308/16922/21
16 лютого 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Поповича Р.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративноі? відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , працював на посаді депутата VІІ скликання Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП України, -
10.12.2021 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №315 від 09.12.2021 про порушення ОСОБА_1 відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб'єктом декларування в порушення вимог ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, тобто несвоєчасно, без поважних причин, подав перед звільненням декларацію особи, уповноваженої на виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Розгляд справи призначався на 28.12.2021. У судове засідання 28.12.2021 ОСОБА_1 не з'явився, подав клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з хворобою, про що подав довідку №696/8. Розгляд даної справи призначено на 24.01.2022, однак, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді розгляд справи було призначено на 11.02.2022 та 16.02.2022.
Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги протоколу, вважав за необхідне встановити вину особи, звернув увагу, що при наявності підстав для застосування п. 7 ст. 247 КУпАП, не заперечує.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, оскільки не був повідомлений за місцем роботи про такий обов'язок подання декларації перед звільненням, також вважає, що після звільнення подав усю інформацію про майновий стан у декларації (перед звільненням), при поданні декларації після звільнення майновий стан не змінився. Також подав клопотання про закриття адміністративного провадження, враховуючи вимоги ст. 38 КУпАП, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши прокурора, вислухавши особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши додані до протоколу матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Рішенням Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області першого пленарного засідання 1 сесії Холмківської сільської ради VІІ скликання від 12.11.2015 визнано повноваження ОСОБА_1 . Згідно з рішенням І сесії Холмківської сільської ради VІІ скликання від 01.12.2020 №01/УШ-2020 «Про початок повноважень депутатів Холмківської сільської ради» прийнято до відома факт початку повноважень депутатів Холмківської сільської ради VІІІ скликання по округах перших кандидатів місцевої організації політичної партії, яка отримала право на участь у розподілі депутатських мандатів - ОСОБА_1 - Закарпатська територіальна організація політичної партії «Європейська солідарність». Згідно з рішенням 1 сесії Холмківської сільської ради VІІ скликання від 09.01.2020 «Про початок повноважень депутатів Холмківської сільської ради» прийнято до відома факт початку повноважень депутатів Холмківської сільської ради VІІІ скликання по округах, серед яких відсутній ОСОБА_1 .
Згідно з даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (перед звільненням) за 2020 рік 29.05.2020 о 12 годині 10 хвилин.
Згідно з підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія даного закону є, зокрема, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до п.п. б) п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП визначено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у вигляді накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з приміткою до вказаної норми суб'єктами декларування у цій статті є особи, які зазначені у пункті 1, підпунктах "а" та "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", які відповідно до частин першої, другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Враховуючи вимоги вищенаведених нормативних актів, ОСОБА_1 , як депутат, зобов'язаний був подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, (перед звільненням), за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
В порушення вимог ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 несвоєчасно, без поважних причин, а саме: 29.05.2020 опублікував на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (перед звільненням), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Визначення правопорушення, пов'язаного з корупцією, дано у ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" як діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Відповідно до наказу НАЗК від 23.07.2021 №449/21 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» установлено, що декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 календарних днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності. Втрата статусу суб'єкта декларування у зв'язку із внесенням змін до закону або статусу юридичної особи публічного права не вважається припиненням діяльності та не зобов'язує особу подавати декларацію будь-якого виду;
Повноваження ОСОБА_1 як депутата закінчились згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», оскільки 09.01.2020 відбулась перша сесія нового скликання Холмківської сільської ради, а тому ОСОБА_1 був зобов'язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями до 00.00 08.02.2020.
У своїх письмових поясненнях та у судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що не мав умислу на неподання декларації через не доведення до нього як депутата ради вимог законодавства про необхідність подання такої.
Вимогами ст. 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
На переконання суду, об'єктивних причин щодо несвоєчасності подання та оприлюднення зазначеної декларації на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції не встановлено.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Склад указаного правопорушення є формальним, тобто таким, який не передбачає наслідків як обов'язкового елементу об'єктивної сторони, в той час як обов'язковим елементом об'єктивної сторони формального складу завжди є діяння.
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» звернуто увагу на те, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
На підставі вище викладеного, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, стверджується, у відповідності до вимог, передбачених ст. 251 КУпАП, належними та допустимими у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, №315 від 09.12.2021, листом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 26.10.2021 №379/55/106/01-2021, відповіддю на нього - листом від 05.11.2021 №02-24/2921, характеристикою від 10.11.2021, рішенням першого пленарного засідання 1 сесії Холмківської сільської ради VІІ скликання від 12.11.2015, рішенням 1 сесії Холмківської сільської ради VІІ скликання від 09.01.2020, рішенням 1 сесії Холмківської сільської ради VІІ скликання від 01.12.2020, витягом з Державного реєстру декларацій, письмовими поясненнями особи, та іншими матеріалами справи.
Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ у своєму листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» вказав, що якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб'єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі.
У висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України, зокрема, наголошено на тому, що пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Вимогами п. 4 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 зобов'язаний був подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (перед звільненням), до 08.02.2020, а отже, станом на день ухвалення постанови минуло 2 роки з моменту вчинення діяння.
Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням строків на момент розгляду справи, передбачених ч. 4 ст.38 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 38, 247, 283-285, 294 КУпАП, на підставі ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, ст.ст. 3, 45 Закону України «Про запобігання корупції», суд, -
Справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч. 4 ст.38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В. Логойда