Справа № 357/14983/21
2/357/752/22
Категорія 17
17 лютого 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бебешко М. М. ,
при секретарі - Ковальчук Ю. В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, 2) приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить суд визнати виконавчий напис № 25839 від 30 серпня 2021 року, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість у розмірі 61 361,74 грн. таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 30 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригидою Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 25839. Позивач вважає, що зазначений виконавчий напис є таким, що вчинений з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису керувався п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчий написів нотаріуса, який визнаний незаконним на підставі Рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 22. лютого 2017 року. Тому в нотаріуса не було підстав на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був посвідчений нотаріально та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Крім того, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості.
Ухвалою суду від 16 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадженя без повідомленням (виклику) учасників справи.
Вказаною ухвалою витребувано від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, належним чином засвідченні копії матеріалів виконавчого провадження № 67193122 та витребувано у Акціонерного товариства «ОТП Банк» належним чином завірену копію виконавчого напису від 30 серпня 2021, який зареєстрований в реєстрі за № 25839 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» та документи, які були подані нотаріусу для вчинення оскаржуваного виконавчого напису.
Ухвалою суду від 16 грудня 2021 року вжито заходи забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису виданого 30 серпня 2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем та зареєстрованого в реєстрі за № 25839 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк», яке здійснюється у виконавчому провадженні № 67193122 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом Олександром Олександровичем.
Позивач ОСОБА_1 отримала ухвалу про відкриття провадження у справі 24.12.2021.
Відповідач Акціонерне товариство «ОТП Банк» отримали ухвалу про відкриття провадження у справі, позовну заяву з додатками до неї 23 грудня 2021.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригида Володимир Олександрович ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками до неї не отримав 28 грудня 2021.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович ухвалу про відкриття провадження та позовну заяву з додатками до неї не отримав 28 грудня 2021.
06 січня 2022 року від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Канцедал Олександра Олександровича до суду надійшли копії матеріалів виконавчого провадження № 67193122.
Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомленні про розгляд справи, клопотань із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не надходило, відповідачем у встановлений судом строк не подано відзив, тому суд вважає на можливе провести розгляд справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
13 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 25839, яким звернено стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором № 2022714810 від 07 лютого 2019 року, укладеним з АТ «ОТП Банк».
Відповідно до виконавчого напису - строк платежу за Кредитним договором № № 2022714810 від 07 лютого 2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. стягнення заборгованості проводиться за період з 02.07.2021 по 12.07.2021. Сума заборгованості становить 62 011,74 грн., що складається з: Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 46 000,00 грн. Прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 16 011,74 грн. Нарахована пеня складає 0,00 грн. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 62 361,74 грн.
Встановлено, що даний виконавчий напис було вчинено на підставі того, що 07 лютого 2019 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 2022714810.
20 жовтня 2021 року приватним виконавцем округу Київської області Канцедалом О.О. було відкрито виконавче провадження за № 67193122 з примусового виконання виконавчого напису № 25839 виданого 30.08.2021. В межах даного виконавчого провадження було винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.
За загальним правилом статей 4, 5 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зі статтею 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування визначено Законом України «Про нотаріат» (тут і далі Закон в редакції на час вчинення нотаріальної дії) та іншими актами законодавства. Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).
Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів здійснюється згідно з главою 14 Закону та главою 16 розділу ІІ Порядку.
Згідно зі статтею 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені у вказаному Переліку. При цьому вказаний Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Закону та Порядку.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Отже, станом на день вчинення виконавчого напису № 25839 від 30 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем редакція Переліку передбачала можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Отже, у нотаріуса не було підстав на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був посвідчений нотаріально та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 30 серпня 2021 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеними нижче.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Правовідносини, які є предметом розгляду у цій справі, виникли з Кредитного договору № 2022714810 від 07.02.2019, укладеного між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, при вчиненні виконавчого напису нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості підготовленого працівниками відповідача, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача.
Крім того зазначала, що позивач не була ознайомлена з наявною заборгованістю, оскільки претензій з розрахунком заборгованості від відповідача не отримувала.
За клопотанням позивача ухвалою суду від 16 грудня 2021 року було витребувано відповідача належним чином завірену копію виконавчого напису від 30 серпня 2021, який зареєстрований в реєстрі за № 25839 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» та документи, які були подані нотаріусу для його вчинення.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач Аціонерне товариство «ОТБ Банк» отримав копію ухвали від 16 грудня 2021, однак будь-яких документів на адресу суду від відповідача не суду не надходило.
Крім того, відзив на позовну заяву із запереченнями проти вимог позивача до суду також не надходив.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду (ч.10 ст.84 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи, що ухвала суду від 16 грудня 2021 року в частині витребування доказів залишилась без виконання, відповідачем не подано до суду будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень щодо позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 362,00 грн. (908,00 грн. - за подачу позовної заяви та 454,00 грн. - за подачу заяви про забезпечення позову).
У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч.7 ст.158 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.4, 12, 81, 89, 133,141, 265, 274, 279, 354 ЦПК України , суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, 2) приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволити повністю.
Визнати виконавчий напис вчинений 30 серпня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 25839, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути із Акціонерного товариства «ОТП Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 362,00 грн.
Заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: ОСОБА_1 . Місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «ОТП Банк». Місцезнаходження: вул.Жилянська, буд.43, м.Київ, 01033. КОД ЄДРПОУ: 21685166.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович. Місцезнаходження: прос.Григоренка, 15, м.Київ, 02068.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович. Місцезнаходження: «Карат» промисловий майданчик, 5-А, оф.507, м.Вишгород, Київська область, 07300.
СуддяМ. М. Бебешко