ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 січня 2022 року м. Київ № 640/19588/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом до треті особиОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) Міністерства юстиції України (01001, м Київ, вул. Архітектора Городецького, 13) Товариство з обмеженою відповідальністю «СВС» Компанія «Кейнмонт Лімітед»
провизнання протиправним та скасування наказів № 3242/5, № 3362/5, № 3222/5
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - Позивач, ОСОБА_1 ) з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі також - Мін'юст, Відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС» (далі також - Третя особа 1, ТОВ «СВС»), Компанії «Кейнмонт Лімітед» (далі також - Третя особа 2, Компанія), в якій просить суд:
1. Визнати протиправним та скасування наказ Міністерства юстиції України № 3242/5 від 20.10.2017 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
2. Визнати протиправним та скасування наказ Міністерства юстиції України № 3362/5 від 31.10.2017 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
3. Визнати протиправним та скасування наказ Міністерства юстиції України № 3222/5 від 16.10.2018 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Позовні вимоги мотивовано тим, що спірні рішення Відповідача є протиправними, оскільки вони видані з порушенням визначеної законодавством процедури розгляду скарги у сфері державної реєстрації, тож такі рішення підлягають скасуванню в силу своєї протиправності.
Представник Відповідача, вважаючи позовну заяву безпідставною, подав суду письмові клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та закриття провадження в адміністративній справі.
Представник Третьої особи 1 подав суду письмові пояснення по суті спору, в яких зазначив, що оскаржувані накази Відповідача відповідають нормам законодавства України та прав Позивача не порушують.
Третя особа 2 письмових пояснень по суті спору суду не подала.
Розглянувши подані учасниками справи (їх представниками) документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства юстиції України № 3242/5 від 20.10.2017 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» задоволено частково скаргу Компанії «Кейнмонт Лімітед» та скасовано реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.09.2017 № 10701050021031521 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем та від 04.10.2017 № 10701050023031521 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» і № 10701070024031521 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що непов'язані зі змінами в установчих документах», проведені державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Гладуном Андрієм Анатолійовичем стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС» (код за ЄДРПОУ 24770850).
Наказом Міністерства юстиції України № 3362/5 від 31.10.2017 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» задоволено скаргу Компанії «Кейнмонт Лімітед» та скасовано реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.10.2017 № 10701050025031521 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» та № 10701070026031521 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що непов'язані зі змінами в установчих документах», проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС» (код за ЄДРПОУ 24770850).
Наказом Міністерства юстиції України № 3222/5 від 16.10.2018 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» задоволено скаргу Компанії «Кейнмонт Лімітед» та скасовано реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.09.2018 № 10701100032031521 «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації» та № 10701110033031521 «Державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті ліквідації», проведені державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області «Центр реєстрації» Хоменко Іриною Олексіївною стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС» (код за ЄДРПОУ 24770850).
Незгода Позивача з такими наказами Відповідача, зумовила його звернення до суду з даною позовною заявою.
При цьому, у позовній заяві Позивач наголосив, що оскаржувані накази Відповідача порушують його права, як учасника (засновника) ТОВ «СВС», оскільки згідно з протоколом (рішенням) № 04-09/17 від 04.09.2017 позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС» (код за ЄДРПОУ 24770850), Компанія «Кейнмонт Лімітед», в особі пана ОСОБА_2 , що була учасником ТОВ «СВС» та володіла 100% голосів, вийшла зі складу учасників ТОВ «СВС», у зв'язку з відчуженням власної частки на користь громадянина ОСОБА_1 . Також вказаним рішенням затверджено нову редакцію статуту ТОВ «СВС» та призначено директором ТОВ «СВС» ОСОБА_3 , якого уповноважено здійснити реєстрацію нової редакції статуту ТОВ «СВС».
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту також - КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє, зокрема, оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним, закріпленим процесуальним законом критеріям.
Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам та доводам представників сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу прийняття оскаржуваних наказів на відповідність вимогам частини другої 2 статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі також - Закон № 755-IV) систему органів у сфері державної реєстрації становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) інші суб'єкти державної реєстрації.
До повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить, окрім іншого розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов'язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 34 Закону № 755-IV, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення).
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про, зокрема, задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції.
Таким чином, Відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду скарг на проведені державним реєстратором реєстраційні дії та прийняття рішень про скасування таких реєстраційних дій за наявності на те правових підстав.
При цьому, процедуру розгляд скарг відповідно до Закону № 755-IV на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється Мін'юстом визначає Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі також - Порядок № 1128).
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1128, розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1128, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться, зокрема, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
За результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу (пункт 12 Порядку № 1128).
У взаємозв'язку з вищенаведеним суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом наведених норм Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні відносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини. У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
При цьому, порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов'язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.
Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Таким чином, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Натомість, вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
У розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призведе до потрібних результатів, наслідків, що дає найбільший ефект.
При цьому, оскаржувані правові акти (рішення, дії або бездіяльність) повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне вказаній особі право, або шляхом безпідставного покладення на особу будь-якого обов'язку.
Таким чином, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови, що такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують його права та інтереси шляхом обмежень у реалізації суб'єктивних прав чи покладення на нього необґрунтованих обов'язків.
Тож, у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.
Отже, під час розгляду справи суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до адміністративного суду чи на момент прийняття судом рішення, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті, та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Разом з тим, Позивач обґрунтовує порушення його прав оскаржуваними наказами Відповідача тим, що він будучи учасником (засновником) ТОВ «СВС», згідно з протоколом (рішенням) № 04-09/17 від 04.09.2017 позачергових загальних зборів учасників ТОВ «СВС», не був запрошений Відповідачем на засідання під час розгляду скарг Компанії «Кейнмонт Лімітед» у сфері державної реєстрації, що свідчить про порушення Відповідачем Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації та, відповідно, про протиправність спірних наказів Відповідача.
Натомість судом встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києві від 22.10.2018 у справі № 910/234480/17, яке набрало законної сили 21.03.2019, визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СВС", що оформлені протоколом №04-09/17 від 04.09.2017.
Також, ухвалою Господарського суду м. Києві від 03.01.2018 у справі № 910/234480/17, державним реєстраторам було заборонено вносити будь-які записи (зміни) до відомостей про ТОВ «СВС», що містять в ЄДРПОУ.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За приписами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Проаналізувавши зміст наведених законодавчих норм у взаємозв'язку з доводами Позивача, якими він обґрунтував позовну заяву, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких доказів, які б підтвердили факт наявності між Позивачем та Відповідачем правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, які порушені оскаржуваними наказами, що свідчить про відсутність порушення Відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, що є предметом розгляду в даній справі.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу, проаналізувавши та надавши об'єктивну оцінку письмовим доказам та поясненням представників сторін, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовної заяви та відсутність підстав для її задоволення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У свою чергу, Відповідач належним чином виконав обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 5, 6, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук