1Справа № 335/13809/17 2/335/507/2022
10 лютого 2022 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Новік Л.О., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування позову вказавши наступне.
Відповідно до укладеного договору № б/н від 26.09.2011 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 300 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку діє картки, та зобов'язався повернути Банку суму отриманого кредиту, сплатити відсотки, виконати всі інші зобов'язання, згідно умов договору.
У зв'язку із неналежним виконанням умов укладеного договору відповідачем, виникла заборгованість, яка станом на 31.07.2017 року становить 19 118,84 гривень, яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 1 755,14 гривень, заборгованості по процентам за користуванням кредитом у сумі 15 977,09 гривень, а також штрафів у сумі 500 гривень (фіксована частина) та 886,61 гривень (процентна складова).
Вказану суму заборгованості за кредитним договором позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку та стягнути на його користь понесені судові витрати, які складаються із судового збору.
Ухвалою суду від 25.10.2021 року за заявою ОСОБА_1 було скасовано заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.02.2018 року, ухвалене у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.
В судове засідання представник позивача не з'явився, згідно раніше поданої заяви просив розглянути справу у його відсутність без проведення фіксації судового процесу, у якій вказав, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Представник відповідача суду подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, відповідно до якої просив відмовити у задоволенні позовних вимог, відзив на позов не подав.
У зв'язку із зазначеним, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання та подання Публічному акціонерному товариству Комерційному Банку «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», письмової анкети-заяви б/н від 26.09.2011 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 6).
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої, договір приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до розрахунку позивача у зв'язку із неналежним виконанням умов договору, заборгованість за тілом кредиту позичальника ОСОБА_1 перед позивачем станом 31.07.2017 року склала 1 755,14 гривень. (а.с. 4-5)
В цій частині розрахунок позивача відповідачем не спростований, відповідачем не надано заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини, та не надано даних щодо повернення кредитних коштів.
Статтею 15 ЦК України кожній особі гарантовано захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази порушення позичальником умов кредитного договору, шляхом неналежного виконання зобов'язань за договором з повернення кредитних коштів, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 755,14 гривень.
Також, Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість по процентам за користуванням кредитом у сумі 15 977,09 гривень, штрафи у сумі 500 гривень (фіксована частина) та 886,61 гривень (процентна складова).
Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Так, у копії анкети-заяви позичальника ОСОБА_1 від 26.09.2011 року, долученої до матеріалів справи, зазначено про отримання позичальником карти „Універсальна", однак процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена.
Позивач до позовної заяви долучив Витяг з актуальних станом на час звернення до суду Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що розміщені на його офіційному сайті, а також Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт „Універсальна", якими передбачено порядок сплати відсотків за користування кредитними коштами.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг і Тарифи обслуговування кредитних карт „Універсальна" розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Суд вважає, що до вимог про стягнення нарахованих відсотків неможливо застосувати правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Анкета-заява не містить умов договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (штрафу) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, а також штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, провадження № 14-131цс19.
На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом, грошові кошти за кредитним договором, які були отримані відповідачем, позичальником не сплачено, а матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було вжито заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ КБ „ПриватБанк" підлягають частковому задоволенню, і суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 755,14 гривень.
В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та непідтвердженими матеріалами справи, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 600 гривень, підтверджені платіжним дорученням № PROM0B7VJI від 10.10.2017 року (а.с. 38).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 263-265, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» суму заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 26.09.2011 року у розмірі 1 755 гривень 14 копійок та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 гривень 00 копійок, а всього стягнути 3 355 (три тисячі триста п'ятдесят п'ять) гривень 14 копійок.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя В.В. Калюжна