справа №754/3929/21
провадження №2/176/337/22
09 лютого 2022 року Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області КУЧМА В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-
07 лютого 2022 року з Добровеличківського районного суду Кіровоградської області за підсудністю, до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє, адвокат Цибульський В.В. до ОСОБА_2 про позбавлення останнього батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Провадження по вищезазначеній справі не відкривалось.
До позовної заяви представник позивача додав клопотання про витребування доказів, а саме: просив витребувати від Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а також чи не мають місце випадки, коли позовну заяву необхідно повернути, відмовити у відкритті провадження.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. 175ЦПК України.
Згідно п. 15 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України.
Згідно із ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Так, клопотання представника позивача, про зобов'язання третю особу надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача є необґрунтованим, оскільки при ухваленні свого висновку, орган опіки та піклування дотримується певної процедури, а саме приймає заяву від заінтересованої особи про перевірку факту виконання батьківських обов'язків відповідача по відношенню до дитини та видачу висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, пакет документів, до якого зокрема входять медичні довідки про стан здоров'я дитини, про те чи влаштована дитина до дошкільного закладу освіти та інше.
Водночас, ненадання висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав позбавляє суд можливості повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Крім того позивачка, заявляючи вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав не надає доказів, які підтверджують кожну обставину, навіть не надає доказів, що дитина зареєстрована та проживає разом із нею. Зокрема в матеріалах справи відсутні такі обов'язкові докази, як акти обстеження житлово-побутових умов проживання дитини, батьків, характеристики на батьків, довідку про склад сім'ї, докази, тощо, на які суд може посилатись при постановленні рішення суду та встановлення істини по справі.
Крім того, відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак позивачкою судовий збір за подачу позову до суду не сплачено та у позовній заяві не зазначено підстав її звільнення від сплати судового збору та до позовної заяви не додано відповідних документів.
Таким чином, позивачці необхідно виправити позовну заяву та скласти її у відповідності із вимогами ст. 175 ЦПК України, додати до позовної заяви всі наявні у неї докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема і висновок орану опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, сплатити судовий збір за подачу до суду позову немайнового характеру у розмірі 908 грн., або зазначити у позовній заяві підстави звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ч.2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - залишити без руху для усунення недоліків, зазначених у описовій частині ухвали.
Для усунення недоліків заяви позивачці встановити двохденний строк з дня вручення ухвали суду.
Роз'яснити позивачці, що у випадку невиконання ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною та їй повернута.
Копію ухвали направити позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Жовтоводського міського суду В.В. КУЧМА