вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" лютого 2022 р. Справа№ 911/820/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Куксова В.В.
Яковлєва М.Л.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Макарівської селищної ради
на рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі №911/820/21 (суддя Мальована Л.Я., повний текст рішення складено 29.06.2021)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс"
до Макарівської селищної ради
про стягнення 49 927 грн. 00 коп.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надання послуг з чищення каналізаційних колекторів в сумі 49 927 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином обов'язку по оплаті наданих послуг з чищення каналізаційних колекторів за договором № 67 від 10.07.2020 року.
Рішенням Господарського суду Київської області від 16.06.2021 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Макарівської селищної ради на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс» - 49 927,00 грн. боргу, 2 270 грн. 00 коп. судового збору.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 49 927 грн. 00 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню, враховуючи, що відповідач Макарівська селищна рада є правонаступником усіх прав та обов'язків Копилівської сільської ради, є належним відповідачем у даній справі та як бюджетна установа не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання, зумовленої відсутністю коштів у бюджеті.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Макарівська селищна рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі №911/820/21 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс» залишити без задоволення.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- судом залишено поза увагою той факт, що Макарівська селищна рада не набула обов'язку сплати на користь Товариства обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс» у розмірі 49 927,00 грн за Договором про надання послуг №68 від 26.06.2020 в порядку правонаступництва;
- враховуючи той факт, що Копилівська сільська рада є бюджетною установою, тому укладання будь-яких договорів, на підставі яких остання могла брати бюджетні зобов'язання, мали б здійснюватися з врахуванням положень Бюджетного кодексу України, а оскільки договір про надання послуг №68 від 26.06.2020 був підписаний ОСОБА_1 , який станом на дату укладення очолював Копилівську сільську раду, без відповідних бюджетних асигнувань, то саме з вказаної особи має здійснюватись стягнення заборгованості;
- Макарівською селищною радою як правонаступником не було знайдено жодного підтвердження того, що у 2020 році був укладений договір про надання послуг №68 від 26.06.2020, а тому підстави для стягнення з місцевого бюджету Макарівської селищної територіальної громади заявленої суми боргу відсутні;
- судом не взято до уваги те, що додані до позовної заяви документи, а саме: копії дефектного акту, акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати* за липень 2020 року, - не можуть бути належними та допустимими доказами у розумінні статей 76 та 77 ГПК України, що підтверджують надання Позивачем послуг за договором № 67 від 10.07.2020 р.
05.08.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів передані на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді: Хрипун О.О., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 поновлено Макарівській селищній раді пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі №911/820/21 та відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, розгляд якої ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Учасникам справи повідомлено про право подати відзив на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заяви, клопотання, заперечення та встановлено строки на їх подання.
06.09.2021 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, зазначаючи наступне:
- відповідачем не заявлено жодних претензій стосовно якості виконаних робіт або прострочення строку здачі наданих послуг, а позиція апелянта щодо того, що за зобов'язаннями повинен відповідати колишній в.о. сільського голови Копилівської сільської ради нівелюється тим, що відповідачем не надано доказів протиправних дій вказаної особи;
- позивач наполягає, що відповідно до норм чинного законодавства Макарівська селищна рада є правонаступником Копилівської сільської ради з 27.11.2020;
- відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання за договором № 67 від 10.07.2020.
21.09.2021 до канцелярії суду від скаржника надійшли пояснення, у яких відповідач наполягає, що послуги з чищення каналізаційних колекторів (поточний ремонт з гідродинамічного очищення каналізаційної насосної станції за адресою Київська обл, Макарівський район, село Копилів, вул. Жовтнева) позивачем не могли бути надані, оскільки об'єкт відсутній на балансі Копилівської сільської ради, Макарівська селищна рада не набула обов'язку правонаступництва щодо вказаного об'єкту, а отже підстави для стягнення заборгованості з відповідача відсутні.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/5013/21 від 12.10.2021, у зв'язку з перебуванням суддів Хрипуна О.О. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Сітайло Л.Г., Куксов В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 апеляційну скаргу Макарівської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі №911/820/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/6518/21 від 22.12.2021, у зв'язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Куксов В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 апеляційну скаргу Макарівської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі №911/820/21 прийнято до свого провадження колегією суддів у визначеному складі.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Так, згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів дійшла висновку про необхідність вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10.07.2020 року між ТОВ «Промжитлосервіс» та Копилівською сільською радою, правонаступником якої є Макарівська селищна рада, було укладено договір про надання послуг № 67, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати такі послуги: ДК 021:2015: 90470000- 2 - Послуги з чищення каналізаційних колекторів (Поточний ремонт з гідродинамічного очищення каналізаційної насосної станції за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Копилів, вул. Жовтнева).
Відповідно до п. 1.3. договору надані послуги за цим договором передаються Виконавцем Замовнику на підставі акту здачі-прийняття наданих послуг, який підписуються обома Сторонами. У цьому Договорі під актом Сторони розуміють акти складені за типовою формою КБ-2в та довідки складені за типовою формою КБ-3.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що загальна сума договору складає: 49927,00 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять сім гри 00 коп.) без ПДВ.
Згідно з п. 3.2. договору оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання Замовником та Виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.
Відповідно до п. 3.3. договору сторони погодились, що кінцевий термін оплати Замовником наданих і прийнятих послуг з урахуванням п. 3.2. здійснюється не пізніше 30 вересня 2020 року.
На виконання умов договору Позивач надав Відповідачу послуги в повному обсязі, що підтверджується скріпленим підписами та печатками сторін актом здачі-приймання робіт № КБ-2в від 13.07.2020 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
Однак, відповідач свої зобов'язання не виконав належним чином, за надані послуги не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 49 927 грн. 00 коп, що й стало підставою для звернення з даним позовом.
У свою чергу відповідач заперечив проти позову, посилаючись на те, що у Копилівської сільської ради не обліковується дебіторська заборгованість перед позивачем.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з чим погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.
Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Нормами ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Приписами ч.1 ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Статтею 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника. - достроково.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як було зазначено вище, 10.07.2020 року між ТОВ «Промжитлосервіс» та Копилівською сільською радою було укладено договір про надання послуг № 67.
Макарівська селищна рада є правонаступником Копиліської сільської ради, що відповідно підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а також не заперечується самим відповідачем.
Таким чином, враховуючи, що відповідач свої грошові зобов'язання за укладеним договором своєчасно не виконав, сума основного боргу відповідачем не сплачена, доказів протилежного матеріали справи не містять, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про стягнення суми 49 927,00 грн основного боргу підлягають задоволенню, як такі, що є обґрунтованими, доведеними, відповідачем не запереченими та належним чином не спростованими.
Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Заперечення відповідача, які зводяться до відсутності бюджетних асигнувань для здійснення розрахунку за надані позивачем послуги, судом відхиляються з огляду на те, що відповідач як бюджетна установа не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання, зумовленої відсутністю коштів у бюджеті.
Твердження відповідача, які зводяться до того, що у Копилівської сільської ради не обліковується дебіторська заборгованість перед позивачем - судом при вирішенні даного спору також відхиляються, оскільки вказані заперечення спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи скаржника щодо недоліків в оформленні акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2020 року не спростовують факту виконання вказаних робіт (надання послуг) позивачем, оскільки: по - перше, відповідно до п.9 ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо, а по - друге, акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати* за липень 2020 року містять підписи зі сторони позивача та відповідача, які скріплені відбитками печаток обох сторін, при цьому, акт виконаних будівельних робіт за червень 2020 року містить посилання на договір № 67 від 10.07.2020.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем визначених договором підрядних робіт (надання послуг) в заявленому до стягнення розмірі, а тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно та всебічно досліджено обставини справи, дано їм належну правову оцінку на підставі наявних у справі доказів у їх сукупності, висновки суду є вмотивованими, а тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши вищенаведені обставини, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі №911/820/21.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі №911/820/21 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Макарівської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі №911/820/21 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 86, 123, 126, 129, 269, 270, 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Макарівської селищної ради на рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі №911/820/21- залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі №911/820/21 - залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі №911/820/21.
4. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.
5. Матеріали справи № 911/820/21 повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді В.В. Куксов
М.Л. Яковлєв