Справа № 573/2099/21
Номер провадження 2/573/80/22
15 лютого 2022 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді: Черкашиної М.С.
за участю секретаря: Шаповал С.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білопільської міської ради Сумської області, третя особа - ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту та визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом,
Стислий виклад позиції позивача.
22 грудня 2021 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про встановлення юридичного факту та визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кисла Дубина Сумської області помер її дядько по лінії матері - ОСОБА_3 , яка на день смерті був зареєстрований та проживав за вказаною адресою один. Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно та майнові права. Зокрема, до складу спадщини входить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності СГАПТЗТ «Мирний», розміром 5,57 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право на яке належало померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0159449, виданого 17.12.1996 на підставі розпорядження Білопільської райдержадміністрації від 10.12.1996 за № 353. Спадщину після смерті ОСОБА_4 фактично прийняла його матір - ОСОБА_5 , яка здійснила його поховання та зберігала особисті речі померлого. ОСОБА_6 на день своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала разом із ОСОБА_7 в с. Кисла Дубина Сумської області, яка фактично вступила в управління спадковим майном: здійснила її поховання та розпоряджалась особистими речами померлої. ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Донецьк, де на момент смерті проживала разом із своєю дочкою ОСОБА_1 та з онукою ОСОБА_2 , яким ОСОБА_7 за життя заповіла все належне їй на день смерті, майно. Позивач зазначає, що вже прийняла частину спадкового майна після матері ОСОБА_7 . Маючи намір прийняти іншу частину спадщини після смерті спадкодавця, вона звернулась до нотаріуса, проте в оформленні спадщини на вищевказану земельну частку (пай) їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа та розбіжністю написання прізвища власників земельних часток. Вказує, що через вказані обставини, вона не може реалізувати своє право на спадщину. Зазначає, що встановлення юридичного факту їй необхідно для оформлення спадщини на земельну частку (пай), як спадкоємцю за заповітом. Вважає, що вирішити проблемне питання у досудовому порядку неможливо з вказаних вище причин, а тому спосіб поновлення порушеного права є встановлення судом юридичного факту родинних відносин та визнання за нею права на спадкове майно. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просить:
- встановити юридичний факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір'ю ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати за нею у порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на Ѕ частину земельної частки (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 5,57 умовних кадастрових гектар, розташованої на території Павлівської сільської ради, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0159449, виданого 17.12.1996 на ім'я ОСОБА_4 на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації 10.12.1996 року № 353.
Заяви (клопотання) учасників справи.
У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, подала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у її відсутність (а. с. 39).
Представник відповідача -Білопільської міської ради Сумської області у підготовче судове засідання не з'явився. Міський голова надіслав клопотання про розгляд справу без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечують (а. с. 41).
Третя особа - ОСОБА_2 у підготовче засідання не з'явилась без повідомлення причин.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Інших клопотань та заяв, пов'язаних з розглядом справи від учасників судового процесу до суду не надходило.
Представник відповідача позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, підстави для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову відсутні, отже суд враховує положення частини четвертої статті 206 ЦПК України, та вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем та ухвалити рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні за наявними матеріалами.
У зв'язку з неявкою у підготовче засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 24 грудня 2021 відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання за правилами загального провадження. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 31-32).
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_8 . Батьками останньої були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , який записаний також батьком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 11, 13).
14 січня 1962 року ОСОБА_8 уклала шлюб із ОСОБА_12 , змінивши прізвище на ОСОБА_13 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу і зазначенням відомостей про другого з подружжя. Останні є батьками ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 9, 12).
В свою чергу ОСОБА_14 після реєстрації шлюбу 24 лютого 1989 року, отримала прізвище чоловіка - ОСОБА_15 , на підтвердження чого долучено копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 10).
Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_16 . Батьками останнього записані ОСОБА_5 та ОСОБА_17 , (а. с. 13).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть ( а.с. 8).
Із листа ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 23.11.2021 року встановлено, що ОСОБА_4 мав право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності СГАПТЗТ «Мирний», розміром 5,57 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право на яке належало померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0159449, виданого 17.12.1996 на підставі розпорядження Білопільської райдержадміністрації від 10.12.1996 за № 353 (а. с. 19).
ОСОБА_18 , на день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_8 був зареєстрований та фактично проживав один в с. Кисла Дубина Сумського району Сумської області. Його мати, ОСОБА_19 вступила у володіння спадковим майном шляхом догляду та розпорядженням речами домашнього вжитку, що підтверджує довідка Павлівського старостату від 01.12.2021 (а. с. 23).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк Донецької області померла ОСОБА_20 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 7).
Із копії довідки Павлівського старостату встановлено, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала та була зареєстрована в с. Кисла Дубина Білопільського району Сумської області. Після смерті останньої її дочка ОСОБА_7 розпоряджалась речами померлої, зберігала документи на спадкове майно, тобто фактично прийняла спадщину. Заповіт від імені померлої виконавчим комітетом сільської ради не посвідчувався (а. с. 20).
ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Донецьк померла ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а. с. 6).
Відповідно до заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу 26 січня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №180, ОСОБА_7 заповіла все своє майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках. На момент смерті ОСОБА_7 проживала разом із своїми дочками, в тому числі з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а. с. 18, 21).
Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 07 вересня 2021, яке набрало законної сили 08 жовтня 2021 року, за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_7 визнано право на 1/2 частину земельної частки (паю), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 5,57 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі, розташовану на території Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ №0159988 від 17 грудня 1996 року, виданий згідно з розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 10 грудня 1996 року №353 на ім'я ОСОБА_9 (а. с. 15-16).
Разом з цим, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_21 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки спадкова справа була заведена 02.04.2012 року за № 158/2012 у Дев'ятій Донецькій державній нотаріальній конторі. Видача свідоцтва про право на спадщину за законом тимчасово не можлива у зв'язку із тим, що архів нотаріальної контори знаходиться у зоні АТО. (а. с. 24).
Із інформаційної довідки, виданої Білопільською районною державною нотаріальною конторою вбачається, що Дев'ятою Донецькою державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 158/2012 після ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за заявою ОСОБА_1 та видано свідоцтво про право на спадщину 06.09.2012 (а. с. 14, 38).
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
За приписами ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР 1963 року, який був чинним на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , спадкоємство здійснювалося за законом і за заповітом.
Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнавався день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.
Частиною першою статті 548 та частинами першою, другою статті 549 ЦК УРСР передбачалося, що для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускалося прийняття спадщини під умовою або застереженням. Визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном та (або) подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Згідно з п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №18/ від 18 червня 1994 року, яка діяла на момент відкриття спадщини після смерті спадкодавців, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути, зокрема: довідка виконавчого комітету місцевої ради чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця, а також наявність у спадкоємців документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.
Тобто, спадкоємець, який після смерті спадкодавця розпорядився його майном та зберігав цінні папери, вважався таким, що відповідно до ст. 549 ЦК УРСР фактично прийняв спадщину.
За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України 2003 року, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч. 1 ст. 1223 ЦК України).
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1235 ЦК України).
В силу ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини чи подачі до нотаріальної контори або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяви про прийняття спадщини. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статті 81, 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування та інших цивільно-правових угод.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 11 постанови «Про судову практику справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Відповідно до п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Тобто, сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця є правовстановлюючим документом, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не права власності, яке виражається у володінні, користуванні і розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 152 Земельного Кодексу України.
Висновки суду.
Виходячи з системного аналізу вищенаведених положень законодавства, наданих суду доказів, які не викликають сумнівів у їх допустимості та достовірності, суд дійшов до наступних висновків.
Так, всі наявні у матеріалах справи докази є належними і допустимими в розумінні ст. ст. 77-78 ЦПК України, не викликають у суду сумнівів у їх достовірності та в своїй сукупності підтверджують факт того, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була рідною матір'ю ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Факт встановлення означеного вище юридичного факту має для позивача юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить реалізація права на спадщину, а іншого порядку встановлення даного факту немає.
Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 25 січня 2021 року, яке набрало законної сили 26 лютого 2021 року, встановлено, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю ОСОБА_7 .
Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 07 вересня 2021, яке набрало законної сили 08 жовтня 2021 року, за позивачем ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті матері - ОСОБА_7 визнано право на 1/2 частину земельної частки (паю), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 5,57 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі, розташовану на території Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ №0159988 від 17 грудня 1996 року, виданий згідно з розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 10 грудня 1996 року №353 на ім'я ОСОБА_9 (а. с. 15-16).
Таким чином судом встановлено, що спадщину після смерті матері ОСОБА_7 , у тому числі й право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 5,57 умовних кадастрових гектар, розташованих на території Павлівської сільської ради, яка є предметом розгляду, в установленому законом порядку прийняла позивач ОСОБА_1 шляхом отримання свідоцтва на частину спадкового майна.
Крім того, судом встановлено, що подавши нотаріусу заяву про прийняття спадщини, позивач не змогла юридично оформити свої спадкові права на іншу частину спадкового майна після матері ОСОБА_7 , через розбіжність у написанні прізвища власника майна - ОСОБА_4 , та необхідністю встановлення факту родинних відносин між ним та ОСОБА_5 .
Таким чином, позивач має право на спадкування земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 5,57 умовних кадастрових гектарах на території Павлівської сільської ради Сумської області відповідно до сертифікату серії № 0159449, виданого на ім'я ОСОБА_4 , а відтак, суд вважає, що в даному випадку наявні всі законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог позивача, оскільки право останньої порушено і підлягає судовому захисту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 89, 247, 258, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_4 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 ) до Білопільської міської ради Сумського району Сумської області (ЄРДПОУ: 04058019, місце знаходження: м. Білопілля, вул. Соборна, буд. 70 Сумського району Сумської області), третя особа - ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про встановлення юридичного факту та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, задовольнити.
Встановити юридичний факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є матір'ю ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на Ѕ частину земельної частки (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 5,57 умовних кадастрових гектар, розташованої на території Павлівської сільської ради, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0159449 на ім'я ОСОБА_4 , на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації 10.12.1996 року № 353.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя