Апеляційне провадження № 22-ц/824/224/2022
справа № 758/6963/20
3 лютого 2022 року Київський апеляційний суд в складі:
Суддя - доповідач: Андрієнко А.М.
Суддів: Соколової В.В.
Поліщук Н.В.
При секретарі Дроздовій Ж.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Коротуна Олександра Михайловича в інтересах Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року та додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року, постановлені суддею Гребенюком В.В. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа - Кабінет Міністрів України, про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, визнання факту дискримінації та зобов'язання усунути її прояви,
У червні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача АТ «Українська залізниця» з позовом про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, визнання факту дискримінації та зобов'язання усунути її прояви, мотивуючи свої вимоги тим, що станом на дату подання позовної заяви не отримав заробітну плату у вигляді премій та матеріальних винагород за 2017-2020 роки через протиправну бездіяльність відповідача, що полягає у тривалому ухиленні від виконання взятих на себе обов'язків згідно з чинним законодавством, Статутом Товариства та трудовим договором, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушених прав.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 додаткову заробітну плату та заохочувальні виплати за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року у розмірі 27 782 429,98 грн.
Стягнуто з акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 2 479 109,26 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмолено.
Стягнуто з акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 10 510 грн.
Стягнуто з акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Держави судовий збір у розмірі 10 510 грн.
Додатковим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення задоволено.
Рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі звернуто до негайного виконання в межах платежу за один місяць у розмірі 449 750 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду, представник відповідача подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення в частині задоволених вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а також у зв'язку із тим, що порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема зазначає, що згідно ч. 4 ст. 62 Закону України «Про акціонерні товариства» посадовим особам органів акціонерного товариства виплачується винагорода лише на умовах, передбачених цивільно-правовими або трудовими договорами (контрактами), укладеними з ними. Протягом 2016-2020 років позивачу нараховувалась і виплачувалась винагорода за виконувану ним роботу, як члену правління Товариства, виходячи із встановлених у відповідних контрактах окладів. Інші види винагороди у формі квартальних та річних премій, матеріальної винагороди за ефективне управління майном не є фіксованими та встановлюються при певних обставинах за окремим рішенням наглядової ради та правління. Самостійне визначення членом правління розміру винагороди не передбачена чинним законодавством України. Карта оцінки результатів праці члена правління ОСОБА_1 затверджена наглядовою радою відповідача виключно на 2016 та на 2019 роки. Наглядовою радою та правлінням АТ «Укрзалізниця» прийнято рішення про виплату членам правління попереднього складу, в тому числі і позивачу, річної премії виключно за 2016 та за 2019 роки, яка була виплачена. При звільненні позивача з роботи йому було виплачено всі грошові кошти, які могли бути нараховані на дату звільнення із врахуванням прийнятих вищим органом управління Товариства рішень, а саме посадовий оклад за фактично відпрацьований час, компенсація за невикористану відпустку, вихідну допомогу у розмірі 12 окладів. Крім того, вважає, що судом порушено норми процесуального права, а саме ст. 141 ЦПК України, в частині порушення пропорційності стягнутого судового збору та стягнення судового збору на користь Держави.
Не погоджуючись із додатковим рішенням суду, представник відповідача подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви.
У суді апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити.
Представник позивача просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість постановлених рішення та додаткового рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що при звільненні відповідач не виплатив позивачеві належні йому квартальні та річні премії, матеріальну винагороду за ефективне управління майном за 2017-2020 роки, тому позовні вимоги про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню.
З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно з Контрактом з членом правління публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 18.08.2016 року на підставі Наказу № 1687/ос від 22.08.2016 року позивач працював на посаді члена правління Акціонерного товариства «Українська залізниця» (т. 1, а.с. 74-79).
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 року № 938 публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» перейменовано в акціонерне товариство «Українська залізниця».
27.08.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено новий Контракт з членом правління Акціонерного товариства «Українська залізниця», на підставі якого позивач продовжив працювати на посаді члена правління (т.1, а.с. 81-88).
Наказом № 737/ос від 17.04.2020 року позивача було звільнено з посади члена правління АТ «Укрзалізниця» та з роботи в АТ «Укрзалізниця», у зв'язку з припиненням повноважень посадових осіб за п. 5 ст. 41 КЗпП України (т.1, а.с. 177). Відповідно до вказаного Наказу передбачено виплату позивачеві компенсації за невикористані 53 дні відпустки та вихідної допомоги згідно п. 6.5.2 контракту від 27.08.2019 року.
У квітні 2020 року позивачу нараховано основну заробітну плату у розмірі 6 450 296,17 грн.. Інших виплат, у зв'язку зі звільненням позивача, здійснено не було (т.1, а.с. 181).
04.05.2020 року позивач звернувся до відповідача із вимогою, у якій просив провести з ним повний розрахунок (т.1, а.с. 184-187).
Листом № ЦЦУП-9/267 від 27.05.2019 року позивачу було відмовлено у проведенні розрахунку, посилаючись на відсутність правових підстав (т.1, а.с.188-189).
У травні 2021 року відповідно до розрахунку та платіжної відомості № 610 позивачу нараховано 2 659 384,27 грн.
Згідно з п. 6.5.2 Контракту від 27.08.2019 року у випадку звільнення позивача у зв'язку з припиненням повноважень (пункт 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України) позивачеві виплачуються: основна заробітна плата за фактично відпрацьований час до дати припинення; накопичена за попередні періоди невиплачена премія; річна премія пропорційно до фактично відпрацьованого часу; вихідна допомога при звільненні у дванадцятикратному розмірі від основної заробітної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, з передбачених п. 6.5.2 Контракту від 27.08.2019 року виплат позивачеві не були виплачені а) накопичена за попередні періоди невиплачена премія; б) річна премія відповідно до фактично відпрацьованого часу.
Згідно з п. 5.1 Контракту від 18.08.2016 року за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, члену Правління нараховується винагорода за рахунок коштів Товариства, виходячи з установлених: посадового окладу (415 000 грн., що нараховуються щомісяця); квартальної премії у відсотках до посадового окладу з урахуванням фактично відпрацьованого часу, максимальний розмір якої не може перевищувати розміру трьох посадових окладів; річної премії у відсотках до посадового окладу, максимальний розмір кожної річної премії не може перевищувати розміру двадцяти чотирьох посадових окладів; матеріальної винагороди за ефективне управління майном, що виплачується один раз на рік за рахунок частини чистого прибутку, що залишається в розпорядженні Товариства, максимальний розмір якої не може перевищувати розміру десяти посадових окладів.
Відповідно до п. 5.2 Контракту від 18.08.2016 року, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 1 від 27.12.2016 року до Контракту від 18 серпня 2016 року рішення про нарахування та виплату Члену Правління квартальної та/або річної премії приймається Правлінням Товариства на підставі рішення Наглядової ради Товариства про схвалення виконання показників Карти оцінки результатів праці Члена Правління з урахуванням вимог законодавства та умов цього контракту. Рішення про нарахування та виплату Члену Правління матеріальної винагороди за ефективне управління майном приймається Наглядовою радою Товариства.
Згідно з п. 5.1.2 Контракту від 18.08.2016 року карта оцінки результатів праці Члена Правління для визначення розміру квартальної премії має бути затверджена Наглядовою радою Товариства протягом трьох місяців з дати підписання цього Контракту; карта оцінки результатів праці Члена Правління, затверджена Наглядовою радою Товариства, оформляється додатком до цього контракту та є його невід'ємною частиною.
Пунктом 5.1.3 Контракту від 18.08.2016 року передбачено, що річна премія у відсотках до посадового окладу в розмірі і за показниками, визначеними Картою оцінки результатів праці Члена правління буде затверджена Наглядовою радою Товариства; карта оцінки результатів праці Члена Правління, затверджена Наглядовою радою Товариства, є невід'ємною частиною цього Контракту.
У відповідності до пунктів 5.1.2, 5.1.3 Контракту від 18.08.2016 року між позивачем та відповідачем 27.12.2016 року було укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту від 18 серпня 2016 року, додатком до якої є Карта показників оцінки результатів діяльності члена правління (напрям відповідальності: соціальна політика і персонал) позивача, яка затверджена наглядовою радою ПАТ «Укрзалізниця» 26.12.2016 року.
Згідно з п. 5.1.6 Контракту від 18.08.2016 року, укладеного між позивачем та відповідачем, рішення про не нарахування та не виплату квартальної та річної премії, а також про зменшення розміру цих премій приймається Вищим органом Товариства або Наглядовою радою Товариства.
За картою оцінки результатів діяльності члена правління АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 розрахунок премій та винагород повинен здійснюватися таким чином: максимальний розрахунковий розмір квартальної премії у відсотках становить 300 % посадового окладу; максимальний розмір річної премії становить 2400% посадового окладу; максимальний розмір матеріальної винагороди за ефективне управління державним майном становить 1000 відсотків посадового окладу.
Згідно з Контрактом від 27.08.2019 року за виконання обов'язків, передбачених цим Контрактом, позивачу за рахунок коштів Товариства виплачується місячна заробітна плата та річна заохочувальна премія. Розмір місячної заробітної плати та річної заохочувальної премії, інші заохочення, а також умови виплати визначаються згідно Додатку 1, що є невід'ємною частиною Контракту.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Статтею 116 КЗпП України передбачено виплата в день звільнення всіх сум, які належать працівнику при звільненні, у разі затримки такого розрахунку, наступають наслідки, передбачені статтею 117 КЗпП України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно з п. 2.2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року №5 квартальна премія відноситься до фонду додаткової заробітної плати. Згідно з абз. 2 п. 2.3.2 вказаної Інструкції винагороди за підсумками роботи за рік відносяться до фонду оплати праці як інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Стаття 2 Закону України «Про оплату праці» визначає наступну структуру заробітної плати:
Основна заробітна плата. Це -винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. Це -винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Отже премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (додаткова заробітна плата), а також премії за спеціальними системами і положеннями (інші заохочувальні та компенсаційні виплати) входять до структури заробітної плати.
Разом із тим, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не повно встановив обставини справи та прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, з порушенням норм матеріального права, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Так судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п.10.1 Положення про правління Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», відповідно до якого структура та розмір винагороди голови та членів правління встановлюється наглядовою радою та регулярно переглядається нею. Система винагород повинна враховувати не лише персональні показники, але й фінансовий стан та перспективи Товариства.
Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково послався лише на загальні норми трудового законодавства, не врахувавши спеціальні норми та Статут акціонерного товариства, відповідача по справі.
Так відповідно до п.5.1.2, 5.1.3, 5.1.6 Контракту, укладеного між сторонами винагороди у формі квартальних та річних премій встановлюються за окремим рішенням наглядової ради АТ «Укрзалізниця».
Карта оцінки результатів праці позивача була затверджена наглядовою радою АТ «Укрзалізниця» на 2016 рік.
Інших карт оцінки ОСОБА_1 до Контракту за 2016 рік крім карти оцінки результатів праці на 2016 , наглядовою радою АТ Укрзалізниці не затверджувалися.
На підставі рішення наглядової ради члену правління ОСОБА_1 було виплачено річну премію за 2016 рік ( а.с.144 том 3).
Оскільки затвердження карти оцінювання результатів праці члена правління ОСОБА_1 за 2017 рік і наступні роки згідно з умовами контракту за 2016 рік наглядовою радою АТ «Українська залізниця» не приймалися, то підстав для нарахування премій за ці роки не вбачається.
Відповідно до п.5.2 Контракту за 2016 рік та додаткової угоди до нього за 27.12.2016 рік рішення про нарахування та виплату члену правління матеріальної винагороди за ефективне управління майном приймається наглядовою радою Товариства.
Таке рішення наглядовою радою Товариства не приймалося, а тому суд не вбачає підстав для стягнення з Товариства на користь позивача матеріальної винагороди за ефективне управління майном.
27.08.2019 року між ОСОБА_1 та Товариствам укладено новий контракт.
За рішенням наглядової ради 20.05.2021 року позивачу було перераховано на картковий рахунок річна премія та квартальний бонус за 2019 рік у розмірі 2 140 804 гривні 30 коп.
Таким чином, колегія суддів вважає, що контрактами, укладеними між сторонами по справі, передбачена виключна компетенція наглядової ради Акціонерного товариства «Українська залізниця» щодо виплати премій та винагород і оскільки за 2017-2018 роки рішення наглядової ради щодо таких нарахувань та виплат не приймалися, суд в порушення вимог контрактів не має втручатися у господарську діяльність товариства та самостійно без рішення наглядової ради приймати рішення про нарахування та виплату премій та винагород члену правління.
Згідно частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Частиною першою статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
У відповідності до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Спір щодо стягнення заборгованості по заробітній платі (премії) вирішено не на користь працівника. Враховуючи, що відсутні підстави для виплати позивачу премії та з урахуванням відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі (премії), не підлягає задоволенню і позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, як похідна вимога від позовної вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі (премії).
Оскільки суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про залишення позовних вимог без задоволення, то додаткове рішення, яким в частині стягнення заборгованості по заробітній платі звернуто до негайного виконання в межах платежу за один місяць у розмірі 449 750 грн. підлягає скасуванню . За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для постановлення додаткового рішення.
В частині позовних вимог щодо визнання факту дискримінації та зобов'язання усунути її прояви рішенням суду першої інстанції було відмовлено.
В зазначеній частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалося.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги Коротуна Олександра Михайловича в інтересах Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року та додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року в оскаржуваній частині скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа - Кабінет Міністрів України, про стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлено 14 лютого 2022 року.
Суддя - доповідач:
Судді: