Головуючий у суді першої інстанції: Козленко Г.О.
Єдиний унікальний номер справи № 760/6201/20
Апеляційне провадження № 33/824/876/2022
08 лютого 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мережко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Київської митниці Держмитслужби напостанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2021 року щодо громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , - керівника ПП «КАРГО ТРЕНД» (ЄДРПОУ 38136797), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_1 ), за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України,
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2021 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Закриваючи провадження в справі, суддя місцевого суду у постанові зазначив, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів порушення ОСОБА_1 митних правил.
На вказану постанову представник Київської митниці подав апеляційну скаргу. У апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову судді місцевого суду та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, накласти на нього штраф у розмірі 100% вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, представник Київської митниці вказує, що судом першої інстанції не були прийняті до уваги та не враховані фактичні обставини справи, що в свою чергу призвело до прийняття необ'єктивного рішення. Зазначає, що суд першої інстанції не надав належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
У судове засідання до Київського апеляційного суду з'явився представник Київської служби Держмитслужби Король Л.І. та представник ОСОБА_1 - адвокат Вітюк В.В.
Вислухавши пояснення представника митного органу, представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 19.12.2016 на підставі контракту від 24.06.2016 № 06/16, укладеного між ПП «КАРГО ТРЕНД» (61166, Харківська область, м. Харків, вул. Бакуліна, буд.11, офіс 4-48 А, код ЄДРПОУ 38136797) та «BUDGET INTERIOR SOLUTIONS LTD» (7 GREENCROFT CLOSE, LONDON, E6 5SY UK) на митну територію України через п/п «Чоп-Захонь» м/п «Тиса» у зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС на адресу ПП «КАРГО ТРЕНД» ввезено товари: «глазурована плитка, меблі, санітарно-технічні вироби та інше».
Згідно з даними товаросупровідних документів відправником товару є «BUDGET INTERIOR SOLUTIONS LTD» (7 GREENCROFT CLOSE, LONDON, E6 5SY UK), Великобританія.
Відповідно до графи 4 міжнародної автотранспортної накладної (CMR) № 020426 від 16.12.2016 місце завантаження товару: PORDENONE ITALY, Італія 16/12/2016.
Перевезення товарів здійснювалось вантажним автомобілем з державними реєстраційними номерами BK9701AO/BK6494XX та доставлено до митниці призначення (відділ митного оформлення № 1 м/п «Святошин» Київської митниці ДФС) за електронною митною декларацією (далі ЕМД) типу «ІМ 40 ЕЕ» від 19.12.2016 № 125000000/2016/957687.
Під час пропуску зазначеного товару на митну територію України 19.12.2016 у якості підстави для переміщення Закарпатської митниці ДФС надано товаросупровідні документи, зокрема:
-книжка МДП (Carnet TIR) UX.77561199 від 16.12.2016;
-міжнародна автотранспортна накладна (CMR) № 020426 від 16.12.2016;
-інвойс (invoice) № 10/16 від 16.12.2016.
З метою випуску у вільний обіг товарів «глазурована плитка, меблі, санітарно-технічні вироби та інше», ФОП « ОСОБА_2 » ОСОБА_2 до відділу митного оформлення № 1 м/п «Святошин» Київської митниці ДФС подано ЕМД типу «ІМ-40 ДЕ» з прикріпленими до неї сканованими зображеннями товаросупровідних документів.
Поданій ЕМД присвоєно реєстраційний № 125130013/2016/420974 від 21.12.2016, здійснено митне оформлення та випущено у вільний обіг товари.
Загальна кількість товару становила - 148 місць, загальною вагою брутто 21409,204 кг, загальною вартістю 11 025,59 Доларів США.
Разом з тим, у ході проведення перевірки окремих аспектів зовнішньоекономічної діяльності ПП «КАРГО ТРЕНД», Київською митницею ДФС отримано та опрацьовано відповідь митних органів Італійської Республіки надану до Київської митниці ДФС листом Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС України від 28.10.2019 № 30320/7/99-99-20-02-01-17 (вх. КМ ДФС від 31.10.2019 № 22235/41).
Враховуючи наявну інформацію митних органів Італійської Республіки (копію декларації типу «TIR», копії експортних декларацій та інвойсів) встановлено, що вартість товарів «глазурована плитка, меблі, санітарно-технічні вироби та інше» (кількістю 148 місць, загальною вагою брутто 21409,204 кг) під час експорту з території Італії значно вище від його задекларованої вартості на митній території України та становила 87 369,25 Євро (згідно з курсом НБУ на 19.12.2016: 1 Євро - 27,487803 станом на момент переміщення товарів через митний кордон України, вартість товарів в перерахунку на національну валюту становила 2 401 588,73 грн.).
За змістом ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
При цьому відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Згідно ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно із ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 МК України, є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Статтею 483 МК України передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Як спосіб приховування від митного контролю ч. 1 ст. 483 МК України визначає подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Згідно з вимогами, встановлених частиною першою ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Відповідно до положень ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі про порушення митних правил, та інших обставин, які мають значення для провадження у справі, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у встановленому законом процесуальному порядку. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року №8, документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Митний кодекс України нормою ст. 257 вичерпно формулює поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст. 265 МК України наділений декларант. Виходячи з аналізу цих положень, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об'єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб'єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.
З протоколу про порушення митних правил №0621/12500/19 та доданих до нього документів вбачається, що підставою для порушення справи про порушення митних правил та складання протоколу відносно громадянина України ОСОБА_1 , стали висновки митного органу про наявність в діях останнього ознак порушення митних правил, а саме -переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підставу для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості, зокрема, щодо компанії відправника, компанії одержувача та вартості товарів.
Відповідно до ст.ст.49, 58 МК України митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну.
Як передбачено ст. 51 МК України, митна вартість товарів визначається декларантом відповідно до гл.9 МК України, якою встановлені основні та другорядні методи визначення митної вартості товарів.
Відповідно до положень ст.49 МК України митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, яку заявляють декларант або уповноважена ним особа на підставі ч. 2 ст. 52 МК України.
В протоколі йдеться про подання документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення компанії відправника, компанії одержувача та митної вартості товару.
Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що 24.06.2016 між ПП «КАРГО ТРЕНД» та «BUDGET INTERIOR SOLUTIONS LTD» (7 GREENCROFT CLOSE, LONDON, E6 5SY UK) укладено контракт №06/16, згідно якого сторони домовились про поставку товарів, визначених специфікаціями.
Як вбачається з митної декларації ІМ40ДЕ № 125130013/2016/420974 від 21.12.2016 р., одержувачем товару є ПП «КАРГО ТРЕНД» (м. Харків, вул. Бакуліна, 11, оф.4-48А, 61166, код ЄДРПОУ 38136797); декларантом виступає - ФОП « ОСОБА_2 », і особою, відповідальною за фінансове врегулювання, є - ПП «КАРГО ТРЕНД» (м. Харків, вул. Бакуліна, 11, оф.4-48А, 61166, код ЄДРПОУ 38136797).
Отже, громадянином України ОСОБА_1 декларування товарів не здійснювалось, митна вартість товарів не заявлялась.
В графі 22 митної декларації зазначена вартість 11025,59 доларів США.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 цього кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України однією з форм приховування та переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, є неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Кожна із зазначених в даній статті форм приховування є підставою для відповідальності особи за порушення митних правил.
Згідно ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП, при розгляді справи підлягають з'ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно закону під неправдивими даними, що містяться у документах, які є підставою для переміщення товарів через митний кордон, слід розуміти неправдиві відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються.
Оцінившинаявні матеріали справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що митним органом не надано доказів того, що саме громадянином України ОСОБА_1 , були вчинені дії, які направлені на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю щодо дійсної вартості товару.
У матеріалах справи відсутні будь-які дані чи належні докази на підтвердження того, що гр. України ОСОБА_1 , вчинив протиправні дії та має нести відповідальність за дані, що містяться у товаросупровідних документах на переміщення товарів на територію України, тобто за дії, що були спрямовані на приховування від митного контролю та утворювали об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що обставини викладені у протоколі №0621/12500/19, які містять неправдиві відомості щодо компаній відправника, компанії одержувача та вартості товарів, на підставі яких складений зазначений протокол, не знайшли свого підтвердження в суді та спростовується наданими до суду доказами.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей про вчинення громадянином ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та враховуючи вимоги закону, що сумніви мають трактуватись на користь притягуваного до відповідальності, суд першої інстанції дійшов правильноговисновку, що провадження в справі підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують законність постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 60 серпня2021 року про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 , а тому підстави для зміни чи скасування цієї постанови відсутні.
Керуючись положеннями статті 294 КУпАП та ст. 458, 483 Митного кодексу України, Київський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 серпня 2021 року щодо громадянина України ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду М.В. Мережко