Справа № 420/11295/21
12 січня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - адвоката Міняєва Ю.В., відповідачі - не з'явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 16.11.2021 року, просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10 червня 2021 року № 155950000698 “Про відмову у перерахунку пенсії” ОСОБА_2 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити переведення ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” з дня звернення - 04 червня 2021 року, та здійснити перерахунок пенсії, відповідно до п. 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про державну службу" в редакції від 10.12.2015 № 889 - VIII, ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату пенсії, на підставі переведення та перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, вiдповiдно до п. 12 розділу ХI Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про державну службу" в редакції від 10.12.2015 № 889 - VIII, ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за весь перiод, починаючи з 04 червня 2021 року (з дня звернення з заявою).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 31.01.2019 року він перебуває на обліку в Пенсійному фонді України та отримує пенсію за віком на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
04.06.2021 року позивач звернувся до Ізмаїльського об'єднаного управління ПФУ Одеської області із заявою щодо переходу з пенсії за віком на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію згідно Закону України “Про державну службу”, у зв'язку з тим, що у позивача достатній стаж для переведення на пенсію державного службовця. До заяви позивачем були додані довідки №№ 65, 65 від 02.06.2021 року, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу було відмовлено в переведенні на інший вид пенсії, у зв'язку з тим, що працівники митної служби не віднесені до категорії посад державних службовців.
Із даним рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 19.07.2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Зазначено, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі та справу буде розглянуто у строк не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області належним чином засвідчені копії пенсійної справи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для долучення до матеріалів справи.
Ухвалою від 09.09.2021 року ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 19 жовтня 2021 року о 09:30 год.
Ухвалою від 19.10.2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 15.11.20211 року залучено в якості другого відповідача по справі - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та розпочато розгляд справи спочатку та призначено підготовче судове засідання на 08 грудня 2021 року.
Ухвалою від 08.12.2021 року прийнято до розгляду уточнений позов ОСОБА_1 .
Ухвалою від 08.12.2021 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 12 січня 2022 року.
У судове засідання, призначене на 12.01.2022 року на 12 год. 00 хв., з'явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Представники відповідачів до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із заявленими вимогами з наступних підстав.
Як зазначає відповідач, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI.
06.06.2021 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою щодо переходу з пенсії за віком згідно Закону № 1058-VI на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу”.
Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рiшенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №155950000698 від 10.06.2021 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в переході на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу” оскільки працівники митної служби не віднесені до категорії посад державних службовців.
Відповідач звертає увагу, що статтею 25 Закону №3723 визначено сім категорій посад державних службовців, які вони могли обіймати у відповiдних державних органах, та передбачено, що віднесення існуючих на той час посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії державних службовців нових посад провадиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом. Службовцям, які займали посади, віднесені до категорій посад державної служби, встановлювався відповідний ранг. Посади працівників митниці даною статтею не передбачені.
Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, було передбачено зарахування до стажу державної служби роботи на посадах керiвних працівників і спеціалістів митного контролю.
01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 року №889-VIII "Про державну службу" підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу", крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Відповідно постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 втратила чинність.
Статтею 3 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889 VІІІ визначено коло осіб, на яких поширюється дія даного Закону, а саме на депутатів місцевих рад, посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема, на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом. Працівники митної служби даною статтею не передбачені.
Також відповідач звертає увагу суду, що Постановою Верховної Ради України від 05.02.1992 № 2099-XII “Про персональні звання державної митної служби України” передбачено встановлення персональних звань працівникам Державної митної служби України.
Враховуючи вищезазначене, посилання позивача на порядок обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283, на думку відповідача, є безпідставними, оскільки з 1 травня 2016 року зазначений Порядок втратив чинність згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229.
Відповідач звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 не передбачено зарахування до стажу державної служби роботу на посадах керівних працівників і спеціалістів митного контролю. Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 09.07.1979 позивачу 01.04.2004 присвоєно спеціальне звання “Інспектор митної служби 4 рангу”, 22.08.2006 присвоєно спеціальне звання “Інспектор митної служби 3 рангу”.
Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що періоди роботи з 08.04.1988 по 12.10.2020 в державній митній службі не підлягають зарахуванню до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII.
Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 02.06.2021 № 65, 66 видані Одеською митницею Держмитслужби безпідставно, оскільки посада позивача не відноситься до посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону №3723.
Відповідач звертає увагу суду, що відповідно до п. 4.10 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1, після призначення/перерахунку пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Виплату пенсії ОСОБА_2 здійснює Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, тому вимога позивача щодо здійснення нарахування та виплати пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу”, на думку пенсійного органу, є безпідставною.
Щодо вимоги позивача визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №155950000698 від 10.06.2021, відповідач звертає увагу суду, що відповідно до п.10.2 Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 “Про судове рішення в адміністративній справі” передбачено, що у разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень. При цьому суди повинні мати на увазі, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим. Суди повинні виходити з того, що вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.
Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків з моменту прийняття такого акта. Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рiшенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Враховуючи вищевикладене, ну думку управління, підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10 червня 2021 року № 155950000698 “Про відмову у перерахунку пенсії” ОСОБА_1 та зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити переведення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” з дня звернення - 04 червня 2021 року, та здійснення нарахування (перерахунок) та виплату пенсії, відповідно до п. 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень” Закону України “Про державну службу” в редакції від 10.12.2015 № 889-VIII, ст. 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 за весь період, починаючи з 04 червня 2021року (з дня звернення з заявою), немає.
28.09.2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 року (чинного до 01.05.2016 року) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно ч. 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керiвних працівників і спеціалістів апарату Національного банку України, Республіканського банку Криму, управління по місту Києву та Київській області, обласних управлінь Національного банку України.
Щодо тверджень відповідача про безпідставність видачі митницею довідок № 65, 66, позивач зазначає, що відповідач не повноважний визначати, якi довідки видані безпідставно, а якi вiдповiдно до законодавства. Вказані довідки мають обов'язковi реквізити, відповідають формі, встановленій законом, та не визнані в установленому порядку такими, що видані безпідставно або незаконно. Отже, посилання відповідача, що вказанi довiдки видані безпідставно, не може бути прийнято судом до уваги.
Заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 31.01.2019 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
04.06.2021 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою щодо переходу з пенсії за віком згідно Закону № 1058-VI на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу”.
Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (з зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу - Головне управління ПФУ в Хмельницькій області.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішенням від 10 червня 2021 року № 155950000698 відмовило ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в переході на пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу”, оскільки працівники митної служби не віднесені до категорії посад державних службовців.
Позивач не погодився із вказаною відмовою відповідача та звернувся до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Частиною першою статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" (далі за текстом - Закон №3723-XII) передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому, частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Аналіз положень частини першої статті 37 Закону №3723-XII дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом №889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV.
Відтак, до 01.05.2016 (дати набрання чинності Законом №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому законодавцем визначено певні умови, за умови дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, розділом XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Відтак, з аналізу наведених норм вбачається, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 569/350/17, від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а та від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом №889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі за текстом - Порядок № 283), та додатку до нього (діяли до 01.05.2016).
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби", якою затверджений Порядок обчислення стажу державної служби, регламентовано, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Пунктом 1 Порядку № 283 регламентовано, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Порядком №283 (чинним до 01.05.2016) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Відповідно до ст.408 Митного кодексу України (в редакції Закону від 11 липня 2002 року № 92-IV) правовий статус посадових осіб митної служби України, їх
права та обов'язки визначаються Конституцією України , цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу" ( 3723-12 ).
Згідно ч.1 ст.413 МК України у вказаній вище редакції, особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймають Присягу державного службовця.
Відповідно до частин 1, 2 статті 569 Митного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 2012 року № 4495-VI) посадовими особами митної служби України є працівники митних органів України, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності митної служби України і яким присвоєно спеціальні звання митної служби. Посадові особи митної служби України є державними службовцями.
Правове становище посадових осіб митної служби України визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Відповідно до ч.1 ст.588 Митного кодексу України (у редакції Закону від 13 березня 2012 року № 4495-VI) пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу". Час служби зазначених осіб в митних органах зараховується до стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії державного службовця.
Частиною 1 статті 588 Митного кодексу України (у редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013) передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Крім того, частиною сімнадцятою статті 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", були передбачені і Митними кодексами України від 11.07.2002 (про що зазначено вище) та від 12.12.1991 (зокрема, ч.3 ст.154 МК України в редакції Закону N 1970-XII).
Як вбачається з матерів справи та встановлено судом, підставою для відмови в призначенні пенсії позивачу слугувало те, що станом на 01.05.2016 спеціальний стаж позивача складав менше 20 років.
Згідно інформації, яка міститься у трудовій книжці ОСОБА_1 з 08.04.1988 та по теперішній час позивач працює в митних органах на посадах інспектора митниці, старшого інспектора митниці, головного інспектора, записи № №18-54 (а.с.16-27).
Також трудовою книжкою позивача підтверджується, що 12.06.1995 позивачем прийнята Присяга державного службовця. Надалі позивачу присвоювалися спеціальні звання «інспектор митної служби 4 рангу» (01.04.2004р.), «інспектор митної служби 3 рангу» (25.06.2005р.).
24.04.2004 року позивач прийняв Урочисте зобов'язання працівника митної служби України, 22.08.2006 року позивачу присвоєне спеціальне звання «радник митної служби 3 рангу», 26.12.2013 року - спеціальне звання «радник податкової та митної справи 3 рангу».
Суд зазначає, що за приписами ст.ст. 544, 569 Митного кодексу України посадові особи митних органів є державними службовцями.
Згідно з ч. 1 статті 588 Митного кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Крім того, Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", внесено до Митного кодексу України зміни, якими зокрема встановлено, що спеціальні звання митної служби, встановлені Митним кодексом України, присвоюються посадовим особам митних органів, яким раніше було присвоєно спеціальні звання податкової та митної служби, за таким співвідношенням незалежно від займаних посад, зокрема: радник податкової та митної справи III рангу; радник митної служби III рангу.
Період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоювалися спеціальні та/або персональні звання) у митних органах та органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями, а тому періоди роботи (служби) в митних органах зараховуються до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця.
Матеріалами справи, зокрема трудовою книжкою позивача, підтверджується присвоєння позивачу спеціальних та персональних звань у митних органах, про що зазначено вище.
Враховуючи те, що позивач з 08.04.1988 безперервно працює в митних органах, прийняв присягу державного службовця, обіймав відповідні посади для виконання завдань і функцій держави (у сфері митної політики), йому присвоювались відповідні ранги державного службовця та спеціальні звання, а також те, що він одержував заробітну плату за виконувану роботу за рахунок державного бюджету, і з отримуваної ним заробітної плати проводились відрахування підвищених розмірів відповідних (страхових, соціальних) внесків до спеціальних фондів державного бюджету, - то всі періоди роботи (служби) позивача, підлягають зарахуванню до стажу державної служби.
Що ж до посилань відповідача на те, що обіймані позивачем посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, суд зазначає таке.
Процедуру присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів та осіб, уповноважених їх присвоювати визначено Порядком присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 839 (далі - Порядок № 839) (постанова втратила чинність у частині, що стосується присвоєння спеціальних звань посадовим особам митних органів згідно з Постановою КМУ № 501 від 17.06.2020).
Згідно пункту 9 Порядку № 839 посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.
Особам, які приймаються на роботу до органів доходів і зборів та яким раніше присвоєно спеціальні звання державної податкової або митної служби, спеціальні звання присвоюються з урахуванням співвідношення, визначеного законом.
За приписами пункту 4 Порядку № 839 до строку перебування у спеціальному званні зараховується період роботи в органах доходів і зборів у спеціальному званні (ранзі державного службовця), а також строк перебування у спеціальному званні (ранзі державного службовця) посадових осіб державної податкової та державної митної служби, крім посадових осіб, яким у період роботи в органах доходів і зборів спеціальне звання було присвоєно достроково.
Постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20 квітня 2016 року "Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями" (далі - Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.
Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в даному випадку митного органу, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.
Відтак, спеціальні звання посадових осіб контролюючих органів - прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою № 306.
Додатками 6, 13 Постанови № 306 передбачено, що спеціальне звання "Інспектор податкової та митної справи I рангу" прирівнюється до 7 рангу державного службовця, "Радник митної служби III рангу" прирівнюється до 6 рангу державного службовця, "Радник податкової та митної справи III рангу" прирівнюється до 6 рангу державного службовця, "Радник податкової та митної справи II рангу" прирівнюється до 5 рангу державного службовця.
Отже, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII.
Дана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 22 жовтня 2013 року у справі 21-340а13, в якій колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Таким чином, доводи відповідача про те, що посадові особи контролюючих органів, яким присвоюються спеціальні звання, не належать до категорій посад державної служби, - є безпідставними.
Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє на теперішній час, визначено, що посадові особи контролюючих органів (органів доходів і зборів, митних органів) є державними службовцями, а тому періоди роботи (служби) в митних органах зараховуються до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду в постанові від 10 липня 2018 року по справі № 591/6970/16-а.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що періоди роботи в органах митної служби зараховуються до стажу державної служби, а відтак, відповідачем безпідставно відмовлено у призначенні позивачу пенсії згідно Закону України "Про державну службу".
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України, зокрема, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ст.ст. 241-246, 293 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (адреса: вул. Герцена, 10, м.Хмельницький, 29013, код ЄДРПОУ 21318350), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд.83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10 червня 2021 року № 155950000698 “Про відмову у перерахунку пенсії” ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” з дня звернення - 04 червня 2021 року, та здійснити перерахунок пенсії, відповідно до п.12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" в редакції від 10.12.2015 №889-VIII, ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії, на підставі переведення та перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, відповідно до п.12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" в редакції від 10.12.2015 №889-VIII, ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за весь період, починаючи з 04 червня 2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 908 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 24 січня 2022 року.
Суддя В.В. Андрухів