Рішення від 16.02.2022 по справі 913/567/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року м.Харків Справа № 913/567/19(913/820/21)

Провадження №13/913/820/21

Господарський суд Луганської області у складі судді Яресько Б.В., за участю секретаря судового засідання Лещенко В.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання"

До Шиндер Сергія Сергійовича

про відшкодування збитків, заподіяних порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії в сумі 9625 грн. 33 коп.

За участю:

Від позивача: (в режимі відеоконференції) - Мирошниченко М.І., на підставі витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

Від відповідача - не прибув.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про відшкодування збитків, заподіяних порушенням Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.11.2021 р. позовну заяву в межах справи про банкрутство передано на розгляд судді Яресько Б.В., в провадженні якого перебуває справа №913/567/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання".

Господарським судом Луганської області зроблено запит до Центру надання адміністративних послуг Рубіжанської міської ради.

До Господарського суду Луганської області за листом Центру надання адміністративних послуг Рубіжанської міської ради від 09.11.2021 р. №1137 надано довідку про реєстрацію місця проживання особи, за якою зазначено, що відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 06.12.2021 р. суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та повідомив учасників справи про призначення справи до судового розгляду в підготовчому засіданні на 20.12.2021 р.

20.12.2021 р. до Господарського суду Луганської області надійшов відзив на позовну заяву. № б/н від 15.12.2021 р. в якому відповідач позов не визнає в повному обсязі.

20.12.2021 р. в судовому засіданні в режимі відеоконференції був присутній представник позивача.

Ухвалою суду від 20.12.2021 р. оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 24 січня 2022 року.

29.12.2021 р. від позивача надійшла відповідь на відзив.

24.01.2022 р. на електронну пошту суду надійшла заява відповідача №б/н від 23.01.2022 р. про проведення судового засідання без участі представника відповідача.

24.01.2022 р. в судовому засіданні в режимі відеоконференції був присутній представник позивача. Суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 07.02.2022 р.

07.02.2022 р. в судовому засіданні в режимі відеоконференції були присутні представники позивача та відповідача. Суд розпочав розгляд справи по суті.

Представник позивача у вступному слові підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечував проти їх задоволення. Судом були з'ясовані обставини справи та дослідженні докази. Судом була оголошена перерва до 14 год. 00 хв. 16.02.2022 р.

15.02.2022 р. від представників відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з їх зайнятістю в іншому судовому процесі о 15 год. 00 хв. в Рубіжанському міському суді Луганської області.

16.02.2022 р. в судовому засіданні в режимі відеоконференції був присутній представник позивача.

З врахуванням встановленого ст. 195 ГПК України строку розгляду справи по суті, суд не вбачає наявності поважних підстав для задоволення клопотання представників відповідача щодо відкладення розгляду справи.

Представник позивачу в судових дебатах підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 16.02.2022 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.11.2018 р. № 1587 позивач з 01.01.2019 р. проводить діяльність з розподілу електричної енергії на території Луганської області.

Позивач надає відповідачу послуги з розподілу електричної енергії на об'єкті за адресою м. Рубіжне, вул. Богдана Хмельницького б. 90 кв. 37, особовий рахунок № 216-039.

31.01.2019 р. представниками позивача при проведенні перевірки за адресою: м. Рубіжне, вул. Богдана Хмельницького б. 90 кв. 37 був складений акт про порушення № 003556 від 31.01.2019 р. В акті зазначено, про виявлене порушення - «п. 3 п. 3.1.3; дії споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку: лічильник зупинився.»

Відповідач з актом про порушення ознайомився, в зауваженнях зазначив, що з порушенням не згоден, прошу направити лічильник на експертизу.

Лічильник було вилучено, та опломбовано у пакет, про що сторонами складено акти про пломбування від 31.01.2019 р.

31.01.2019 р. відповідач подав позивачу заяву в якій попросив провести експертизу прибору обліку № 127126 без його участі.

19.02.2019 р. працівниками позивача, з зазначенням про участь державного повірника ДП «Луганськстандартметрологія», та без участі відповідача, був складений акт № 3517 проведення експертизи лічильника електроенергії, за результатами якої лічильник № 127126 визнано не придатним для подальшої експлуатації. Заниження показів лічильника здійснювалось шляхом дії зовнішнього магнітного поля.

Рішенням комісії, яке оформлено протоколом №32 від 19.02.2019 р., визнано акт про порушення складеним правомірно та виконано розрахунок вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 9625 грн 33 коп.

Відповідач був присутній на засіданні комісії, в зауваженнях зазначив, що з рішенням експертизи не згоден.

20.02.2019 р. позивач направив поштою відповідачу протокол комісії № 32 від 19.02.2019 р., копії розрахунку, квитанцію на оплату суми за не обліковану електроенергію в сумі 9625 грн. 33 коп.

Відповідач нараховану суму збитків (вартість не облікованої електроенергії) в наданий добровільний строк оплату не здійснив.

В зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вартість необлікованої електричної енергії у сумі 9625 грн 33 коп. та витрати по оплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.

Відповідач позов не визнає.

Зокрема посилається на те, що відповідачем порушення не вчинялось, акт про порушення складений без дотримання вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) які були чинні на момент порушення, в ньому не зазначено який саме закон, правила порушив відповідач. Відповідач зазначає, що позивач безпідставно посилається на положення Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією оскільки вона може, на думку відповідача, застосовуватися тільки за порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357 (далі - ПКЕЕН), які на час складання акту про порушення втратили чинність.

Проведена позивачем експертиза не є належним доказом, оскільки факт пошкодження, або втручання в роботу приладів обліку повинен підтверджуватися експертизою, яка виконана спеціалізованою організацією (криміналістичні центри МВС України, науково-дослідні інститути судових експертиз, тощо) які мають право на виконання таких робіт. Позивачем не доведено, що експертиза проводилась с залученням державного повірника ДП «Луганськстандартметрологія», оскільки в акті відсутні його прізвище, ім'я, по батькові, та підпис.

Позивач проти зазначених доводів відповідача заперечує, посилаючись на правомірність своїх дій при складанні акту про порушення та проведені експертизи, зазначає, що Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричної енергії не встановлювала обов'язковість проведення експертизи тільки спеціалізованими установами.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Спірні правовідносини у сфері електроенергетики регулюються ст. 275-277 Господарського кодексу України, відповідно до яких абоненти користуються енергією з додержанням Правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається. Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП), від 14.03.2018 № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електроенергії (надалі - ПРРЕЕ), що регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електроенергії між електропостачальником та споживачем, а також їхні взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електроенергії.

Відповідно до пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача тощо.

Згідно з підпунктом 3 пункту 1.1.2 ПРРЕЕ акт про порушення - це документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Згідно з пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

В акті про порушення № 003556 від 31.09.2019 р. є посилання на пункти порушення, але не зазначено, що вказані пункти є пунктами Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричної енергії.

Суд погоджується з доводами позивача, що сам по собі зазначений дефект акта не може спростовувати факт порушення, якщо цей факт відображено у сукупності з іншими доказами. Ані ПРРЕЕ, ані інші норми чинного законодавства України не визначають вказаний відповідачем дефект змісту акта як такий, що має наслідком його недійсність/нікчемність.

Згідно п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричної енергії у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

Відповідач в акті про порушення зазначив про свою незгоду з зафіксованим в акті порушенням, та вимагав проведення експертизи. Таким чином, проведення експертизи в даному випадку було обов'язкове.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 № 122, факти пошкодження приладів (систем) обліку, пломб на приладах, а також факти втручання в їх роботу, що призвели до заниження показань, встановлюються спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.

Таким чином пошкодження приладів, а також факти втручання в їх роботу, які призвели до зміни показів приладів обліку здійснюються спеціалізованими організаціями, які мають право на виконання таких робіт.

В матеріалах справи відсутні підтвердження того, що позивач є спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на проведення відповідної перевірки, що товариство значиться в реєстрі атестованих судових експертів, а також належні докази того, що представник Держспоживстандарту залучався для проведення експертизи.

Тобто, зазначаючи про те, що відповідачем як споживачем електроенергії, вчинялися дії, які призвели до зміни показів розрахункового засобу обліку, позивачем не доведено, які саме дії вчиняв позивач та сам факт втручання відповідача у роботу лічильника.

Оскільки стан опломбування засобу обліку відповідача та його цілісність на момент здійснення перевірки відповідачем не порушено, суд дійшов висновку про те, що факт втручання споживача у роботу приладу обліку є непідтвердженим належними і допустимими доказами, а відтак нарахування обсягу недоврахованої електроенергії за недоведеністю факту порушення відповідачем як споживачем електроенергії, положень ПРРЕЕ та втручання у роботу приладу обліку, яке призвело до зміни його показів є безпідставним, оскільки ґрунтується не на доказах, а на припущеннях позивача.

Стосовно інших доводів сторін, суд зазначає наступне:

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Суд вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За таких обставин позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати понесені позивачем по справі у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області

ВИРІШИВ:

1. В задоволені позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п.17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення підписано 17.02.2022 р.

Суддя Богдан ЯРЕСЬКО