Справа № 285/6632/21
провадження № 3/0285/18/22
17 лютого 2022 року м. Новоград-Волинський
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний матеріал, який надійшов
від Новоград-Волинського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області
про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 (згідно протоколу), -
за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 11.12.2021 о 12 год. перебував по вулиці Шевченка, 45, в м. Новоград-Волинський, без документів, що засвідчують особу, підтверджують громадянство чи його спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні, чим порушив п.2 п.22 Постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами (далі - Постанова КМУ №1236).
Розглянувши адміністративний матеріал, приходжу до наступного висновку.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення, у якому зазначається відомості, визначені ст.256 КУпАП.
Тобто предмет судового розгляду обмежений обставинами, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та визначають його суть. При цьому необхідно врахувати, що розгляд справи відбувається виключно в межах складеного протоколу, з необхідністю прийняття судом рішення про доведеність чи недоведеність факту порушення особою конкретних норм законодавства та вчинення правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, за яким і складено протокол.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна саме ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновком експерта тощо, а згідно ч.2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Згідно статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі - Закон) карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Так, відповідальність за ч.1 ст.44-3 КУпАП настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Вказана стаття є бланкетною правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. В той же час, конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.
Підставою для складання відносно ОСОБА_1 протоколу стало порушення вимог пункту п.2 п.22 Постанови КМУ №1236 (зі змінами від 25.10.2021 згідно Постанови КМУ №1102), відповідно до якого на території України на період дії карантину забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні. Разом з тим, жодного належного, допустимого та достатнього доказу в розумінні ст.251 КУпАП, який би свідчив про винність дій ОСОБА_1 , до справи долучено не було.
Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).
Європейський Суд з прав людини у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
При наявності певної неповноти чи суперечностей, суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Зазначене становитиме порушення вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.
Принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи (справа «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain»).
Згідно ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Принагідно зазначити, що відсутність заперечень у протоколі самої особи, відносно якої він складений, або погодження з його змістом чи визнання нею вини, є лише її суб'єктивним ставленням до події, що відбулася, та не є безумовним доказом вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи всі обставини справи та наявні матеріали, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, а тому провадження в справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись статтями 44-3, 247, 283, 284 КУпАП, - суддя
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О. О. Літвин