Справа № 357/15521/21
3/357/576/22
01.02.2022 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О. О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Головного управління ДПС у Київськый області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , офіційно непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 164 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 5235/10-36-07-07 від 07.12.2021, згідно акту перевірки о 11 год. 04 хв. Від 07.12.2021 кіоску за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 встановлено факт порушення порядку провадження господарської діяльності, а саме: 07.12.2021 р. громадянка ОСОБА_1 реалізувала цигарки «Camel» без марок акцизного податку, без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, чим порушено ч.1 ст. 164 КУпАП, ст. 15 ЗУ №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального».
Таким чином ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що підприємницької діяльністю вона не займається. Зазначила, що вона працює продавцем у вказаному кіоску без офіційного працевлаштування та не є власником даного кіоску. Вказала, що їй не відомо чи має власник даного кіоску ліцензію та чи зареєстрований він як суб'єкт підприємницької діяльності, оскільки у самому кіоску відсутні будь-які документи на підтвердження цього. Зазначила, що особами, котрі складали стосовно неї даний протокол не було встановлено власника даного кіоску та особу, котра здійснює у ньому підприємницьку діяльність та як наслідок протокол про адміністративне правопорушення було складено стосовно неї.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення № 5235/10-36-07-07 від 07.12.2021, копію акту (довідки) фактичної перевірки від 07.12.2021, копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 07.12.2021, фотознімки, фотокопію акту огляду, виявлення та вилучення від 07.12.2021, копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №738911 від 07.12.2021, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, суд зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального", роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до ч.1 ст. 164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), -
тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
З пояснень ОСОБА_1 слідує, що вона не здійснює підприємницьку діяльність, а є найманим працівником без офіційного працевлаштування.
З даного приводу, суд зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів на спростування доводів ОСОБА_1 , при цьому суд вказує, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд зауважує, що в даному випадку ОСОБА_1 не являється суб'єктом правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки остання не провадить господарську діяльність особисто без отримання відповідної ліцензії. В даному випадку підлягали з'ясуванню ті обставини, хто саме здійснює таку господарську діяльність, кому належить даний кіоск, та чи наявна у особи, котра провадить таку діяльність ліцензія на провадження такого виду діяльності, чого не було дотримано уповноваженою особою на складення протоколу.
Наслідком того, що уповноваженою особою не було належним чином встановлено особу відповідальну за вчинення даного правопорушення стало притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, що є неприпустимим.
За встановлених судом обставин, суд зауважує, що обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсним, а тому даний протокол не може бути сприйнятий судом у якості належного та допустимого доказу.
Крім цього, суд зазначає, що 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».
Відповідно до п. 1.1 ДСТУ 4163:2020 цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі документи), зокрема на: організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо); розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження); інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створювані в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі юридична особа) незалежно від їхнього функціонально- цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності.
З п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 слідує, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Однак, в порушення вказаних вимог автором протоколу до матеріалів справи долучені копії та роздруківки документів, які жодним чином не засвідчені, а відтак не можуть сприйматись судом у якості належних та допустимих доказів у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки в такому випадку суд позбавлений можливості пересвідчитись у тому, що вказані копії документів відповідають оригіналам даних документів та зміст даних копій відповідає дійсності, а відтак й встановити певні обставини.
статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «АЛЛЕНЕ де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи об'єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення, тому провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю.
Враховуючи те, що згідно ст. 265 КУпАП в даному провадженні речі і документи не вилучались, тому суд не вирішує питання про вилучені речі і документи.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 164, ст. 221, 247, ст. 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розпочате за ч.1 ст.164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО. О. Гребінь