Справа № 149/6/21
Провадження №2/149/13/22
Номер рядка звіту 67
іменем України
10.02.2022 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Павлюк О. О.,
при секретарі Зоріна О. Г.,
за участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Хмільницький міськрайонний відділ ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про оспорювання батьківства,
ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Хмільницький міськрайонний відділ ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про оспорювання батьківства.
Позов мотивований тим, що сторони перебували у стосунках, однак без офіційного оформлення, вони періодично зустрічались та спільно не проживали і у липні 2008 року вирішили остаточно розійтись. У вересні 2008 року ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1 , що вагітна від нього. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина ОСОБА_3 , яку позивач визнав як свою доньку, оскільки вірив ОСОБА_2 та не мав сумнівів у правдивості її слів щодо батьківства. Однак спільне життя не склалося, між сторонами виникали сварки, в ході однієї з яких ОСОБА_2 повідомила позивачу, що ОСОБА_3 не його донька. Крім того, позивачу стало відомо, що під час сварок ОСОБА_2 мала стосунки з іншим чоловіком. Тому позивач вважає, що не є батьком ОСОБА_3 та просить виключити з відповідного актового запису № 99 від 05.09.2009 відомості про його батьківство.
Ухвалою суду від 27.01.2021 в справі відкрито загальне позовне провадження та надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву. У встановлений строк відзив не надійшов.
Ухвалою суду від 24.02.2021 Хмільницький міськрайонний відділ ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 24.02.2021 у справі за клопотанням представника позивача призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено та сторонам роз'яснено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Ухвалою суду від 05.07.2021 відновлено провадження у справі, оскільки 02.07.2021 від експертної установи надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи, яке мотивовано тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явилися для відбору експериментальних зразків.
Ухвалою суду від 11.08.2021 у справі закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд.
Ухвалою суду від 07.09.2021 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено та сторонам роз'яснено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Крім того, зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з'явитись на виклик експерта для участі в експертизі. Копію ухвали суду ОСОБА_2 отримала в день її винесення.
Ухвалою суду від 29.11.2021 відновлено провадження у справі, оскільки 02.07.2021 від експертної установи надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи, яке мотивовано тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явилися для відбору експериментальних зразків.
Позивач позовні вимоги підтримав та був допитаний за його згодою в судовому засіданні в порядку ст. 234 ЦПК України. Повідомив, що періодично співмешкав з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу. Певний час він дійсно вважав ОСОБА_3 своєю донькою, оскільки так повідомила йому ОСОБА_2 , був записаний батьком дитини у свідоцтві про народження. Однак згодом стосунки з відповідачкою у нього погіршилися, вони почали проживати окремо, а ОСОБА_2 неодноразово повідомляла йому при спілкуванні, що ОСОБА_3 не його донька, однак проводити експертизу батьківства ОСОБА_2 категорично відмовилася і повідомила, що доньку на експертизу не віддасть.
Відповідач в судове засілання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила. В судовому засіданні 07.09.2021 позовні вимоги не визнала, наполягала на проведенні судової молекулярно-генетичної експертизи, зобов'язалась з'явитись на виклик експерта для відбору експериментальних зразків. Відзиву, заяв, клопотань на позов не подавала.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явилась, надала клопотання про розгляд справи у їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (копія на а.с. 7), ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , батьком записаний ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 . Сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували, в тому числі на час зачаття і народження дитини.
До вказаних правовідносин застосовуються норми права, визначені Сімейним кодексом України. Зокрема, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя (ст. 122 СК України). Статтею 125 СК України визначено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду. Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану (ст. 126 СК України).
Згідно зі ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Судом з метою з'ясування усіх обставин справи двічі призначалась судово-молекулярна експертиза ухвалами від 24.02.2021 та 07.09.2021. В судовому засіданні 07.09.2021 відповідач наполягала на проведенні експертизи, зобов'язалась з'явитись на виклик експерта. При цьому судом їй було роз'яснено положення ст. 109 ЦПК України та наслідки ухилення від експертизи. Крім того, відповідачу неодноразово направлялися повідомлення про необхідність явки до експертної установи (28.05.2021, 22.06.2021, 21.10.2021, 15.11.2021), проте остання до експертної установи для відбору біологічних зразків, необхідних для проведення експертизи, не з'явилася, не забезпечила явку до експерта дитини, яка проживає з нею. Позивач ОСОБА_1 на виклик експерта з'явився 28.05.2021. Вказана поведінка, на думку суду, свідчить про свідоме ухилення відповідача від проведення зазначеної експертизи з метою перешкоджання встановлення істини у справі.
Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Аналізуючи зазначену норму процесуального закону, суд доходить висновку, що нею законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі. Важливим у такому випадку є встановлення факту ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо проведення експертизи для з'ясування відповіді на питання, яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з'ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні.
Відповідач не довела наявність поважних причин, які перешкоджали їй з'явитися до експертної установи для забору біологічних зразків. Неявка відповідача до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судової генетичної експертизи свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про оскаржування батьківства щодо неї.
Частиною 6 ст. 81 ЦПК України, визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ході судового розгляду встановлено, що сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі, позивач записаний батьком дитини ОСОБА_3 за його згодою. Оскільки відповідач, будучи неодноразово повідомленою про судовий розгляд справи, призначення експертизи і необхідність участі у ній на виклик до експертної установи не з'являлася, таким чином ухилялася від участі у її проведенні, у тому числі не забезпечила доставку дитини для відбору зразків, і без цього провести експертизу неможливо, суд згідно зі статтею 109 ЦПК України визнає факт того, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , яка народилася у ОСОБА_2 , для з'ясування якого експертиза була призначена.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
На підставі ст.ст. 121, 122, 136 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 60, 88, 209, 213, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Виключити з актового запису №99 від 05.05.2009 року, зробленого Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Хмільнику Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області, батьківство ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Хмільницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) виключити відомості про батька ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 з актового запису про народження №99 від 05.05.2009 відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зробленого Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Хмільнику Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 17.02.2022 року
Суддя Павлюк О. О.