"15" лютого 2022 р. Справа № 414/2734/21
Провадження № 3/414/76/2022
Суддя Кремінського районного суду Луганської області Костроба Ю.Ю., розглянувши матеріали які надійшли з ВП №2 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,
мешкає
АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
06 листопада 2021 року о 16 год. 20 хв. в м. Кремінна по вул. Підвільшанська Луганської області гр. ОСОБА_1 керував трактором саморобним з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України і скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що вина ОСОБА_1 встановлена в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як роз'яснено в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при розгляді кримінальних та адміністративних справ зазначених категорій суди мають ураховувати положення правових норм, у яких визначено поняття транспортні засоби, зокрема, примітки до ст. 286 КК України, ч.6 ст. 121 КУпАП, п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Виходячи із цих положень транспортними засобами, про які йдеться у статтях 286, 287, 289, 290 КК України, статтях 121, 122, 123, 124, 130, 132 КУпАП, слід вважати всі види автомобілів, трактори й інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби, що приводяться в рух за допомогою двигуна з робочим об'ємом 50 куб. см і більше або електродвигуна потужністю понад 3 кВт.
Хоча в наказі Держстандарту України № 31 від 25 січня 1995 року «Засоби транспортні дорожні», яким затверджено перелік транспортних засобів, мотоблок до них не відноситься, однак, відповідно до п. 2.13 Правил дорожнього руху України всі транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см. належать до категорії «А1».
Не є транспортними засобами мопеди, велосипеди з двигуном із робочим об'ємом до 50 куб. см, рухомий склад метрополітену, фунікулера та інших видів залізниць (пасажирські й вантажні потяги, локомотиви, дрезини тощо).
Визначення терміну «транспортний засіб» наведено в п.1.10 Правил дорожнього руху України, згідно з яким транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Тобто, проаналізувавши дану норму Правил, можна дійти висновку, що у випадку, коли саморобний трактор служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, то в цьому випадку він є повноправним учасником дорожнього руху і вважається транспортним засобом, а тому особа, яка керує таким транспортним засобом, повинна нести відповідальність за керування ним у стані алкогольного сп'яніння. При цьому, чинне законодавство не містить вказівки на те, що пристрій визнається транспортним засобом лише у разі присвоєння йому номерного знаку та за наявності посвідчення водія у особи, яка ним керує.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду, викладених в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду № 278/3362/15-к від 01.03.2018 року, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму, належить до механічних транспортних засобів.
Отже, наведені дані надають можливість встановити, що вказаний саморобний трактор є транспортним засобом в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, суддя враховує, що в рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 , реалізувавши своє право володіти та керувати саморобним трактором, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки відповідно до вимог чинного законодавства держави України.
Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 217992 (а.с. 1), актом огляду (а.с. 2),направленням на огляд (а.с.3), поясненнями ОСОБА_1 (а.с.5).
У відповідності з диспозицією статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність водіїв за цією нормою закону настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП може наставати не лише в разі керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що в даному випадку і зробив ОСОБА_1 , відносно якого у поліцейського були обґрунтовані підозри щодо стану алкогольного сп'яніння.
Порядок оформлення матеріалів у справах про адміністративні правопорушення та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння врегульований, крім норм КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 (надалі - Інструкція №1395); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (надалі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до п.п. 6,7 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
У відповідності з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться ( п. 6 розд. ІІ Інструкції) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У відповідності з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858) у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.( п. 12 розділу ІІ Інструкції).
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.( п.5,6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008).
Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, а матеріали справи не містять жодних доказів того, що працівники поліції порушили порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 може вважатись доказом його винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також підтверджує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням характеру вчиненого адміністративного правопорушення та його особи на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 130 ч.1 КУпАП, суддя-
визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Штраф підлягає сплаті на наступні реквізити - отримувач: ГУК у Луг.обл./МТГ м.КРЕМІН/21081100, код отримувача: (Код за ЄДРПОУ) 37991110, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA658999980313070106000012455, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок на наступні реквізити - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 (Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ 25255795, 01021, місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5), код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний строк, штраф підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 в порядку ст. 308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме в сумі 34000 грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Кремінський районний суд Луганської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Ю.Ю. Костроба