Справа № 356/490/21 суддя в І-й інстанції Голік Г.К.
Провадження № 33/824/711/2022 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Іменем України
07 лютого 2022 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Березанського міського суду Київської області від 20 грудня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 15 жовтня 2021 року серії ДПР18 № 013430 15 жовтня 2021 року о 21 год. 47 хв. в м. Березань по вул. Небесної сотні, 50 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21214, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей що не реагують на світло, поведінка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Березанського міського суду Київської області від 20 грудня 2021 року визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Ухвалюючи зазначену постанову, місцевий суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 , які виразились у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що протокол складено не уповноваженою особою, яка патрулювала територію за межами території обслуговування. Патрульною поліцією не було роз'яснено ОСОБА_1 його прав та наслідків прийняття тих чи інших рішень, не було запропоновано скористатися правовою допомогою адвоката. ОСОБА_1 отримав виключно загальну середню освіту і з наданих ним пояснень є очевидним, що самостійне відстоювання ним прав буде абсолютно неефективним. Суд не надав оцінку відеозапису та не врахував, що камера працювала не безперервно. Суд допитав в якості свідка лише працівника поліції, інші свідки в судове засідання не викликалися. Суд не дав оцінку тому, що витрачений час на всю процедуру від зупинки і до вручення протоколу зайняв близько п'яти хвилин, транспортний засіб було зупинено безпідставно, ознаки сп'яніння, зазначені у протоколі, характерні для різних видів сп'яніння (тремтіння рук - ознака алкогольного сп'яніння). З матеріалів справи неможливо безспірно встановити, що ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку пройти огляд для визначення стану сп'яніння в медичному закладі. У матеріалах справи відсутні відомості, що за наявності ознак алкогольного сп'яніння запах алкоголю з порожнини рота був відсутній. Суд повинен був з'ясувати чи дотримана належна процедура відібрання пояснень свідків. У матеріалах справи відсутня відмова ОСОБА_1 від проходження перевірки на стан сп'яніння в медичному закладі у відповідності до оформленого направлення, а відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння оформлена з порушенням процедури. Під час судового засідання не встановлено, чи відмовлявся ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі у порядку, встановленому законом. Суд прийняв відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння як відмову від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду. Огляду на стан сп'яніння підлягають водії, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, що визначені п.п. 3, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги та пояснення, що містяться в ній, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 15 жовтня 2021 року в м. Березань, Київської області по вулиці Небесної сотні, 50, керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку на вимогу працівника поліції відмовився.
Місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Така відмова зафіксована поліцейськими на відеозаписі.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП (у редакції, що діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення) огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП обов'язкова присутність свідків під час огляду особи на стан сп'яніння на місці зупинки, передбачена виключно у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису.
Отже, запропонувавши водію ОСОБА_1 проїхати на огляд з метою визначення стану сп'яніння та фіксуючи зазначений процес на відео, поліцейські діяли у межах закону, а, відтак, доводи апеляційної скарги в частині порушення процедури відібрання пояснень свідків є необгрунтованими.
З наданого суду відео вбачається, що ОСОБА_1 відмовився проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доказами вчинення адміністративного правопорушення є:
- протокол про адміністративне правопорушення, від підпису в якому ОСОБА_2 відмовився;
- направлення на огляд, в якому зафіксовано факт відмови від проходження огляду з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння;
- відеозапис з нагрудної камери поліцейського, на якому чітко зафіксовано відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння.
У даному випадку апеляційний суд вважає, що місцевий суд надав належну оцінку зазначеним діям ОСОБА_3 та обґрунтовано дійшов висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оскаржуючи постанову місцевого суду, ОСОБА_1 вказує на те, що патрульною поліцією йому не було роз'яснено прав та наслідків прийняття тих чи інших рішень, не було запропоновано скористатися правовою допомогою адвоката.
Проте, з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 були роз'яснені його права та наслідки відмови від проходження огляду на визначення стану сп'яніння. У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 жодних зауважень щодо не роз'яснення йому поліцейськими прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, не зазначив.
У пункті 5 Розділу ІІ, пункті 1 Розділу VII Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам. Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що камера працювала не безперервно. Разом з тим, на відеозаписі, що міститься у матеріалах справи, зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а відтак не безперервна робота відеокамери поліцейського ніяким чином не спростовує зафіксованого факту відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння та не може бути підставою до скасування постанови суду.
Посилання ОСОБА_1 на складення протоколу про адміністративне правопорушення не уповноваженою особою, яка патрулювала територію за межами території обслуговування, є не обгрунтованим, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи: органів Національної поліції … стаття 130 КУпАП.
При цьому чинний КУпАП не обмежує право посадових осіб Національної поліції на складання протоколів про адміністративне правопорушення в залежності від місця служби чи території обслуговування.
За таких обставин, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є доведеною, оскільки останній не спростував обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, що він на пропозицію поліцейського відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 з приводу відсутності в його діях ознак правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції доказів про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності.
Враховуючи зазначене, місцевим судом було прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованих мотивів прийнятого рішення.
Керуючись ст. 245, ст. 280, 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Березанського міського суду Київської області від 20 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв