Справа № 296/6429/21
2/296/327/22
"08" лютого 2022 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Драча Ю.І.
участю секретаря судових засідань Алексеєнко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, Акціонерного товариства «Альфа-банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
В провадження Корольоського районного суду м. Житомира надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, Акціонерного товариства «Альфа-банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позов обґрунтовано тим, що 09.12.2014 року позивача було запрошено на акційну безоплатну косметичну процедуру в салон краси «Молодість» де запропоновано придбати косметичні засоби для цього працівниця салону дала на підпис договір купівлі-продажу № 22, загальна вартість послуг за договором склала 6750,00 грн. Одночасно з підписанням цього договору було нав'язано укладення кредитного договору на суму послуг і товарів з ПАТ «Альфа-Банк», однак за укладенням вказаного договору до відділення банку позивач не зверталась, договору не підписувала.
ОСОБА_1 також зазначила, що вона звернулась в суд з позовом про визнання недійсним укладеного договору купівлі-продажу та рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 01.09.2016 року позов задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі-продажу № 22, укладений 09.12.2014 року.
Позивач стверджує, що 09.12.2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та нею не було укладено жодного кредитного договору № 401669820, жодних коштів в користування не отримувала, у зв'язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 04.08.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі.
22.10.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якій ТОВ «Вердикт Капітал» просить суд відмовити у задоволенні позову (а.с. 33-35).
08.02.2022 року представником позивача подано заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 99).
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити слідуюче.
За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При зверненні до суду позивачем позовні вимоги заявлені до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, Акціонерного товариства «Альфа-банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», та третьою особою визначено приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович.
Щодо позовних вимог до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича слід зазначити наступне.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат»
Частиною першою статті 1 Закону встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Частиною другою статті 1 Закону передбачено, що вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.
Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства.
Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі.
Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов'язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов'язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.
Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів.
Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Таким чином позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Також, суд відмовляє у задоволенні позову до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» оскільки сторонами оскаржуваного виконавчого напису є боржник та стягувач. З постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.07.2020 року вбачається, що стягувачем є ТОВ «Вердикт Капітал». Таким чином позивачем не обґрунтовано позовних вимог до Акціонерного товариства «Альфа-Банк».
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що приватним виконавцем Клименко Р.В. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., боржником в якому зазначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9 (зворот).
Ухвалою суду від 29.11.2021 року задоволено клопотання представника позивача про витребування від приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Горая Олега Станіславовича завіреної копії виконавчого напису № 12200 від 16 липня 2020 року, а також усіх документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 12200 від 16 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 86).
Листом від 14.12.2021 року отриманого судом 10.01.2022 року Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. повідомив, що витребувані ухвалою суду документи не можуть бути надані, так як 28.07.2021 року в нотаріальній конторі були проведені слідчі дії, в результаті яких вилучені документи нотаріального діловодства та архіву відповідно до ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира Перекупки І.Г. від 27.07.2021 року (а.с.97).
Будь яких доказів існування права вимоги за вищевказаним кредитним договором у Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 відповідачем суду не було надано, як не надано останнім деталізованого розрахунку безспірної заборгованості за кредитним договором, на підставі якого було винесено виконавчий напис нотаріуса, а також підтвердження направлення позивачу письмової вимоги про усунення порушень умов кредитного договору.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.
В п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно з п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б)документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України№ 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 31.10.2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
У разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 20.11.2020 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеними нижче.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення-вимоги про наявність такої заборгованості, та яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.
Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, згідно з позицією ВС, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, Акціонерного товариства «Альфа-банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.
Визнати виконавчий напис № 12200, вчинений 16.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати за сплату судового збору при поданні позовної заяви в сумі 908,00 грн. та 454,00 грн. судового збору сплаченого за подання заяви про забезпечення позову.
В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, юридична адреса: м. Житомир, вул. В.Бердичівська, 35
Відповідач: Акціонерне товариство «Альфа-банк», ід. код 23494714. Юридична адреса: 03150. М. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ід.код 36799749. Юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз,5-В
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович. Юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки.
Головуючий суддя Ю. І. Драч