ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
12 січня 2022 року м. Київ №640/37766/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Костенко Д.А., ознайомившись з позовною заявою Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат до головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нікітіної Марини Олександрівни про скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.,
Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання суб'єктом владних повноважень позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 грн.) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (22700 грн.).
Сума судового збору у справі становить 2270 грн.
Позовна заява не відповідає ч. 3 ст. 161 КАС України, оскільки до неї не додано документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору до розгляду справи, посилаючись на відсутність бюджетних коштів, а також статус неприбуткової організації.
Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" і ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено можливість суду звільнення сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18: "48. <...> юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.".
Розглянувши клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість і відсутність підстав для задоволення, адже позивачем не надано доказів його незадовільного матеріального стану. При цьому суд наголошує, що статус позивача як неприбуткової організації сам по собі не свідчить про відсутність у позивача коштів для сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя
1. Відмовити Київському міському центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Залишити позовну заяву Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат без руху.
3. Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва судового збору в сумі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Попередити, що якщо позивач не усуне недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява буде повернена йому.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя Д.А. Костенко