16 лютого 2022 р. м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В.П., за участю захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бідашко О.Є., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Бідашко О.Є. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 20.01.2022 року, -
Постановою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 20.01.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн. (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. на користь держави.
Відповідно до постанови районного суду, ОСОБА_1 , 11 жовтня 2021 року о 00 год. 54 хв., на порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, в с. Остриця, Чернівецького району, Чернівецької області, керуючи автомобілем марки «Mercedes Benz», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного та алкогольного сп'яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідала обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного та алкогольного сп'яніння.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На вказану постанову адвоката Бідашко О.Є. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
ЄУНСС: 714/1066/22 Головуючий у 1 інстанції: Єфтемій С.М.
НП: 33/822/103/22 Суддя-доповідач: Давній В.П.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що ОСОБА_1 не відмовився від проходження огляду на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння, оскільки за обставин які склалися, ОСОБА_1 не мав фізіологічної потребу у здачі сечі для дослідження як матеріалу для проведення огляду на стан сп'яніння, а лікарем не було запропоновано надати для дослідження інший біологічний матеріал; жодних ознак сп'яніння у ОСОБА_1 виявлено не було, що зафіксовано на відео; ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом; судом було безпідставно прийнято до уваги суперечливі письмові докази по справі; судом було помилково зазначено у рішенні, що відбір іншого біологічного середовища, можливе лише у випадку коли обстежувана особа перебуває у тяжкому чи несвідомому стані. Ігнорування судом даних обставин призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бідашко О.Є., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, скасувавши постанову районного суду, з підстав наведених в ній, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції вимоги зазначених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення не дотримані.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 183816 від 11 жовтня 2021 року, у вину ОСОБА_1 ставилося вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягало у тому, що ОСОБА_1 у той день, о 00 год. 54 хв., керував автомобілем марки «Mercedes Benz», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного та алкогольного сп'яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Проте суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи та не узгоджуються із наявними в матеріалах справи доказами, які були неповно досліджені судом з точки зору їх допустимості.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Суд першої інстанції як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 183816 від 11 жовтня 2021 року та на відеозаписи вказаної події, які зафіксовані на відеокамери працівниками поліції.
Разом з тим протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Наявні в матеріалах справи відеозаписи із портативних відеореєстраторів працівників патрульної поліції щодо складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , в порушення п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року, складаються з окремих файлів, не є безперервними і послідовними. З відеозаписів неможливо встановити усі обставини події, а крім того на відеозаписах не зафіксовано усієї процедури проходження огляду на стан сп'яніння, зокрема, на ньому відсутня процедура виявлення ознак сп'яніння (як алкогольного, так і наркотичного), пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів, а також відмова особи від проходження такого огляду на місці його зупинки, враховуючи той факт, що свідків даної відмови не було.
А тому, такий доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП апеляційний суд визнає недопустимим, оскільки такий отриманий з порушенням вимог закону.
Крім того, переглядаючи відеозаписи, надані працівниками поліції апеляційним судом встановлено, що ними не доведено факту наявності у ОСОБА_1 ознак, як алкогольного, так і наркотичного сп'яніння при зазначених у протоколі обставинах.
Так, згідно Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 09.11.2015 №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відеозаписи, надані працівниками поліції не мають підтвердженої інформації щодо встановлення працівниками поліції у ОСОБА_1 ознак ні алкогольного, ні наркотичного сп'яніння, оскільки з наданих відеозаписів не убачається жодних дій по їх встановленню і їх оголошення ОСОБА_1 .. Більше того, перебуваючи в закладі охорони здоров'я, працівник закладу охорони здоров'я вказала про відсутність будь-яких ознак стану алкогольного сп'яніння і відсутності підстав для огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння. За наведених обставин, апеляційний суду приходить до висновку, що зазначення працівниками поліції таких ознак в протоколі само по собі не може свідчить про їх наявність.
При цьому, сторона захисту як в суді 1 інстанції, так і у апеляційному суді зазначала, що після зупинки автомобіля ОСОБА_1 , останньому безпідставно було запропоновано пройти огляд на встановлення стану алкогольного та наркотичного сп'яніння відразу в закладі охорони здоров'я, не встановлюючи при цьому ознак сп'яніння.
Отже, наявними відеоматеріалами не доведено, що ОСОБА_1 мав ознаки будь якого сп'яніння, а тому й підстав, згідно Інструкції 09.11.2015 № 1452/735, для пропонування працівниками поліції пройти огляд водію не було.
Згідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12,2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим cт. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-р 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Будь-яких інших доказів, які б беззаперечно доводили вину ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому правопорушення, матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведено та керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу адвоката Бідашко О.Є. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 20.01.2022 року стосовно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду В.П. Давній