Справа № 761/2674/22
Провадження № 1-кс/761/1924/2022
24 січня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 420 201 110 300 002 04 від 07.10.2020, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Біла Церква Київської області, громадянин України, українець, з незакінченою середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований та мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , судимий,
підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 клопотання слідчого СУ ГУ НП у Київській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 21.01.2022 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 307КК України, відповідно до якої підозрюваний, діючи у складі організованої групи відповідно до розподілених ролей, здійснював незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та передачу наркотичного засобу «метадон» на територію ДУ «Білоцерківська виправна колонія № 35».
На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може знищити чи спотворити речі та документи, що мають значення для встановлення обставин вчинення вказаного злочину, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав та додав, що актуальним є також ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Захисник та підозрюваний не заперечуючи наявність у діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 307 КК України, просили у задоволенні клопотання відмовити, оскільки підозрюваний має батьків пенсійного віку, які потребують піклування, тому наміру переховуватись чи іншим чином перешкоджати розслідуванню кримінального провадження ОСОБА_4 не має, просили застосувати до нього запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством, яке статтею ст.194 КПК України покладає на слідчого суддю обов'язок під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні інкримінованого злочину; свідчать про існування ризиків непроцесуальної поведінки такої особи; підтверджують відсутність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що з моменту ратифікації Конвенції Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов'язання визнати юрисдикцію Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), керуватись його рішеннями та при вирішенні будь-якого питання діяти через призму визнання людини та її прав та свобод найвищою цінністю, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини»передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами підтверджується причетність гр. ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування має оцінюватись з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить відсутність у підозрюваного постійного місця роботи, міцних соціальних зв'язків, сім'ї, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Оцінюючи ризик незаконного тиску на свідків та інших, причетних до вчинення інкримінованого злочину осіб, слідчий суддя вважає, що з високою ймовірністю підозрюваний може вдатися до таких дій з метою зміни свідками, іншими підозрюваними наданих раніше показань для уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності.
Також ґрунтуються на матеріалах клопотання доводи сторони обвинувачення про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 інкримінований збут наркотичних засобів, тобто, не виключено, що отримання від незаконної діяльності прибутку було єдиним джерелом доходу підозрюваного.
У той же час, не ґрунтуються на матеріалах клопотання доводи сторони обвинувачення про наявність ризику, що підозрюваний може знищити чи спотворити речі та документи, що мають значення для встановлення обставин вчинення вказаного злочину.
Отже, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає, що дійсно існують ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас слідчий суддя звертає увагу, що ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вказана вище позиція ЄСПЛ кореспондується з покладеним ч. 3 ст. 176 КПК на слідчого суддю обов'язком відмовити у застосуванні ініційованого стороною обвинувачення запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наведеним ризикам.
Відповідно до ст.178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК, слідчий суддя зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі вік, наявність у нього утриманців, репутацію підозрюваного, його майновий стан тощо.
Слідчий суддя, враховуючи репутацію підозрюваного, його процесуальну поведінку, наявність постійного місця мешкання у м. Києві, батьків, які потребують піклування, приходить до переконання, що належну процесуальну поведінку підозрюваного зможе забезпечити більш м'який запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_7 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати приміщення квартири АДРЕСА_2 з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступного дня.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчого СУ ГУНП у Київській області, прокурора, слідчого судді, суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії цієї ухвали встановити по 16 лютого 2022 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем мешкання ОСОБА_4 .
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1