вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"17" лютого 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/1033/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут», м. Ужгород
до відповідача Фізичної особи - підприємця Іванчо Ольги Михайлівни, м. Мукачево Закарпатської області
про стягнення 55465,83 грн
секретар судового засідання Яскорська А.О.
учасники справи не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут» звернулося до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця Іванчо Ольги Михайлівни про стягнення 51192,03 грн заборгованості за спожитий природний газ; 2389,79 грн пені; 419,00 грн - 3% річних та 1465,01 грн інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання відповідачем Договору № 41ВРZKz1520-17 від 12.10.2017 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.
Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 7270,00 грн. та складається з 2270,00 грн сплаченого судового збору та 5000,00 грн витрат на правову допомогу. Окрім того, відповідно до поданої суду заяви від 20.01.2022 року позивач просить відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 221 ГПК України вирішити питання про судові витрати позивача на правову допомогу після прийняття судового рішення у даній справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021 головуючим суддею для розгляду справи №907/1033/21 визначено суддю Лучка Р.М.
Ухвалою суду від 22 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено строки для подання заяв по суті спору.
Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, яка була надіслана на офіційну юридичну адресу Відповідача вручена Фізичній особі - підприємцю Іванчо Ользі Михайлівні 22.01.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 8850101526987 та вбачається з відомостей з вебсайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого відправлення за трек-номером 8850101526987. За таких обставин, суд дійшов висновку, що Відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати вартості поставленого природного газу за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41ВРZKz1520-17 від 12.10.2017, у зв'язку з чим за період липень-серпень та жовтень 2021 року в нього виникла заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 51192,03 грн, на яку позивачем нараховано за період з 11.09.2021 по 20.12.2021 пеню в розмірі 2389,79 грн, 419,00 грн - 3% річних та 1465,01 грн втрат від інфляції.
Заперечення (відзив) відповідача
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
12 жовтня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" (як Постачальником) та Фізичною особою-підприємцем Іванчо Ольгою Михайлівною (як Споживачем) укладено Договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41ВРZKz1520-17 (надалі за текстом Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (п. 1.1. Договору).
Порядок визначення фактичного обсягу постачання природного газу сторонами визначені в п. 2.6. Договору.
Так, відповідно до положень п.п. 2.6.1.-2.6.2. Договору, за підсумками розрахункового періоду Споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ/оператором ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ/Кодексу ГТС. На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
У випадку ненадання Споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним підписаного Споживачем акта приймання-передачі газу, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку на підставі даних оператора ГРМ/оператора ГТС. Споживач в таком разі не позбавлений права звернутися до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідного до даних Постачальника (п.п. 2.6.3.-2.6.4. Договору).
Згідно із п.п. 3.2, 3.3 Договору, ціна газу на момент укладення Договору за 1 тис. м. куб. становить 9343 грн 44 коп. (з ПДВ). Ціна на газ підлягає обов'язковому оприлюдненню Постачальником на його офіційному веб-сайті до початку введення її в дію та повинна зазначатися у платіжних документах (рахунках) про сплату послуг за цим Договором
У пункті 3.4 Договору Сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до п. 3.2 та 3.3 цього Договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та проведенні розрахунків.
Порядок та строки проведення розрахунків визначені у розділі IV Договору.
Зокрема, п. п. 4.2.1 Договору встановлено, що оплата газу за договором здійснюється cпоживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України гривні шляхом сплати 100% місячної вартості запланованого обягу газу до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла в попередньому місяці.
У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату ватості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10 (десятого) числа, наступного за звітним місяця (п. 4.2.2. Договору).
Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (п. 4.3. Договору).
Відповідно до п. 9.1. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін і діє в частині постачання газу з 01.10.2017 до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.
Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.2. Договору).
На виконання умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41ВРZKz1520-17 від 12.10.2017 ТОВ "Закарпатгаз Збут" за період липень-серпень та жовтень 2021 року поставив, а відповідач, в свою чергу, прийняв природний газ в обсязі 4,0282 тис. куб. м. на загальну суму 72112,22 грн, що підтверджується засвідченими копіями підписаних повноваженими представниками сторін актів приймання-передачі природного газу, зокрема:
- газ спожитий у липні 2021 року, обсягом 2,03727 тис. куб. м, оформлений актом приймання-передачі №33К81016069 від 31 липня 2021 року на суму 31931,95 грн;
- газ спожитий у серпні 2021 року, обсягом 1,95938 тис. куб. м, оформлений актом приймання-передачі №33К81017649 від 31 серпня 2021 року на суму 38991,66 грн;
- газ спожитий у жовтні місяці 2021 року, обсягом 0,03155 тис. куб. м, оформлений актом приймання-передачі №33К81021404 від 31 жовтня 2021 року на суму 1188,61 грн.
З врахуванням викладеного, беручи до уваги часткову оплату Споживачем вартості спожитого за вказані періоди газу в розмірі 20000,00 грн та наявність у ФОП Іванчо О.М. станом на 27.07.2021 переплати за спожитий газ в сумі 920,19 грн, за твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатгаз Збут», борг Відповідача за постачання природного газу становить 51192,03 грн, стягнення якого разом із нарахованими пенею, трьома відсотками річних та інфляційними нарахуваннями і є предметом судового розгляду у даній справі.
Надіслана на адресу Споживача вимога №88708-ПЯ-18849-1021 від 29.10.2021, яка отримана Відповідачем 02.11.2021, про сплату заборгованості за спожитий у липні-серпні 2021 року природний газ в сумі 50003,42 грн. в семиденний строк від дня отримання вимоги, залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.
За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.
В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).
При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість за поставлений газ за період липень-серпень та жовтень 2021 року у розмірі 51192,03 грн.
За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 51192,03 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Щодо вимог про стягнення пені.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Підпунктом 6.2.1 Договору сторони погодили, що у разі порушення Споживачем строків оплати передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку та здійснивши оцінку доказів, на яких він ґрунтується, суд вважає правомірним нарахування Споживачу пені за період з 11.09.2021 по 20.12.2021 за кожен день прострочення в сумі 2389,79 грн.
Щодо 3 % річних та втрат від інфляції.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно поданого Товариством розрахунку, за неналежне виконання договірних умов за період з 11.09.2021 по 20.12.2021 нараховані три проценти річних в сумі 99,35 грн. та 1465,01 грн втрат від інфляції.
Здійснивши перевірку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань за період з 11.09.2021 по 20.12.2021, суд встановив, що такі позивачем розраховано вірно, тому вимоги про стягнення 419,00 грн. 3% річних та 1465,01 грн. інфляційних втрат підлягають до задоволення судом.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до задоволення в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача в справі.
При цьому, враховуючи подану суду заяву про вирішення питання про судові витрати позивача після прийняття рішення у справі, суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 129, 221, 236, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іванчо Ольги Михайлівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут", (88015, м. Ужгород, вул. О. Богомольця, 21, код ЄДРПОУ 39582749) 51192 (п'ятдесят одну тисячу сто дев'яності дві) грн 03 коп заборгованості за спожитий природний газ; 2389 (дві тисячі триста вісімдесят дев'ять) грн 79 коп пені; 419 (чотириста дев'ятнадцять) грн 00 коп - 3% річних, 1465 (одну тисячу чотириста шістдесят п'ять) грн 01 коп. інфляційних втрат та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп в повернення сплаченого судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 17 лютого 2022 року.
Суддя Лучко Р.М.