вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" січня 2022 р. Справа№ 910/3110/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
Секретар судового засідання Сачук Л.Л..
За участю представників:
позивача Лесик Б.Б. (ордер серії ВЛ №050323 від 22.04.2021),
відповідача не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Веатекс»
на рішення Господарського суду м. Києва від 07.07.2021 (повний текст складено 06.08.2021)
у справі № 910/3110/21 (суддя - Ягічева Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕАТЕКС»
до Міністерства оборони України
про внесення змін до договору, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Веатекс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про внесення змін до договору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що умовами укладеного між сторонами договору поставки №286/3/20/86 від 20.05.2020 позивача суттєво обмежено у виконанні своїх зобов'язань в частині строків поставки товару відповідачу, у зв'язку з чим наявні підстави для внесення змін до договору щодо продовження таких строків.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, на підтвердження наявності одночасно чотирьох умов, визначених в частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких укладений між сторонами договір може бути змінений за рішенням суду, тобто на підтвердження існування правових підстав для внесення змін до договору №286/3/20/86 від 20.02.2021.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Веатекс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції нез'ясовано обставини, що мають значення для справи; недоведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи.
Апелянт зазначав, що у нього виникли документально підтверджені об'єктивні обставини, що спричинили продовження строку виконання зобов'язань щодо передання товару відповідачу, а відтак це дає апелянту право на внесення змін до істотних умов договору про закупівлю.
29.09.2021 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Веатекс» разом з матеріалами справи № 910/3110/21 надійшла до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2021 передана на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Веатекс» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 у справі №910/3110/21, однак, апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав не виконання апелянтом вимог пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України (не надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 3405,00 грн) та вимог статті 259 ГПК України (не надання суду доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів відповідачу); надано десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів відповідачу у встановленому законом порядку (листом з описом вкладення).
Апелянтом протягом встановленого вказаною ухвалою строку (десять днів з дня вручення ухвали) були усунені недоліки оформлення апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Веатекс» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 у справі №910/3110/21. Розгляд справи 910/3110/21 призначений на 01.12.2021. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 у справі №910/3110/21 до прийняття апеляційним господарським судом кінцевого рішення. Встановлено, що відзиви, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання подаються у письмовій формі протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.
У судовому засіданні 01.12.2021, яке відбулось за участі представників обох сторін, оголошено перерву до 15.12.2021.
В судовому засіданні 15.12.2021 були присутні представники сторін, які надали пояснення по суті спору.
В судовому засіданні 15.12.2021 оголошено перерву до 12.01.2022.
В судове засідання 12.01.2022 з'явився представник апелянта, який надав пояснення по суті апеляційної скарги та вказував на обґрунтованість її доводів, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 12.01.2022 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання представника відповідача повідомлено під розписку в судовому засіданні 15.12.2021. Про причини неявки представника суду не повідомлено. За висновками суду, неявка представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами
Заслухавши пояснення представника апелянта, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Веатекс» не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, 20.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Веатекс» (далі - апелянт, постачальник) та Міністерством оборони України (далі - відповідач, замовник) укладено договір №286/3/20/86 (далі - Договір), за умовами п. 1.2. якого постачальник зобов'язується у 2020 році поставити замовнику товар в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі, а замовник забезпечити приймання та оплату товару.
Згідно з п. 1.3. договору номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, терміни виконання договору визначаються специфікацією.
Умовами специфікації до договору сторони погодили поставку товару - фляги для води (39221140-0) (Фляга індивідуальна польова, тип А (пластикова)) до 05.12.2020 у кількості 11 000 шт. за ціною 2002 440, 00 грн з ПДВ.
20.05.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, якою було погоджено інший строк поставки товару - до 15.11.2020, шляхом викладення специфікації до договору у новій редакції.
У відповідності до п. 5.3. договору датою поставки товару вважається дата, вказана одержувачем товару у посвідченні, що оформлене та підписане відповідно до додатку №1 до Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України (пункт 1 розділу II), що затверджений наказом Міністерства оборони України 19 липня 2017 року №375 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 липня 2017 року за №1461/31329.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 (включно) (пункт 10.1. договору).
Позивач зазначає, що ним, в свою чергу, укладено договір поставки №2020/ПТ-6 від 01.04.2020, за яким ТОВ «ПРОЛОГ ТРЕЙДІНГ» зобов'язався поставити ТОВ «Веатекс» згідно специфікації №1 від 01.04.2020 до договору фляги індивідуальні у строк до 09.11.2020.
Листом за №421 від 06.11.2020 р. ТОВ «ПРОЛОГ ТРЕЙДІНГ» повідомило, що поставка партії фляг індивідуальних відповідно до специфікації №1 від 01.04.2020 до договору поставки №2020/ПТ-6 від 01.04.2020 відбудеться з затримкою орієнтовно на два тижні, у зв'язку з протиепідемічними заходами в портах проміжного розвантаження, що пов'язана з вірусом COVID-19 та заходами по обмеженню його розповсюдження.
Посилаючись на ці обставини, позивач 13.11.2020 звернувся до Міністерства оборони України із листом № 117 від 13.11.2020 р., в якому запропонував розглянути питання внесення змін до договору № 286/3/20/86 в частині продовження кінцевого строку постачання, відновивши термін постачання, визначений умовами оголошення про проведення закупівлі, затвердженого Протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 13.04.2020 № 75/147/2. До листа додано проект Додаткової угоди № 3.
Позивач зазначав, Міністерство оборони України не надало відповіді на пропозицію позивача.
Позивач також звернувся до Черкаської регіональної торгово-промислової палати із запитом № В-831 від 16.11.2020 щодо визначення наявності істотних змін обставин за Договором № 286/3/20/86 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України) від 20.05.2020 .
Черкаська регіональна торгово-промислова палата у своєму експертному висновку № В-831 від 16.11.2020 підтвердила істотність зміни обставин, які впливають на можливість виконання апелянтом своїх обов'язків за Договором № 286/3/20/86 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів продовольчої служби (за кошти Державного бюджету України) від 20.05.2020.
Черкаська регіональна торгово-промислова палата у експертному висновку (п. 2) констатувала істотні зміни обставин, які мають об'єктивний невідворотний характер, який в даних умовах не залежить від волі, бажань і дій ТОВ «ВЕАТЕКС», і має прямий причинно-наслідковий зв'язок з неможливістю виконання ним зобов'язань за Договором № 286/3/20/86 у частині поставки.
Враховуючи наведені обставини, позивач звернувся до суду із позовом про внесення змін до договору в частині продовження кінцевого строку постачання.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України "Про публічні закупівлі" та Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".
Пунктом 20 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з пунктом 5 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Відповідно до п.4 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Порядок зміни та розірвання господарських договорів врегульований статтею 188 Господарського кодексу України.
Відповідно до частин 1 - 3, 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Отже, частинами 2, 3 статті 188 Господарського кодексу України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору, а частиною 4 цієї статті визначено, що заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.
За загальним правилом відповідно до частин першої та другої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу Закону України, містять одно предметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.
Вказана правова позиції наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20).
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 цієї статті 652 Цивільного кодексу України, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Таким чином, закон пов'язує можливість внесення змін до договору не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.02.2011 у справі №9/219-09, від 20.02.2012 у справі №6-93цс11.
При цьому, у відповідності до частини 4 статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
При вирішенні питання про наявність підстав для внесення змін до договору на підставі наведеної статті, необхідним є з'ясування усіх обставин, якими сторони керувались, укладаючи цей договір, а також надання їм правової оцінки щодо обставин, які істотно змінились, та наслідком чого може бути зміна умов договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №904/9906/17.
Згідно з пунктом 8.1. Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ - сертифікат, який видається Торгово-Промисловою палатою України або регіональними Торгово-Промисловими палатами (пункт 8.2. Договору).
Пунктом 8.3. Договору сторони погодили, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ - сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.
Згідно з пп. 2 п. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Частиною ч. 2 ст. 11 вказаного Закону передбачено, що торгово-промислові палати мають право, зокрема, проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців; проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість; Торгово-промислова палата України та торгово-промислові палати України залучаються до надання експертних висновків про походження товарів в тих випадках, коли відповідно до міжнародних договорів України повноваження видачі сертифікатів походження товарів надані митному органу, якщо інше не визначено такими міжнародними договорами. Порядок надання експертних висновків встановлюється Кабінетом Міністрів України; виконувати інші повноваження, що не суперечать законодавству України. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
З матеріалів справи вбачається, що необхідність внесення змін до договору обґрунтовано позивачем затримкою поставки товару контрагентом за Договором поставки № 2020/ПТ-6 від 01.04.2020, на підтвердження чого позивачем було надано Експертний висновок № В-831 від 16.11.2020 Черкаської регіональної торгово-промислової палати.
Як встановлено судом, строк для виконання позивачем зобов'язань за Договором було визначено до 05.12.2020 та змінено на 15.11.2020 укладенням Додаткової угоди № 1.
Позивач саме після спливу кінцевого строку постачання товару за договором, звернувся з запитом від 16.11.2020 до Черкаської регіональної торгово-промислової палати.
Відповідно із даним позовом позивач також звернувся до суду не тільки після спливу строку виконання свого зобов'язання з поставки, а й фактичної поставки товару - 26.03.2021.
Водночас, позивач, підписуючи Договір та укладаючи Додаткову угоду до нього, усвідомлював, що кінцевою датою поставки товару є 15.11.2020, а отже, повинен був розумно оцінити вказану обставину, можливість вчасного виконання договору, ризики та негативні наслідки для себе та контрагента по договору, у зв'язку з невиконанням зобов'язань в строк.
Позивач, підписавши спірний Договір поставки, погодив всі істотні умови договору.
Як встановлено частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Збов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Колегія суддів, оцінюючи обставини справи, враховує, що відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Суд звертає увагу, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому укладаючи спірний Договір та Додаткову угоду зі строком поставки до 15.11.2020, позивач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов'язання з поставки товару та відповідно об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання у вказаний строк.
Розглянувши висновок Черкаської регіональної торгово-промислової палати, як належний та допустимий доказ з урахуванням приписів п.4 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та умов договору, колегія суддів дійшла висновку, що даний висновок не є підставою для внесення змін до договору.
З огляду на положення зазначених правових норм, суд зазначає, що позивачем не доведено наявності одночасно чотирьох умов, визначених в частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких укладений між сторонами договір може бути змінений за рішенням суду.
При цьому, наведені позивачем підстави для внесення змін до договору за своєю природою не є об'єктивними обставинами, які унеможливлюють належне (своєчасне) виконання зобов'язань позивачем за договором, а мають характер звичайних ризиків підприємницької діяльності.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №910/15132/19, від 05.09.2019 у справі №910/1338/19, від 10.09.2020 у справі № 910/13459/19, від 08.12.2020 у справі №910/11888/19.
Як раніше зазначалось, у даному випадку позивач посилається як на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору, на затримку постачання товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Веатекс" як покупцю згідно з Договору поставки №2020/ПТ-6 від 01.04.2020, що, в свою чергу, унеможливило своєчасне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань перед Міністерством оборони України.
В той же час, позивач, підписуючи 20.05.2020 Додаткову угоду №1 до Договору, усвідомлював, що кінцевим терміном поставки товару є 15.11.2020, отже, повинен був розумно оцінити вказану обставину.
Суд також враховує, що строк поставки узгоджений сторонами, складає 180 днів з дати укладення Договору.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що наведені позивачем підстави для внесення змін до договору за своєю природою не є об'єктивними обставинами, які унеможливлюють належне (своєчасне) виконання зобов'язань позивачем за договором, а мають характер звичайних ризиків підприємницької діяльності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/14628/17, постанові Верховного Суду від 25.09.2018 у справі №910/2659/18 та постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 910/1338/19.
Отже невиконання контрагентом позивача своїх зобов'язань не є об'єктивними обставинами, які унеможливлюють належне (своєчасне) виконання зобов'язання перед відповідачем.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що експертний висновок ТПП не є підставою для внесення змін до договору, що також узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.12.2020 у справі №910/11888/19, відповідного до якого Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні" не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договорів.
Пунктом 8.3. Договору сторони погодили, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ - сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.
Тобто, суд першої інстанції правомірно вказав, що пунктом 8.3. Договору передбачено, що сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами є доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії, а не доказом істотної зміни обставин.
З огляду на положення зазначених правових норм, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, на підтвердження наявності одночасно чотирьох умов, визначених в частині 2 статті 652 Цивільного кодексу України, відповідно до яких укладений між сторонами договір може бути змінений за рішенням суду, тож вважає правомірною відмову у позові.
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Веатекс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 у справі №910/3110/21 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/3110/21 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 14.02.2022.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко