№ справи: 761/33736/20
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1477/2022
Головуючий у суді першої інстанції: Пономаренко Н.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
10 лютого 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Махлай Л.Д., Ящук Т.І.
секретар - Лащевська Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн», заінтересовані особи: ПАТ «Комерційний Банк «Надра», ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому листі,
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 23 березня 2021 року,
встановив:
у жовтні 2020 року заявник звернувся до суду із заявою, у якій просив замінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» його правонаступником - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», посилаючись на те, що 30 квітня 2020 року між ним та ПАТ «КБ «Надра» було укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого до нього перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23 березня 2021 року у задоволенні заяви було відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою, представник ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким заяву задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 16 листопада 2010 року було задоволено позовні вимоги та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №08/12/2007/840 К 3950 від 27 грудня 2007 року в розмірі 59 727, 47 дол. США та судові витрати.
У жовтні 2020 року представник ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» звернувся до суду із заявою про заміну стягувана його правонаступником. В обґрунтування заяви зазначав, що 30 квітня 2020 року між ним та ПАТ «КБ «Надра» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL3N217215, відповідно до умов якого заявник отримав в тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №08/12/2007/840 К 3950 від 27 грудня 2007 року, що підтверджується Додатком №1 до Договору.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23 березня 2021 року у задоволенні заяви було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні вимог заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог. Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.
Положеннями ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
При зверненні до суду першої інстанції представником заявника було надано копію Договору № GL3N217215 про відступлення прав вимоги, укладеного 30 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», відповідно до умов якого банк передав товариству право вимоги до боржників згідно Додатку №1 - реєстру договорів, права вимоги за якими відступається, та боржників за такими договорами.
З наданої до суду першої інстанції копії витягу з Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги вбачається, що право вимоги до ОСОБА_1 було передано заявнику за кредитним договором №08/12/2007/840 К 3950 від 27 грудня 2007 року, а загальний розмір заборгованості вказаний - 1 468 941 грн. 47 коп.
Ддоказів на підтвердження виконання умов п. 4.1 Договору про відступлення прав вимоги, тобто сплати коштів за договором, заявником надано не було, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не надано доказів на підтвердження переходу до нього права вимоги.
У пункті 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 (провадження № 61-35488св18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № №346/5603/17 (провадження №61-41031св18) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (провадження № 61-13405св18).
При зверненні до суду з апеляційною скаргою заявником було надано світлокопію платіжного доручення №26 від 27 квітня 2020 року про перерахування на користь ПАТ «КБ «Надра» грошових коштів в розмірі 11 647 254 грн. 06 коп.
При подачі апеляційної скарги та при розгляді справи в апеляційному суді будь-якого клопотання чи обґрунтування поважності причин неподання доказу (платіжного доручення) до суду першої інстанції заявником не наведено, а тому відповідний доказ судом апеляційної інстанції до уваги не береться.
Поряд з цим, пунктом 4.1 Договору сторонами було погоджено, що за відступлення прав вимоги за основними договорами відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти в розмірі 11 578 696 грн. 81 коп. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 6.5 цього Договору.
За змістом пункту 6.5 Договору про відступлення права вимоги цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток сторін та нотаріального посвідчення.
Надана до суду першої інстанції світлокопія Договору, яка була засвідчена належним чином підписом директора ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» та печаткою підприємства, свідчить про те, що Договір про відступлення права вимоги було підписано сторонами, скріплено печатками юридичних осіб та посвідчено нотаріально, що свідчить про набуття ним чинності, а тому сама по собі відсутність доказів на підтвердження оплати ціни договору в даному випадку не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви.
Вказані обставини судом першої інстанції взяті до уваги не були.
У постанові Верховного Суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 зроблено висновок, що вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.
В даному випадку будь-яких доказів, які б свідчили про нікчемність укладеного Договору про відступлення права вимоги, матеріали не містять, тоді як відступлення права вимоги підтверджується наданими до суду першої інстанції копіями Договору та Додатку №1 до нього.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу заявника слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог про заміну сторони.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 23 березня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» про заміну за виконавчим листом задовольнити.
Замінити стягувача у виконавчому листі у справі № 2-8287/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 14 лютого 2022 року.
Головуючий
Судді