Справа № 755/15/22 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження№11-сс/824/1103/2022 Доповідач: ОСОБА_2
10 лютого 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор», матеріали провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_7 , з доповненнями захисника ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04 січня 2022 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04 січня 2022 року задоволено клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_10 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100040000013 від 03.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та застосовано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, у межах шістдесяти діб, а саме до 01.03.2022.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 підозрюваний ОСОБА_7 подали апеляційні скарги, а також захисник ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала доповнення до апеляційної скарги підозрюваного.
Захисник ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , в поданій апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_7 , в поданій апеляційній скарзі просить скасувати дану ухвалу та обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт чи особисте зобов'язання.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною.
Апелянт вказує на те, що жодний ризик передбачений статтею 177 КПК України слідчим та прокурором не доведений. Обрання тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом для його підзахисного.
Апелянт вважає, що до підозрюваного цілком можливим було б застосувати домашній арешт не порушуючи норми КПК України. Застосування такого запобіжного заходу, з одного боку, забезпечить необхідний контроль за поведінкою та місцезнаходженням ОСОБА_7 . З іншого боку, він надасть можливість підозрюваному забезпечувати свою родину, працювати та повноцінно реалізовувати право на захист у даному кримінальному провадженні.
Також апелянт звертає увагу на вік та стан здоров'я підозрюваного, який є молодою людиною, працездатного віку та немає психічних відхилень, які потребуютьдослідження. Міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, проживає разом з матір'ю, яку забезпечує та є єдиним працюючим у його сім'ї. Наявність постійного місця роботи, працевлаштований в ТОВ «Нова Пошта», тобто має законне джерело доходів. Репутацію підозрюваного, щодо якого слідством не здобуто жодних компрометуючих характеристик, раніше не судимий. Повністю визнав свою провину та активно сприяв розкриттю інкримінованого йому злочину, тобто готовий нести покарання, а не уникати його.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги підозрюваний ОСОБА_7 , зазначає, що він не погоджується з даною ухвалою та не розуміє в чому його підозрюють за ч. 1 ст. 121 КК України, оскільки він оборонявся від потерпілого ОСОБА_12 . Представники поліції заставляли його говорити те, що він не робив.
Апелянт звертає увагу на те, що слідчий суддя застосував щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб за злочин, покарання за який не передбачає позбавлення волі, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 183 КПК України. Судом не в повному обсязі досліджено підстави для обрання такого запобіжного заходу. Йому не було вручено копію оскаржуваної ухвали 04.01.2022 в сізо та не було проголошено повний текст 06.01.2022, чим порушено його право на захист.
Захисник ОСОБА_8 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , в доповненнях до апеляційної скарги підозрюваного зазначає, що слідчий суддя не звернув уваги на докази та свідчення підозрюваного, не з'ясував мотив злочину. Не доведено і не обґрунтовано всі ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Також вказує на те, що клопотання незаконне, необ'єктивне, необґрунтоване та сфальсифіковане. В клопотанні події не відповідають дійсності та не відносяться до ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, з доповненнями, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги, з доповненнями підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві розслідується кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР за № 12022100040000013 від 03.01.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що впродовж дня 02.01.2022 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , де вживав алкогольні напої.
Ввечері того ж дня у ОСОБА_7 , на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження останньому.
02.01.2022 приблизно о 18 год. 20 хв., ОСОБА_7 , реалізуючи злочинний намір, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, разом зі своїм знайомим ОСОБА_13 вийшли з помешкання, що за адресою: АДРЕСА_1 , після чого почали рух по Дніпровському району міста Києва.
Через деякий час, перебуваючи на зупинці громадського транспорту, що знаходиться поруч з будинком АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 побачив потерпілого ОСОБА_14 , що йшов по протилежній стороні вулиці.
В подальшому, реалізуючи злочинний намір, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій і свідомо допускаючи настання тяжких наслідків ОСОБА_7 підбіг до потерпілого та почав наносити останньому удари кулаками рук в область обличчя. Після цього ОСОБА_7 дістав з кишені свого одягу ніж та тримаючи його у правій руці наніс потерпілому ОСОБА_15 одне ножове поранення в область живота останнього.
Того ж дня потерпілого ОСОБА_16 , з отриманими внаслідок дій ОСОБА_7 тілесними ушкодженнями, було госпіталізовано до КМКЛ ШМД.
Згідно довідки № 298 від 03.01.2022, виданої КМКЛ ШМД, потерпілому ОСОБА_12 спричинено тілесне ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення зліва з евентрацією сальника і пошкодженням діафрагми селезінки шлунка, брижі попереково-ободової кишки, гемоперитонеум, двобічний гемопневматоракс.
03.01.2022 у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
04.01.2022 слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
На обґрунтування вимог даного клопотання сторона обвинувачення послалась на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, яка підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: рапортом від 02.01.2022; протоколами огляду місця події від 02.01.2022; довідкою КМКЛ ШМД № 298 від 03.01.2022; заявою про злочин від 03.01.2022; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 03.01.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 03.01.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 03.01.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 03.01.2022; протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_13 від 03.01.2022; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 03.01.2022; протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_7 від 03.01.2022; речовими доказами, іншими доказами в їх сукупності.
А також на те, що на даний час існують ризики, передбачені, а саме: (1) п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України -підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі будучи обізнаним з санкцією статті,яка йому інкримінується, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; (2) п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_7 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час невстановлене місце знаходження ножа, яким було спричинено тілеснеушкодження потерпілому; (3) п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх з метою схилити їх до дачі неправдивих показів у судовому засіданні; (4) п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликами до слідчого для проведення слідчих та процесуальних дій.
Крім того, сторона обвинувачення зазначила, що інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілих, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, доводять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Тому, враховуючи перелічені ризики, сторона обвинувачення вважала, що саме такий запобіжний захід, що пов'язаний з ізоляцією від суспільства, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
04.01.2022ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та застосовано до підозрюваногоОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, у межах шістдесяти діб, а саме до 01.03.2022.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування запобіжного заходу, вимогам передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом враховано зібрані докази, які підтверджують обґрунтованість підозри, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності.
Отже, перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, як вважає колегія суддів, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_7 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, а саме припустився порушень вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, які істотно вплинули на правильність прийнятого рішення.
За таких обставин, застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_7 найбільш суворий запобіжний захід, слідчим суддею не з'ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними ("Боцано проти Франції").
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів ("Боротюк проти України" п. 62).
Сама по собі тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, не може бути підставою для обґрунтування твердження про можливу втечу цієї особи ("Piruzyan v. Armenia" п. 95).
Так, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 раніше не судимий, є особою молодого віку, неодружений, офіційно працевлаштований, має місце постійного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає разом з матір'ю, яку забезпечує та є єдиним працюючим у його сім'ї. Наведені дані в своїй сукупності, як вважає колегія суддів, дають підстави вважати, що застосування до ОСОБА_7 такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою є невиправдано суворим запобіжним заходом. Зокрема, хоча повідомлена ОСОБА_7 підозра є обґрунтованою, однак з огляду на дані про особу підозрюваного, його вік, міцність соціальних зв'язків, майновий, сімейний стан та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, якісвідчать на користь зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, в даному кримінальному провадженні існує можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Тому колегія суддів приходить до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_7 може бути застосований більш м'який запобіжний захід. У зв'язку з цим колегія суддів переконана, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
На підставі викладеного, колегія суддів не погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки обставин необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, крім того при здійсненні вибору між залишенням під вартою та звільненням презумпція залишається за звільненням ("Bykov v. Russia" п. 61).
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
З урахуванням викладеного, ухвала слідчого судді місцевого суду, як така, що постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону України, підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_10 , погоджене з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_11 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , слід задовольнити частково та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у певний період доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 години до 06:00 години, наступної доби, в межах строку досудового розслідування, а саме до 01.03.2022 року, включно, який на думку колегії суддів, в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних Київського апеляційного суду, -
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 , з доповненнями захисника ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04 січня 2022 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 01 березня 2022 року, - скасувати.
Ухвалити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_11 , про застосуванняпідозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 години до 06:00 години, наступної доби.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- утриматися від спілкування з особами, визначеними слідчим та прокурором у кримінальному провадженні;
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю;
Негайно доставити підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де звільнити його з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Дніпровську окружну прокуратуру міста Києва, а її виконання на орган Національної поліції України за місцем перебування підозрюваного ОСОБА_7 під домашнім арештом.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4