14 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 260/4380/20 пров. № А/857/21936/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області,
на окрему ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року з розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 КАС України (суддя - Гебеш С.А., час ухвалення - 14:10 год., місце ухвалення - м.Ужгород, дата складання повного тексту - не зазначена),
в адміністративній справі №260/4380/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У грудні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01 січня 2018 року основного розміру пенсії за вислугу років під час її перерахунку з 83% від відповідних сум грошового забезпечення на 70% та щодо невиплати пенсії з 05 березня 2019 року в повному обсязі з урахуванням 100% суми підвищення пенсії; 2) зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) з 01 січня 2018 року в розмірі 83% сум грошового забезпечення та з урахуванням із 05 березня 2019 року 100% суми підвищення пенсії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року в справі №260/4380/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% на 70% грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 83% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 05 березня 2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 05 березня 2019 року, з урахуванням проведених виплат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 840,80 грн..
На виконання вказаного рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року в справі №260/4380/20, судом видано виконавчий лист від 06.09.2021 року.
Постановою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 22.09.2021 року відкрито виконавче провадження ВП №66900434 щодо виконання виконавчого листа №260/4380/20 від 06.09.2021 року.
Позивач ОСОБА_1 звернувся 01.10.2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
У цій заяві просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області, які полягають у безпідставному зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років із 83% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні пенсійним органом перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2019р.; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області вжити заходи щодо усунення порушень ст.129-1 Конституції України шляхом перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії, виходячи із розміру 83% сум грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року, з урахуванням виплачених сум; 3) встановити Головному управлінню ПФУ в Закарпатській області десятиденний строк з дня набрання окремою ухвалою законної сили для надання відповіді про результати вжитих заходів; 4) стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача документально підтверджені судові витрати - сплачений судовий збір.
Окремою ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо проведення з 01.04.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 70% грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області вжити заходи щодо усунення порушень ст.129-1 Конституції України шляхом перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії, виходячи із розміру 83% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням виплачених сум.
З цією ухвалою суду першої інстанції від 05.11.2021 року не погодився відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що суд першої інстанції допустився помилкових висновків при постановленні оскарженої ухвали суду, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що дії відповідача на звернення позивача від 30.08.2021 про перерахунок його пенсії фактично є іншими правовідносинами і не свідчать про вчинення Головним управлінням неправомірних дій на виконання саме судового рішення суду у справі №260/4380/20. Вказане, у свою чергу, виключає можливість задоволення поданої в порядку статті 383 КАС України заяви позивача. Проте, суд першої інстанції з невідомих підстав не взяв до уваги той факт, що між сторонами виникли нові спірні правовідносини, яким слід дати правову оцінку в окремому позовному провадженні.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену окрему ухвалу суду 05.11.2021 року.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість окремої ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити, з урахуванням наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що як зазначалось вище, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі №260/4380/20, яке набрало законної сили 28.07.2021, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% на 70% грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 83% від відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 05 березня 2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 05 березня 2019 року, з урахуванням проведених виплат.
На виконання вказаного рішення суду 22.09.2021 року Відділом примусового виконання рішень УЗПВР у Закарпатській області Південно-Західного МУМЮ (м. Івано-Франківськ) відкрито виконавче провадження №66900434 із примусового виконання виконавчого листа №260/4380/20, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 06.09.2021 (а.с. 135).
Суд звертає увагу на те, що в межах справи №260/4380/20 Закарпатським окружним адміністративним судом була надана правова оцінка правомірності зменшення позивачу основного розміру пенсії з 83 до 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення саме при здійсненні її перерахунку з 01.01.2018, та за наслідками розгляду спірних правовідносин рішенням суду зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років саме з 01.01.2018 у розмірі 83 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Також судом встановлено, що іншим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 року у справі №260/1050/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по відмові, оформленій листом за вих. №1005-875/М-02/8-0700/21 від 17.03.2021 року, у здійсненні обчислення і перерахунку з 01.04.2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР14758, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ХР14758, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-12, ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також здійснити виплату перерахованої пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум).
30 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою, в якій, серед іншого, просив виконати вказані вище рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 у справі №260/4380/20 та від 28.04.2021 у справі №260/1050/21, а також надати йому протоколи перерахунку пенсії (а.с. 136-138).
У відповідь на звернення позивача від 30.08.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надало відповідь від 20.09.2021 року про те, що предметом спору у справі №260/4380/20 було питання зменшення відсоткового розміру відповідних сум грошового забезпечення під час здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018р. на підставі довідки від 20.03.2018р. №ХР14758, перерахунок пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 року. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 у справі №260/1050/21 було зобов'язано Управління здійснити перерахунок пенсії із 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки №ХР14758. При виконанні рішення суду від 28.04.2021 у справі №260/1050/21 застосовуються чинні на час проведення перерахунку пенсії норми закону, а відтак, розмір суми складових грошового забезпечення обчислений у максимальному розмірі, визначеного статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Станом на вересень 2021 р. пенсія ОСОБА_1 становить 14771,23 та розрахована з наступних складових: посадовий оклад - 5920,00 грн.; оклад за військове звання - 1410,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 50% - 3665,00 грн; середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, т.ч. - 10106,75 грн. Всього - 21101,75 грн. Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 31) у розмірі - 14771,23 грн. (а.с. 139-140).
Не погодившись із проведеним перерахунком пенсії за період із 01.04.2019 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Постановляючи окрему ухвалу від 05.11.2021 року у справі №260/4380/20, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість поданої позивачем заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України та, як наслідок, наявність підстав для постановлення ухвали в порядку ст.249 КАС України.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для постановлення окремої ухвали в справі, з врахуванням наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Крім цього, колегія суддів враховує, що відповідно до частини 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З метою належного захисту прав особи щодо виконання судових рішень в адміністративному судочинстві законодавцем впроваджено правовий інститут судового контролю, в тому числі, в порядку, передбаченому ст. 383 КАС України, що позбавляє особу-позивача необхідності повторно звертатися до суду з позовом для зобов'язання суб'єкта владних повноважень-відповідача належним чином виконувати рішення суду, що набрало законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Зазначена норма має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Водночас, колегія суддів зазначає, що перевіряючи наявність підстав для звернення позивача до суду в порядку статті 383 КАС України для встановлення судового контролю шляхом визнання протиправними дій відповідача на виконання рішення суду, суд має обов'язок перевірити, чи не виникли між сторонами нові спірні правовідносини, яким може бути надано правову оцінку лише в окремому позовному провадженні.
Для вирішення вказаного питання суду необхідно з'ясувати предмет і підставу позову.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності судового рішення, що набрало законної сили, у тотожній справі ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Відповідно до наведеного тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
При цьому, суд звертає увагу, що предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під адміністративну юрисдикцію.
Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування. Під підставою позову розуміються обставини, з яких витікає право вимоги позивача, на яких позивач їх засновує.
Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 11 квітня 2018 року у провадженні №11-257заі18.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору за рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 р. у справі №260/4380/20 було вирішення питання щодо правомірності зменшення основного розміру пенсії позивача з 83% до 70% під час її перерахунку з 01 січня 2018 року.
Вказане рішення суду у справі №260/4380/20 примусово виконується органом ДВС, де Управлінням ПФ проведено перерахунок пенсії із 01.01.2018 року виходячи із розміру 83% як про це було вказано у рішенні суду від 15.03.2021 року.
Водночас, в межах адміністративної справи №260/1050/21 спірною була відмова Пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019р. на підставі довідки Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ХР14758 про грошове забезпечення. В цій справі №260/1050/21 рішення суду від 28.04.2021р. не містило вирішення питання щодо процентного розміру грошового забезпечення.
Саме при виконанні рішення суду від 28.04.2021р. в справі №260/1050/21 було здійснено перерахунок пенсії із розміру 70% грошового забезпечення.
При цьому, колегія суддів зазначає, що не погодившись із проведеним перерахунком пенсії саме за період із 01.04.2019 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою в порядку статті 383 КАС України.
З врахуванням наведено вище, зумовлюється висновок про те, що між сторонами виникли нові спірні правовідносини і новий предмет спору, який стосується питання щодо правомірності дій і рішень Пенсійного органу при здійсненні перерахунку пенсії позивача за період із 01.04.2019 року, зокрема, щодо правомірності застосування при такому перерахунку пенсії розміру грошового забезпечення 70%.
Оскільки в справі №260/1050/21 рішення суду від 28.04.2021р. не містило вирішення питання щодо процентного розміру грошового забезпечення, тому правомірність дій і рішень Пенсійного органу при здійсненні перерахунку пенсії позивача за період із 01.04.2019 року в частині застосованого відсоткового розміру грошового забезпечення, може бути перевірена судом в окремому позовному провадженні, а не в порядку приписів статті 383 КАС України.
З наведеного випливає, що в разі незгоди ОСОБА_1 із розміром його пенсії, який виник внаслідок проведеного відповідачем перерахунку за період із 01.04.2019 року, позивач вправі звернутися до адміністративного суду з окремим позовом.
В такій ситуації відсутні підстави для задоволення заяви позивача ОСОБА_1 від 01.10.2021 року поданої в порядку ст.383 КАС України в адміністративній справі №260/4380/20.
Додатково колегія суддів наголошує, що положення ч.1 ст.383 КАС України передбачають визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду, а як видно з матеріалів справи рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року у справі №260/4380/20 в частині здійснення з 01 січня 2018 року перерахунку та виплати пенсії в розмірі 83% від відповідних сум грошового забезпечення, виконується відповідачем належним чином.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та наведених правових норм колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для постановлення окремої ухвали у порядку, визначеному статтею 383 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст.383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Не встановивши у справі обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити заяву, подану в порядку статті 383 КАС України, без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 383 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - задоволити.
Окрему ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року з розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі №260/4380/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - скасувати.
Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України в адміністративній справі №260/4380/20 - залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
Р. Й. Коваль