?
09 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 904/5661/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,
за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.
розглянув касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 (головуючий суддя Подобєд І. М., судді Чус О. В., Кощеєв І. М.) і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2021 (суддя Юзіков С. Г.) у справі
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях
до фізичної особи-підприємця Глоби Руслана Петровича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Військова частина НОМЕР_1 ,
про стягнення боргу та виселення,
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
третьої особи - не з'явився.
1. Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - Регіональне відділення ФДМУ) та фізичною особою-підприємцем Глобою Русланом Петровичем (далі - ФОП Глоба Р. П.) укладено договір оренди нежитлових приміщень.
2. Регіональним відділенням ФДМУ за результатами перевірки встановлено нецільове використання ФОП Глобою Р. П. орендованих нежитлових приміщень, а також додаткове використання площі 20 кв. м без укладання договору оренди.
3. Регіональне відділення ФДМУ звернулося до суду з позов про стягнення заборгованості за користування площею без укладення договору та виселення ФОП Глоби Р. П. з незаконно займаної території площею 20 кв. м.
4. Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, в позові відмовлено. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, Регіональне відділення ФДМУ звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
5. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з такого.
Короткий зміст позовних вимог
6. У жовтні 2020 року Регіональне відділення ФДМУ звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило:
- стягнути з ФОП Глоби Р. П. 6558,39 грн - заборгованість за користування площею без укладання договору;
- виселити ФОП Глобу Р. П. з незаконно займаної території площею 20 кв. м, яка розташована перед входом в нежитлове приміщення на першому поверсі одноповерхової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .
7. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатом проведеної Регіональним відділенням ФДМУ перевірки стану використання державного майна, яке перебуває на балансі Військової частини НОМЕР_1 , встановлено порушення статті 18 Закону України від 10.04.1992 № 2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон про оренду майна), що діяв на момент укладення договору оренди нерухомого майна та проведення перевірки, пунктів 1.2, 5.1, 6.1 договору оренди, а саме орендарем використовується орендоване державне майно не за цільовим призначенням та додатково використовується площа 20 кв. м без укладання договору оренди, у зв'язку з чим здійснено розрахунок суми недоотриманої орендної плати за користування площею 20 кв. м без укладання договору оренди за період з 12.04.2016 по 31.08.2019, за результатом розрахунку сума недоотриманої орендної плати становить 13 116,78 грн, у тому числі державним бюджетом 6558,39 грн, балансоутримувачем 6558,39 грн., та на цій підставі встановлена необхідність виселення ФОП Глоби Р. П. з території майна, яке він використовує без належних правових підстав.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
8. Між Регіональним відділенням ФДМУ (орендодавець) та ФОП Глобою Р. П. (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна від 24.04.2012 № 12/02-4842-ОД (далі - договір оренди нерухомого майна), до якого неодноразово вносилися зміни додатковими угодами від 26.05.2015, 12.04.2016, 17.03.2017, 11.03.2019.
9. Відповідно до пункту 1.1 договору оренди нерухомого майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - нежитлове вбудоване приміщення (реєстровий номер 33179027.27.ТШЛЛДВ356) площею 202,0 кв. м, розміщене за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Івана Сірка, 80, на першому поверсі одноповерхової будівлі, що перебуває на балансі 1936 загону механізації 26 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 12.03.2015 і становить за незалежною оцінкою 130 573,00 грн. (в редакції додаткової угоди від 26.05.2015).
10. Відповідно до пункту 1.2 договору оренди нерухомого майна воно передається в оренду з метою розміщення майстерні, що здійснює технічне обслуговування та ремонт автомобілів. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.
11. Пунктом 2.1 договору оренди нерухомого майна визначено, що орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.
12. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (далі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку липень 2011 року 2163,23 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - квітень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2011 року, січень, лютий, березень, квітень 2012 року (пункт 3.1 договору оренди нерухомого майна).
13. Пунктом 3.6 договору оренди нерухомого майна передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні: 50% - до державного бюджету за місцем реєстрації орендаря податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства - у розмірі 1081,50 грн; 50% - балансоутримувачу у розмірі - 1081,50 грн; щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
14. Відповідно до пункту 5.1 договору оренди нерухомого майна (в редакції додаткової угоди від 11.03.2019) орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору.
15. Згідно з пунктом 5.8. договору (в редакції додаткової угоди від 11.03.2019) орендар зобов'язаний протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно не менше, ніж на його вартість за актом оцінки (або висновку про вартість) на користь балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди у порядку, визначеному законодавством, від пожежі, залиття, протиправних дій третіх осіб, стихійних явищ, і надати орендодавцю та балансоутримувачу копії страхового полісу і платіжного доручення. Розмір франшизи при укладанні договору страхування повинен становити 0%. У разі невідповідності договорів страхування вказаним вимогам, орендар бере на себе зобов'язання на відшкодування збитків, нанесених державі у разі настання страхового випадку. Постійно поновлювати договір страхування державного майна, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим, з одночасним наданням копій договорів страхування та платіжних доручень орендодавцю та балансоутримувачу.
16. Згідно з пунктом 9.5. договору оренди нерухомого майна (в редакції додаткової угоди від 11.03.2019) у разі виявлення орендодавцем фактичного використання орендарем державного майна за нецільовим призначенням, визначеним у розділі 1 цього договору, розмір збільшеної орендної ставки, визначеної відповідно до Методики розрахунку, застосовується з дати укладання договору оренди або з дати останньої перевірки виконання умов договору оренди. Зазначені зміни оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору оренди.
17. У разі виявлення орендодавцем фактичного використання орендарем державного майна площею, що перевищує розмір орендованої площі, зазначеної у розділі 1 цього договору, розмір збільшеної орендної плати застосовується з дати укладання договору оренди, або з дати останньої перевірки виконання умов договору оренди. Зазначені зміни оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору оренди (пункту 9.6 договору оренди нерухомого майна в редакції додаткової угоди від 11.03.2019).
18. Договір оренди нерухомого майна було укладено до 24.03.2015, однак строк його дії неодноразово продовжувався, в тому числі додатковою угодою від 11.03.2019 продовжено строк дії договору до 23.02.2020 включно.
19. На виконання умов договору позивач передав відповідачу об'єкт оренди - нежитлове вбудоване приміщення площею 202,0 кв. м, про що складено акт приймання-передачі в оренду державного майна, що знаходиться на балансі 1936 окремого загону механізації 26 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту.
20. На виконання доручень Прем'єр-міністра України від 21.06.2018 № 19693/1/1-18 та Фонду державного майна України від 27.06.2018 № К/29, наказом Регіонального відділення ФДМУ створено робочу групу для перевірки стану використання державного майна, яке перебуває на балансі Військової частини НОМЕР_1 .
21. За результати проведеної Регіональним відділенням ФДМУ перевірки складено акт огляду від 29.08.2019 нерухомого майна за договором оренди нерухомого майна, в якому зазначено, що орендарем використовується об'єкт оренди 202,0 кв. м без урахування площі загального користування та фактично змінено мету використання об'єкта оренди, передбачену договором, оскільки приміщення використовується для торгівлі будівельними матеріалами.
22. Відповідно до акта перевірки виконання ФОП Глоба Р. П. умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Військової частини ТО400 від 31.08.2019 на порушення статті 18 Закону про оренду майна, пунктів 1.2, 5.1, 6.1 договору оренди нерухомого майна орендарем використовується орендоване державне майно не за цільовим призначенням.
23. Перевіркою також встановлено, що перед входом в металевий ангар, який використовується орендарем для здійснення своєї підприємницької діяльності, знаходиться бетонована площадка, частина якої площею 20 кв. м використовується орендарем для завантаження та розвантаження будівельних матеріалів, внаслідок чого відповідно до Методики розрахунку здійснено розрахунок суми недоотриманої орендної плати за користування площею 20 кв. м без укладення договору оренди за період з 12.04.2016 по 31.08.2019, за результатами розрахунку сума недоотриманої орендної плати склала 13 116,78 грн., в тому числі державним бюджетом 6558,39 грн. Також перевіркою встановлено, що на момент проведення огляду державного майна за місцем його розташування у Регіональному відділенні ФДМУ відсутній договір страхування державного майна на суму 130 573,00 грн, а термін дії останнього наданого Регіональному відділенню ФДМУ договору страхування майна закінчився 10.05.2019.
24. Крім того, відповідно до вказаного акта, у ході огляду державного майна 29.08.2019 орендар надав копію договору добровільного страхування майна від 21.05.2019 № ВВ-15-ИП/19/ДПІ на суму 130 573,00 грн з терміном дії до 22.05.2020 з копією квитанції про сплату страхового платежу від 22.05.2019 у сумі 102,59 грн, однак у договорі добровільного страхування майна вигодонабувачем є не балансоутримувач, а Управління комунальної власності виконкому Криворізької міської ради. Дані обставини призвели, на думку Регіонального відділення ФДМУ, до порушення статті 10 Закону про оренду майна та пункту 5.8 договору оренди нерухомого майна в частині страхування державного майна.
25. Як встановлено судами попередніх інстанцій, вищевказаний акт перевірки направлено ФОП Глобі Р. П. листом від 05.09.2019 № 18-06-05268, в якому, зокрема, запропоновано усунути виявлені порушення.
26. Не погодившись із вказаними порушеннями, ФОП Глоба Р. П. направив на адресу Регіонального відділення ФДМУ заперечення (від 08.10.2019 вх. № 18/08753) на акт перевірки від 31.08.2019.
27. Листом від 04.11.2019 № 18-06-06423 Регіональне відділення ФДМУ повідомило ФОП Глобу Р. П., що не приймає заперечення у зв'язку із порушенням останнім норм чинного законодавства та зафіксовані порушення залишаються неврегульованими, а також запропонувало усунути виявлені порушення та повідомити про це.
28. Листом від 18.12.2019 № 18-02-07420 Регіональне відділення ФДМУ звернулося до ФОП Глоби Р. П., в якому, зокрема, наполягало на вжитті ним заходів щодо усунення недоліків, виявлених перевіркою.
29. 28.12.2019 листом № 18-02-07658 Регіональне відділення ФДМУ повідомило ФОП Глобу Р. П. про закінчення терміну дії договору оренди нерухомого майна та необхідність надання документів для продовження дії договору, зокрема акта оцінки об'єкта оренди, та зазначило, що у разі відмови від виконання вищевказаних умов вважатиме даний лист заявою про припинення договору оренди нерухомого майна та необхідність передачі майна балансоутримувачу.
30. Як зазначає Регіональне відділення ФДМУ, вказаний лист залишено ФОП Глобою Р. П. без відповіді.
31. Листом від 24.02.2020 № 18-025-011146 Регіональне відділення ФДМУ повідомило ФОП Глобу Р. П. та балансоутримувача про припинення договору оренди нерухомого майна у зв'язку із закінченням терміну дії та про необхідність повернення майна балансоутримувачу; Регіональне відділення ФДМУ просило терміново відповідно до умов вказаного договору повернути за актом приймання-передачі орендоване майно в належному стані балансоутримувачу, та надати один примірник акта орендодавцю.
32. Як встановлено судами попередніх інстанцій, вказаний лист отримано ФОП Глобою Р. П. 11.03.2020, що підтверджується скріншотом з офіційного сайту Акціонерного товариства «Укрпошта».
33. Посилаючись на те, що за договором оренди нерухомого майна існує заборгованість з орендної плати за результатами перевірки (використання додаткової площі державного майна без оформлення договору за період з 11.04.2016 по 31.08.2019), Регіональне відділення ФДМУ звернулося до суду з позовом про стягнення з ФОП Глоби Р. П. 6558,39 грн. заборгованості за користування площею без укладання договору та зобов'язання виселити ФОП Глобу Р. П. з незаконно займаної території площею 20 кв. м, яка розташована перед входом в нежитлове приміщення на першому поверсі одноповерхової будівлі за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Івана Сірка, 80.
Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій
34. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021, в позові відмовлено.
35. Судові рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що Регіональне відділення ФДМУ не надало доказів про направлення відповідачу проекту договору оренди спірного майна чи внесення доповнень у діючий договір оренди після виявлення порушень; позивач не надав також доказів про наявність об'єкта цивільно-правових відносин - бетонованої площадки площею 20 кв. м перед входом в металевий ангар, який орендує ФОП Глоба Р. П. (державної реєстрації речових прав на таке нерухоме майно та реєстрації права власності на нерухоме майно), станом на час перевірки за спірними правовідносинами. Крім того, спірний майданчик розташований перед входом в орендоване ФОП Глобою Р. П. приміщення, доступ до якого неможливий без проходу/проїзду через спірний майданчик, яким може користуватися необмежене коло осіб, у тому числі й балансоутримувач та інші особи.
36. Стосовно посилань Регіонального відділення ФДМУ на нецільове використання відповідачем орендованого майна суди попередніх інстанцій зазначили, що ФОП Глоба Р. П. вносив орендну плату, виходячи зі ставок, встановлених договором, та державний бюджет не зазнав матеріальних збитків у зв'язку з нецільовим використанням відповідачем орендованого майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
37. У листопаді 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Регіонального відділення ФДМУ, в якій воно просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
38. Підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
39. На обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що виникають при стягненні заборгованості за користування площею без укладання договору оренди.
40. Також Регіональне відділення ФДМУ в касаційній скарзі вказує про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме положень статей 796, 797 Цивільного кодексу України.
41. Учасники справи правом на подання відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
42. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
43. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
44. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
45. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
46. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
47. У касаційній скарзі Регіональне відділення ФДМУ зазначає, що касаційну скаргу подано з огляду на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме застосування положень статей 796, 797 Цивільного кодексу України та відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що виникають при стягненні заборгованості за користування площею без укладення договору оренди.
48. Відповідно до статті 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.
49. Згідно зі статтею 797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
50. Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 640/19955/19 зазначив, що при укладанні договору найму об'єкта (споруди, окремої частини та ін.) презюмується, що наймач має право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться такий об'єкт, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. Передача земельної ділянки у користування за вказаними правилами проводиться незалежно від того, чи існують у договорі умови щодо прав на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти (споруди, ін.), що передаються у найм. Крім того, норми, які встановлюють згадані правила, не мають характеру диспозитивності, тобто застосовуються й поза волею наймодавця та наймача. Важливим є той факт, що надання наймачу права користування земельною ділянкою є обов'язковим не тільки для сторін за договором оренди об'єкта, що знаходиться на земельній ділянці, а й для власника земельної ділянки у разі, коли такою особою не є наймодавець. Презюмується, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування нею, якщо інше прямо не встановлене договором наймодавця з власником земельної ділянки.
51. Застосовуючи положення статей 796, 797 Цивільного кодексу України суд апеляційної інстанції зазначив, що спірний майданчик площею 20 кв. м розташований перед входом в орендоване ФОП Глобою Р. П. приміщення і доступ до орендованого приміщення неможливий без проходу/проїзду через спірний майданчик, яким може користуватися необмежене коло осіб, у тому числі балансоутримувач й інші особи.
52. Натомість Регіональне відділення ФДМУ в касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення мав застосувати норми Закону про оренду майна, а не норми статей 796, 797 Цивільного кодексу України, які регулюють питання використання земельної ділянки, оскільки предметом позовних вимог є не стягнення орендної плати за використання земельної ділянки, а стягнення заборгованості за незаконне користування бетонованим (асфальтованим) майданчиком, що розташований безпосередньо біля будівлі нежитлового вбудованого приміщення, яке було предметом договірних відносин.
53. В оскаржуваній постанові апеляційний господарський суд вказав, що зазначення в акті перевірки виконання ФОП Глобою Р. П. умов договору оренди нерухомого майна щодо користування відповідачем нерухомим майном - бетонованою площадкою площею 20 кв. м без укладення договору оренди за період з 12.04.2016 по 31.08.2019 не підтверджено матеріалами справи.
54. Суд апеляційної інстанції вказав, що наявні в матеріалах справи копії державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 22,7300 га 1936 окремим загоном механізації 26 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту, наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.12.2020 № 330, акт оприбуткування майданчиків, замощених асфальтом, які знаходяться на території військового містечка, від 14.12.2020 № 50, інвентарної картки № 94 обліку основних засобів в бюджетних установах - майданчик замощений асфальтом № 2 площею 20 кв. м, не свідчать про використання ФОП Глобою Р. П. у 2019 році бетонованої площадки площею 20 кв. м, про яку вказано у вищезазначеному акті перевірки від 31.08.2019, оскільки з державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 22,7300 га неможливо виокремити спірне майно.
55. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у Регіонального відділення ФДМУ були відсутні підстави донараховувати ФОП Глобі Р. П. плату за користування орендованим майном, яке є предметом договору оренди нерухомого майна.
56. Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, викладеними в оскаржуваній постанові, та зазначає, що доводи касаційної скарги вказаних висновків не спростовують.
57. Відносно доводів касаційної скарги Регіонального відділення ФДМУ про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у правовідносинах, що виникають при стягненні заборгованості за користування площею без укладення договору оренди, суд касаційної інстанції зазначає таке.
58. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).
59. Відповідно до статті 18 Закону про оренду майна орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
60. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у разі виявлення орендодавцем фактичного використання орендарем державного майна площею, що перевищує розмір орендованої площі, зазначеної у розділі 1 цього договору, розмір збільшеної орендної плати застосовується з дати укладання договору оренди, або з дати останньої перевірки виконання умов договору оренди. Зазначені зміни оформлюються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору оренди (пункту 9.6 договору оренди нерухомого майна в редакції додаткової угоди від 11.03.2019).
61. Тобто Регіональне відділення ФДМУ та ФОП Глоба Р. П. в договорі оренди нерухомого майна зазначили, що обов'язковою умовою збільшення розміру орендної плати у разі виявлення орендодавцем фактичного використання орендарем державного майна площею, що перевищує розмір орендованої площі, зазначеної у договорі оренди нерухомого майна, є укладення відповідної додаткової угоди до цього договору.
62. Натомість, як встановлено судами попередніх інстанцій, Регіональне відділення ФДМУ не надано доказів про укладання з ФОП Глобою Р. П. договору оренди спірного майна чи внесення доповнень у діючий договір оренди після виявлення порушень, в якому було б ідентифіковано спірний майданчик як частину майна, що підлягає використанню на платній основі на умовах оренди.
63. Касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів, що спростовують вказані висновки судів попередніх інстанцій, а відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
64. З огляду на викладене висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення заборгованості та виселення ФОП Глоби Р. П. є правильним.
65. Водночас колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
66. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (такі висновки наведені в постановах Верховного Суду від 28.12.2021 у справі № 911/1101/12, від 31.08.2021 у справі № 910/9617/20).
67. Отже, фактичний користувач нерухомого майна, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цього майна зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ним, зобов'язаний повернути ці кошти власнику нерухомого майна на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
68. Звідси зазначена Регіональним відділенням ФДМУ підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.
69. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
70. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
71. Згідно з положеннями статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
72. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу Регіонального відділення ФДМУ необхідно залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Щодо судових витрат
73. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись частиною четвертою статті 240, статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.09.2021 і рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2021 у справі № 904/5661/20 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Ю. Уркевич
Судді: Г. М. Мачульський
Є. В. Краснов