - 2712,50 грн;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, які полягають у зменшенні розміру пенсії за рахунок виплати з 01.01.2018 лише 50% та виплати з 01.01.2019 лише 75% суми підвищення розміру пенсії, визначеного станом на 01.01.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсію у розмірі з урахуванням 100% суми підвищення розміру пенсії, визначеного станом на 01.03.2018;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини розміру пенсії однією сумою.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.09.2021 позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені у довідці Чернівецького ОТЦК та СП від 27.04.2021 № ХЖ-17938 для обчислення та перерахунку розміру пенсії;
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, які полягають у зменшенні розміру пенсії за рахунок виплати з 05.03.2019 - 75% суми підвищення розміру пенсії, визначеного станом на 01.03.2018;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсії виходячи зі складу грошового забезпечення, згідно з ч. 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у розмірі 82% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 05.03.2019 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини розміру пенсії однією сумою;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.09.2021 залишено без руху. Запропоновано скаржнику у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
Також ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2021 запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.09.2021 у справі №600/2248/21-а, оскільки наведені скаржником обставини щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження були визнані судом неповажними.
Не погодившись із таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 та направити справу №600/2248/21-а для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Надаючи оцінку висновкам суду апеляційної інстанції та аргументам касаційної скарги щодо їхньої обґрунтованості, Верховний Суд керується такими мотивами.
Колегією суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду було встановлено, що текст оскаржуваного рішення складено 09.09.2021 та його копію отримано відповідачем 17.09.2021, а з апеляційною скаргою Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області звернулося лише 29.10.2021, отже апеляційну скаргу подано скаржником після закінчення строків, встановлених статтею 295 КАС України.
Постановляючи оскаржену ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд апеляційної інстанції зазначив, що наведені представником Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки те, що з 01.09.2021 по 31.10.2021 включно до юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області надійшла значна кількість позовних заяв та апеляційних скарг, водночас працівники відділу перебували на лікарняних та у відпустах, що стало причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, не може слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Крім того, строк, пропущений апелянтом є неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для апеляційного оскарження судового рішення.
Тому суд апеляційної інстанції вказав на те, що обставини, пов'язані із організацією роботи, що призвели до порушення строків на апеляційне оскарження, не можуть виправлятись за рахунок приватної особи та бути визнані поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Колегія суддів вважає обґрунтованими такі висновки суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.
За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема й щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, розумно використовувати наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом встановлена як одна з основних засад адміністративного судочинства, зміст якої розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Зміст положень наведених норм процесуального права відбитий і в статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених також і нормами процесуального закону, і не можуть та не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або через допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, зумовлене, насамперед, специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спрямоване на забезпечення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків передбачене законом також для того, щоб дисциплінувати учасників адміністративного судочинства та стимулювати своєчасне виконання ними певних процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Своєю чергою у ситуації з пропуском строків державними органами поважною причиною пропуску строку не може бути надмірна завантаженість органу іншими справами. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «добропорядного публічного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею самою.
Колегія суддів зазначає, що постановляючи оскаржену ухвалу, суд апеляційної інстанції безпосередньо дослідив обставини, пов'язані з причинами пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області строку на апеляційне оскарження судового рішення, та зробив обґрунтований висновок про те, що зазначені в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження відповідач не зазначив.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частина друга статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене суд касаційної інстанції вважає, що подана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, що відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись положенням частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 у справі № 600/2248/21-а.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб