Спарва№ 308/3778/21
21.12.2021 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., з участю особи відносно якої запроваджено протокол - ОСОБА_1 та його представника Зубанич О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали інспектора взводу № 2 роти №1 батальйону УПП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
З протоколу про адміністративне правопорушення від 17.03.2021 року серії ДПР 18 № 295427 вбачається , що 17.03.2021 року о 00 год. 04 хв. в м. Ужгороді, по вул. Собарнецька, 148 «а», ОСОБА_1 керував автомобілем марки Renault, д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в установленому законом порядку в лікаря нарколога, за адресою м. Ужгород, вул. П.Комуни, 45. Висновок лікаря № 143.
Дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) за порушення вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху.
17.03.2021 року відносно ОСОБА_1 запроваджено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненому не визнав, зокрема зазначив, що він працює в службі «Моєко» таксі на електричному автомобілі. 17.03.2021 року біля 00 год. 20 хв. перебувачи на стоянці таксі в м. Ужгород, вул. Собранецька 158 Б, де заряджався електроавтомобіль , підїхали працівники УПП і заявили, що вони отримали анонімне повідомлення про те, що водій автомобіля таксі «Моєко» перебуває в неадекватному стані. Також вони запропонували йому пройти огляд в наркодиспансері. Він поїхав разом з ними, де лікар нарколог дав баночку для здачі сечі. Через 10 хвилин лікар зробив висновок, що знайдено наркотичну речовину і він перебуває в стані наркотичного сп'яніння. Окрім цього, ОСОБА_1 зазначив, що він працював в службі таксі на автомобілі з 16.03.2021 року з 08 годин до 00 годин.Замовлення виконував до 23 -00 год. Наркотичні засоби він не вживав. Наголосив на тому, що коли приїхали працівники поліції автомобіль стояв на стоянці на підзарядці, а він перераховував гроші, він не керував транспортним засобом, не виконував функції водія. Просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КупАП .
Представник ОСОБА_1 - Зубанич О.Ю. в судовому засіданні вину ОСОБА_1 заперечив у вчиненні правпорушення передбаченого ст. 130 КУпАп , надав до суду письмові заперечення та зокрема зазначив, що під час того як працівники поліції підїхали до ОСОБА_1 , його автомобіль стояв на стоянці для зарядки електричних автомобілів, не рухався, підключений до електричної мережі і заряджався. Тобто автомобілем ОСОБА_1 не керував, що підтверджується також і відеозаписами відтвореними в судовому засіданні. Працівники поліції не запропонували водію пройти огляд на місці стоянки, а відразу запропонували проїхати до медичного закладу. Наголосив на тому, що лабораторне дослідження біологічних зразків - сечі водія не проводилось на визначенння речовин. Просив закрити провадження у справі у звзяку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника Зубанич О.Ю., дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно ч. 1 ст. 130 КУпАП диспозиція статті передбачає керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП визначає, що Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 запроваджено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП, саме за керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп'яніння, що є порушенням п.2.9 «а» ПДР України.
Пункт 2.9 а ПДР України Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Так, процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, згідно п. 6 розділу І інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затверджена спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі "Інструкція"), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п.7 розділу ІІ "Інструкції" проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським.
Згідно п.12 розділу ІІ "Інструкції" У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису з нагрудних відеореєстраторів патрульних поліції, вбачається, що автомобіль марки Renault, д.н.з. НОМЕР_1 стояв на стоянці для зарядки електричних автомобілів, не рухався, підключений до електричної мережі і заряджався. ОСОБА_1 стояв біля автомобіля.
Після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.
Доведення вини особи у скоєнні правопорушення та доведення всіх інших обставин події цього правопорушення, що мали місце, покладено на працівників органів поліції.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Надані відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції, які надіслані до суду разом з протоколом про адміністративне правопорушення, та були досліджені , відтворені в судовому засіданні, не містять достатніх та достовірних даних про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, виконував функції водія .
Наведене дає підстави вважати, що Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 143 від 17.03.2021, є неналежними доказами у даній справі, оскільки доводить лише те, що ОСОБА_1 , перебував у стані наркотичного сп'яніння. Разом із тим, сам по собі факт перебування в стані наркотичного сп'яніння не може свідчити про вчинення останнім правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки достатніх доказів того, що саме вказана особа керувала транспортним засобом, виконувала функції водія матеріали справи не містять.
Відповідно до роз'яснень, що міститься в п.27Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14під керуванням транспортними засобами слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортними засобами, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності заст.130 КУпАПне має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані спяніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Факт керування автомобілем може бути доведений: показаннями потерпілих або свідків правопорушення; фотознімками, відеозаписами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Тобто і відео з камер поліцейських, і відеозаписи з камер спостереження та відео реєстраторів автомобілів самих правопорушників, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, є доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Навіть сам по собі факт визнання особою вини у вчиненні адміністративного правопорушення не може бути достатнім доказом та не звільняє від обов'язку надання особами, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини. Вказана правова позиція викладена у постанові Київського апеляційного суду від 01.12.2021 року справа № 761/35181/21.
В даному випадку ОСОБА_1 заперечує факт керування ним транспортним засобом та факт зупинки транспортного засобу під його керуванням поліцейськими.
Натомість у матеріалах справи про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні об'єктивні дані, підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 , транспортним засобом за обставин, наведених в протоколі, а надані суду докази не спростовують доводів сторони захисту.
Відеозапис, надісланий до суду разом з протоколом про адміністративне правопорушення, який було досліджено в судовому засідання, не містить даних які б підтвердили факт перебування за кермом та факт керування транспортним засобом, саме ОСОБА_1 .
Зокрема, з відеозапису не вбачається, що особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом.
Таким чином, суд не вважає що даний відеозапис може слугувати належним доказом, оскільки він не відтворює факт вчиненого адміністративного правопорушення, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Правова позиція по справі самого ОСОБА_1 , є його засобом захисту та підлягає ретельній перевірці під час судового розгляду з огляду на вільне визначення своєї позиції до вчиненого, правильного розуміння обставин події, шляхом безпосереднього дослідження доказів судом, а обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тапрактики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Таким чином, надані органом поліції матеріали суд визнає недостатніми для підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого правопорушення, а отже, керуючись фундаментальним принципом презумпції невинуватості та вимогами п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з причини відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.
Оцінивши всі докази в їх сукупності, з урахуванням того, що ОСОБА_1 як при складанні протоколу, так і в судовому засіданні заперечував факт керування транспортним засобом, приходжу до висновку, що при складенні протоколу відносно ОСОБА_1 працівниками поліції не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у фабулі протоколу щодо керування особою автомобілем, а надані докази не можуть бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки суперечать критерію доказування «поза розумним сумнівом» та логічно не узгоджуються між собою.
З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд приходить до висновку, що за наведеного, відомості що вказані в протоколі та докази що додані до нього, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки є обґрунтовані сумніви в тому, що ОСОБА_1 у вказаний у протоколі місце та час, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння керував транспортним засобом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Оцінивши всі докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не доведено, не доведено , що ОСОБА_1 виконував функції водія, при складенні протоколу відносно працівниками поліції не дотримано вимог закону щодо фіксування, а також не дотримано процедури проведення огляду ОСОБА_1 , на стан сп'яніння.
У свою чергу наведене дає підстави дійти висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За таких обставин, суд вважає, що суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 , за ч. 1 ст.130 КУпАПє сумнівною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до п.1 ч.1ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, у діях водія ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 130, 245, 251-252, 268, 280, 284, 287-291 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд,-
Провадження в справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю у діянні ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення .
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца