Справа № 595/1831/21
Провадження № 3/595/6/2022
15.02.2022
Бучацький районний суд Тернопільської області
одноособово суддею Федорончуком В.Б.,
при секретарі Тарчинській Л.Я.,
з участю захисника Пасічника А.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бучач матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-на України, жителя АДРЕСА_1 , який не працює, до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №093291 від 26.10.2021 року вбачається, що 26 жовтня 2021 року, о 10 год. 50 хв., ОСОБА_1 в с.Переволока по вул.Гостинець керував транспортним засобом Mercedes-Benz GI350, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора ALCOTEST та проведення огляду відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху України.
В судовому засідання захисник Пасічник А.З. вину у вчиненні правопорушення ОСОБА_1 заперечив, суду пояснив, що працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення допущено ряд порушень та докази вини ОСОБА_1 в їх сукупності є недостатніми для притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №093291 сфальсифікований, складений за відсутності на те підстав, оскільки доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував автомобілем немає. 26 жовтня 2021 року ОСОБА_1 не керував автомобілем. За кермом автомобіля була інша особа, а ОСОБА_1 перебував на задньому сидінні. Працівники поліції не з'ясували хто саме керував автомобілем, а склали протокол на власника автомобіля. Окрім того, для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності повинні бути доведені та підтверджені доказами наступні обставини: пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці та в медичному закладі; відмова від проходження огляду в медичному закладі; перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння; дотримання працівниками поліції вимог законупри здійсненні усіх процесуальних дій щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. Упротоколі про адміністративне правопорушення не зазначено технічний прилад, за допомогою якого здійснено відеозаписи, а тому долучені до матеріалів справи відеозаписи не можуть бути належним доказом. Він вважає, що притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності лише на підставі припущень є грубе порушення його конституційних прав,тому просить справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 26 жовтня 2021 року був свідком, як інспектор поліції запропонував ОСОБА_1 продути технічний прилад з метою визначення стану алкогольного сп'яніння, на що останній відмовився. Також ОСОБА_1 відмовився проїхати в медичний заклад для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Свідок ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення захисника Пасічника А.З., свідка ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Суд, відповідно до приписів ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Як регламентують приписи ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно до положень ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст.7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).
Відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 № 1452/735 визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншогосп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду.
Згідно п.б розділу 1 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Таким чином, дана Інструкція кореспондується із ст.266 КУпАП.
Із конструкції вказаних норм права вбачається, що обов'язковими умовами для освідування водія на предмет перебування в стані сп'яніння є керування ним транспортним засобом, наступна умова - зупинка цього транспортного засобу на підставах, передбачених чинним законодавством, встановлення особи водія та наступне його освідування.
Таким чином, у розглядуваній справі повинні міститись переконливі докази того, що автомобіль Mercedes-Benz GI350, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював рух, що ним під час руху керував ОСОБА_1 , який був зупинений у передбаченому законом порядку та на місці зупинки був освідуваний.
Проте, з матеріалів справи не вбачається таких доказів.
Судом встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено технічний прилад, за допомогою якого здійснено відеозаписи. Окрім того, долучений до матеріалів справи відеофайл не містить інформації проте, що ОСОБА_1 керував автомобілем.
Згідно висновку Верховного Суду у постанові від 15.11.2018 року (справа №524/5536/17) відеозапис, поданий поліцією на підтвердження факту порушення водієм Правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення до відповідальності не містить посилань на технічний прилад за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Таким чином, долучені до матеріалів справи відеозаписи не є належними доказами.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч.2ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна грунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що в справі відсутні докази, на основі яких у визначеному законом порядку можна встановити наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.247 п.1,252,283,284 КУпАП, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. Б. Федорончук