Справа № 752/6005/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1887/2022
09 лютого 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,
при секретарі Кузьмич Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання договору неукладеним,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 липня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Кахно І.А.,-
встановив:
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.
Просив визнати неукладеним, а укладений недійсним, кредитний договір між ним та АТ «Альфа-Банк» за платіжною карткою № НОМЕР_1 , world debit mastercard з відкриттям відновлювальної кредитної лінії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що банк без узгодження із позивачем встановив кредитний ліміт на картці у вигляді надання відновлювальної кредитної лінії та в подальшому приховав розмір заборгованості.
Враховуючи, що позивач не погоджувався на відкриття кредитної лінії, договір не укладався в письмовій формі, сторонами не погоджувалися істотні умови договору, банком порушено права позивача, а тому договір про отримання кредитних коштів має бути визнаний неукладеним, а укладений має бути визнаний недійсним.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 липня 2021 року у задоволенні названого позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Альфа-Банк» зазначила, що рішення суду законне та обґрунтоване.
У судовому засіданні представник АТ «Альфа-Банк» проти апеляційної скарги заперечила.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог.
Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Обґрунтовуючи пред'явлений позов, ОСОБА_1 зазначив, що у 2018 році ним підписано анкету-заяву АТ «Альфа-Банк» та отримано картку № НОМЕР_1 world debit mastercard, зі строком дії до вересня 2021 року.
Позивач зазначає, що жодного договору на отримання кредиту чи відкриття кредитної відновлювальної лінії по картці ним не укладалося. Всупереч вимог закону банком було встановлено кредитний ліміт на картці, та не узгоджено істотні умови договору. Крім того при отриманні картки, позивача було введено в оману та приховано інформацію щодо встановлення кредитного ліміту.
Позивач зазначає, що постановою приватного виконавця від 24 листопада 2020 року було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках в АТ «Альфа-Банк».
Позивач вважає, що кредитний договір є неукладеним, враховуючи ст.ст. 536, 638, 1056-1 ЦК України.
До позовної заяви ОСОБА_1 надано: фотокопію картки № НОМЕР_1 world debit mastercard; копію претензії до АТ «Альфа-Банк»; копію відповіді АТ «Альфа-Банк»; фотознімок екрану мобільного додатку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частинами першою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу про те, що кредитний договір містить несправедливі умови, що волевиявлення позивача не було вільним, що він не розумів значення своїх дій та не керував ними. Також відсутні докази ведення позивача в оману, наявності стороннього тиску та впливу щодо підписання умов договору.
Підстави для визнання договору недійсним відсутні.
Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту - визнання кредитного договору неукладеним не узгоджується із вимогами закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що підставою для звернення до суду для захисту своїх прав стало саме накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на відкритих рахунках позивача, колегія суддів оцінює критично, оскільки це не впливає на обґрунтованість висновків суду щодо відсутності підстав для визнання договору неукладеним та недійсним.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не було витребувано необхідних для вирішення справи доказів, при цьому суд мав всі підстави для витребування доказів за власною ініціативою, колегія суддів не приймає, оскільки судовий розгляд справ відбувається на засадах диспозитивності, тобто в межах доводів сторін та доказів, які вони надають.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 29 липня 2021 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 14 лютого 2022 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.В. Кулікова
С.Г. Музичко