ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.02.2022Справа № 910/18472/21
За позовом Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон»
до Міністерства оборони України
про стягнення 43 314,37 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін: без виклику представників сторін.
Державне підприємство "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з відповідача коштів у розмірі 43 314,37 грн. за вартість досліджень генератора СГО-30У серія 4 № Е84181.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору на закупівлю послуг з капітального ремонту генератору СГО-30У серія 4 № Е84181, позивач виконав вказані роботи, що підтверджується витягом зі справи ремонту Чернобаевка Склад Аптечка В/Ч А - 1604 Том ІІ, Часть 1; 2. Ремонт Генератору. Як вказує позивач він здійснив вказані роботи, та відповідно до Акту приймання послуг за Договором № 720/4/18/63 від 20.06.2018, такі роботи прийняті відповідачем без зауважень.
Разом з тим, як зазначає Позивач, у ході експлуатації відремонтованого, згідно Договору Генератору, відповідачем виявлено несправність, у зв'язку з чим відповідач направив на адресу рекламаційний лист з вимогою про направлення позивачем їх представника для виявлення та з'ясування причин несправності. Оскільки Міністерство оборони України вартість вказаного ремонту не оплатило, заборгувавши таким чином позивачу 43 314,37 грн., останній, посилаючись на статті 526, 843, 854 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/18472/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
13.12.2021 через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив Міністерства, в якому останнє заперечувало проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що недоліки Генератора було виявлено в період дії гарантійних зобов'язань за спірним договором і дана несправність виникла не з вини відповідача. У зв'язку з цим покладення на Міністерство витрат, які були понесені позивачем при проведенні зазначеного ремонту, є безпідставним.
21.12.2021 надійшла відповідь позивача на відзив, в якій останній навів аргументи на спростування викладених відповідачем у відзиві обставин.
Будь-яких інших заяв по суті спору від сторін не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та додані до них докази.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
20.06.2018 між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) був укладений договір на закупівлю послуг з капітального ремонту вертольотів Ми-8МТ(МТВ) у тому числі їх агрегатів - (ТУ-Мі-8МТ-КР-2001) - № 140/7/1404, (ТУ-Ми-8МТВ-КР-2013)- № 140/7/01пс.
Відповідно до п.1.1 вказаного договору, Виконавець зобов'язується у 2018 році надати Замовнику послуги за номенклатурою, кількістю, термінами, цінами та місцем надання послуг, що зазначені в календарному плані надання послуг (Додаток № 1 до Договору), що є невід'ємною частиною цього договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці послуги.
Вказаний правочин підписаний уповноваженим представником їх сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.
Згідно з пунктами 10.1, 10.2 договору він набрав чинності з моменту його підписання сторонами та діяв до 31 грудня 2018 року, а в частині проведення розрахунків, гарантійних зобов'язань - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку про те, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.
Судом встановлено, що свої зобов'язання з виконання ремонту генератору СГО-30У серія 4 № Е84181 за спірним договором позивач виконав належним чином, що підтверджується відповідним актом приймання-передавання послуг за договором № 720/4/18/63 від 20.06.2018, підписаним уповноваженими представниками сторін.
Про належне виконання позивачем умов цього договору свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення останнім своїх зобов'язань за цим правочином.
Водночас листом від 16.12.2019 №3010 Міністерство оборони України повідомило позивача про те, що в ході експлуатації Генератора СГО-30У серія 4 № Е84181 відповідачем було виявлено несправність, у зв'язку з чим вимагали направити представника позивача для з'ясування причин несправності по гарантійному строку.
Відповідно до спільного Акту позивача та відповідача, 09.06.2020 було проведено огляд та дослідження спірного генератора, та проведеним дослідженням встановлено, що дефект не пов'язаний із якістю ремонту на ДП «Авіакон». Так, згідно п. 8 Акту № 59-ВЗ/20 від 09.06.2020, вказано, що характер несправності є експлуатаційним або ремонтний. Крім того, зазначено, що причиною виходу з ладу Генератора став перегрів щіточко - колекторного вузла, який ремонтувався Відповідачем на підприємстві АТ «Мотор Січ».
Суд зауважує, що заперечень щодо Акту № 59-ВЗ/20 від 09.06.2020 відповідачем не надано, з огляду на що суд приходить до переконання що з висновками вказаного Акту відповідач погодився.
Справність генератора було відновлено позивачем, що підтверджується пунктом 8 рекламаційного акта від 17.12.2019 № 303/30/23.
Згідно з Калькуляцією до дослідження генератора СГО-30У серія 4 зав. №84181, вартість вказаного ремонту становила 43 314,37 грн. з ПДВ, що підтверджується також звітами від 13.07.2020 № 522 про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, копіями квитанцій, ТТН, на відновлювальний ремонт Генератора СГО-30У серія 4 № Е84181, звітів на використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, розрахунком фактичних трудових витрат за статтями: "Основна заробітна плата виробничих працівників" та "Додаткова заробітна плата виробничих працівників", - належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи.
У зв'язку з викладеним позивач листом звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування понесених витрат, а також супровідним листом від 22.06.2021 № 1905 на адресу Міністерства акт приймання наданих послуг від 22.06.2021 та рахунок на оплату № 159.
Проте листами від 13.07.2021 № 370/4755 відповідач повідомив позивача про відмову в добровільному порядку відшкодувати витрати, понесені останнім у ході виконання робіт з відновлення справності вказаного генератора, а також відмовився від підписання акта приймання наданих послуг.
Вказані обставини зумовили звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, Суд зауважує, що п. 2.4.4. Договору, Позивач та Відповідач, погодили, що ATM (авіаційно - технічне майно), яке вийшло з ладу (у тому числі щодо якого виявлено невідповідність вимогам нормативних технічних документів, а також у всіх випадках відмов при прийманні Замовником або в процесі експлуатації), у разі необхідності проведення дослідження та/або відновлення ATM в умовах ремонтного підприємства, переміщується від місця знаходження ATM до місця проведення його дослідження та/або відновлення Замовником (військовою частиною, в якій експлуатується або зберігається ATM) власними силами і засобами. При цьому усі затрати, понесені Замовником (військовою частиною, в якій експлуатується або зберігається ATM) під час переміщення ATM до місця проведення його дослідження та/або відновлення, покладаються на Виконавця у разі, якщо за результатами дослідження буде встановлено, що вихід ATM з ладу (у тому числі щодо якого виявлено невідповідності вимогам нормативних технічних документів, а також у всіх випадках відмов) стався з вини Виконавця (співвиконавця), та в разі не виявлення вини експлуатуючої військової частини (з урахуванням п. 7 глави 3 розділу IX Правил ІАЗ ДА).
Пунктом 2.4.9 Договору Позивач та Відповідач погодили, що ATM після проведення його дослідження та/або відновлення в умовах ремонтного підприємства переміщується від місця проведення дослідження або відновлення ATM до експлуатуючої військової частини силами і засобами та за рахунок Замовника, якщо за результатами дослідження несправного ATM буде встановлена вина експлуатуючої військової частини.
Як вказано вище, п. 8 Акту № 59-ВЗ/20 від 09.06.2020, вказано, що характер несправності є експлуатаційним або ремонтним. Крім того, зазначено, що причиною виходу з ладу Генератора став перегрів щіточко - колекторного вузла, який ремонтувався Відповідачем на підприємстві АТ «Мотор Січ».
Оскільки вказаним актом було встановлено відсутність вини позивача у виході з ладу даного баку, у останнього відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем договору відсутній обов'язок відновлення такого агрегату за власний рахунок позивача.
Враховуючи те, що сума боргу відповідача, яка складає 43 314,37 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до Міністерства про стягнення вказаної суми боргу.
Посилання відповідача на Правила інженерно-авіаційного забезпечення державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 5 липня 2016 року № 343 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 серпня 2016 року за № 1101/29231 (далі - Правила), згідно з якими, на думку Міністерства, позивач мав здійснити спірні роботи за власний рахунок, не беруться судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 7 Розділу 3 Глави IX Правил постачальник, за умови невиявлення вини експлуатуючої організації, зобов'язаний відновити продукцію, що відмовила, своїми силами і засобами та за власний рахунок в найкоротші строки, визначені відповідно до нормативно-технічної документації, або у інші строки, погоджені із замовником письмово.
Як вже було зазначено судом, порядок та умови настання відповідальності позивача у разі виходу з ладу відремонтованих ним агрегатів чітко регламентовано пунктом 2.4.4, 2.4.9 договору, що виключає можливість застосування припису пункту 7 Розділу 3 Глави IX Правил.
Інші доводи, на які посилалося сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доводи Позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а тому суд приходить до висновку, що існують підстави для задоволення позову.
За таких обставин даний позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (41600, Сумська область, місто Конотоп, вулиця Рябошапка, будинок 25; ідентифікаційний код 12602750) задовольнити повністю.
Стягнути з Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6; ідентифікаційний код 00034022) на користь державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (41600, Сумська область, місто Конотоп, вулиця Рябошапка, будинок 25; ідентифікаційний код 12602750) 43 314 (сорок три тисячі триста чотирнадцять) грн. 37 коп. заборгованості, а також 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Борисенко