Провадження № 1кп-932-920-20
Справа № 932/14616/20
Іменем УКРАЇНИ
15 лютого 2022 року Бабушкінський районний суд
м.Дніпропетровська
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, який мешкає в АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-
У провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
До суду надійшли клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту або у вигляді застави у сумі 500 000 грн. або 300 000 грн. В обґрунтування клопотань обвинувачений зазначив, що у кримінальному провадженні щодо нього не існують ризики, передбачені ст.177 КПК України і об'єктивних даних, які б підтверджували ці ризики, матеріали кримінального провадження не містять. Ризик того, що він буде переховуватися від суду, є не обґрунтованим припущенням, оскільки він не вчиняв дій, які б свідчили про його намір переховуватися від органів слідства чи суду, він має постійне місце проживання та роботи, дружину та дитину. Також не існує ризику знищення, переховування або спотворення речей чи документів, які мають значення для справи, оскільки досудове розслідування по кримінальному провадженню завершене і всі докази стороною обвинувачення надано суду. Також не існує ризику того, що він може продовжити кримінальне правопорушення, оскільки в обвинувальному акті зазначено, що кримінальне правопорушення закінчено. Також значно зменшився ризик можливої спроби впливу на свідків, потерпілих, експертів, так як він не вчиняв жодних спроб незаконно впливати на вказаних осіб. Вважає, що суспільного резонансу кримінальне провадження не має, оскільки ані представники засобів масової інформації, ані представники громадських організацій не цікавляться перебігом даного кримінального провадження. В даному кримінальному провадженню відсутні підстави вважати, що звільнення його із-під варти викличе якусь реакцію суспільства чи негативні наслідки для суспільства. У зв'язку з відсутністю обставин, що підтверджують існування ризиків, вважає, що подальше тримання його під вартою є очікуванням вироку, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Клопотання прокурора про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ґрунтується на фальсифікованих доказах обвинувачення та прокурором не надаються копії матеріалів справи та докази, які підтверджують наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Він понад 11 місяців тримається під вартою, його вина у вчиненні кримінального провадження не доведена та не встановлена обвинувальним вироком, а отже він є невинуватою особою. Він є особою раніше не судимою, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, перебуває у офіційно зареєстрованому шлюбі, має дитину.
Одночасно з вищевикладеними клопотаннями до суду надійшли клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про визнання всіх доказів, зазначених прокурором в клопотанні про продовження застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, неналежними доказами. В обґрунтування клопотань обвинувачений зазначив, що клопотання прокурора не мають жодної копії матеріалів кримінального провадження, які підтверджують наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Повідомлення в клопотанні прокурора є неналежними доказами відповідно ст.88 КПК України.
Також до суду надійшли клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про визнання доказів неналежними, в обгрунтування яких обвинувачений зазначив, що під час його допиту на досудовому розслідуванні йому не було надано адвоката та до нього застосовували психологічний та фізичний вплив. Також при вивчені його речей плям крові на них не було, на відеозйомках його не має, відтворення подій на місці кримінального правопорушення відбувалось після психологічного та фізичного впливу на нього. Просив відмовитися від обвинувачення щодо нього.
Обвинувачений ОСОБА_7 в суді підтримав клопотання та просив їх задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 , просив їх задовольнити та заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки під час досудового розслідування до ОСОБА_7 застосовувався тиск з боку працівників поліції, у зв'язку з чим порушено кримінальне провадження щодо посадових осіб та проводиться досудове розслідування у ДБР. В даний час обвинувачений ОСОБА_7 звернувся до ЄСПЛ щодо порушення його прав під час досудового розслідування. ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та позитивно характеризується, одружений, має дитину.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотань обвинуваченого та заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як на даний час не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки він обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, незаконно впливати на свідків, які судом не допитані.
Потерпіла ОСОБА_8 підтримала клопотання прокурора, проти задоволення клопотань обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу та про визнання неналежними доказами заперечувала.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши надані матеріали, суд вважає необхідним клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту або у вигляді застави у сумі 500 000 грн. або 300 000 грн. залишити без задоволення, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з тих підстав, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали. Обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачуються у вчинені особливо тяжкого умисного злочину проти життя та здоров'я іншої особи, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років і суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності його вини, дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_7 може переховуватися від суду. Також враховуючи стадію судового провадження, коли судовий розгляд справи продовжується, свідки сторони обвинувачення не допитані судом, існує висока вірогідність вчинення з боку обвинуваченого ОСОБА_7 впливу на свідків.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що хоча тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Крім того, суд враховує характер кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7 , який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини стосовно того, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Суд вважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого звинувачення ОСОБА_7 , характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_7 у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Посилання обвинуваченого та захисника, що ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, одружений, має дитину, суд не може вважати підставою для зміни запобіжного заходу, так як вищезазначені обставини з урахуванням серйозності обвинувачення та обставин скоєння злочину, та суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його вини, не свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду.
Твердження обвинуваченого на відсутність, на його думку, суспільного резонансу у кримінальному провадженні не може бути підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки, як зазначено вище, рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілої в даній справі, не залежно від наявності чи відсутності суспільного інтересу до кримінального провадження.
Твердження обвинуваченого про тривалий розгляд справи, що його вина у вчиненні кримінального правопорушення не доведена та не встановлена обвинувальним вироком, а отже він є невинуватою особою, що клопотання прокурора про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ґрунтується на фальсифікованих доказах обвинувачення, не може бути підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки термін розгляду справи пов'язаний з її складністю та процесуальною поведінкою учасників процесу, в тому числі і сторони захисту, а питання доведеності або недоведеності висунутого обвинувачення суд вирішує у нарадчій кімнаті при постановленні остаточного рішення по справі.
З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, коли докази судом не досліджувались, підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який не вбачається, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі ані особисте зобов'язанні, ані домашній арешт, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого, а обраний ОСОБА_7 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Також, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, що спричинило загибель людини, суд не вбачає підстав для визначення застави.
На підставі викладеного суд вважає необхідним у задоволенні клопотань обвинуваченому ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відмовити, клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання можливості обвинуваченого переховуватися від суду та впливати на свідків кримінального провадження.
Розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про визнання доказів неналежними доказами, суд вважає необхідним залишити їх без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, а згідно ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Ст.87 КПК України передбачає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, також визначаються здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
Однак, обвинуваченим ОСОБА_7 в своїх клопотаннях не зазначено конкретно які саме докази, в розумінні ст.ст.85, 86 КПК України, він просить визнати неналежними.
На підставі викладеного колегія суддів вважає клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про визнання всіх доказів, зазначених прокурором в клопотанні про продовження застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та інших доказів по справі неналежними доказами, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про відмову від обвинувачення щодо нього, колегія суддів вважає необхідним залишити його без розгляду, у зв'язку з тим, що відповідно діючого Кримінально-процесуального кодексу України питання «відмови від обвинувачення» не входить до компетенції суду, так як суд після дослідження всіх наданих учасниками кримінального провадження доказів ухвалює остаточне рішення по справі у нарадчій кімнаті.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 194, 331, 350, 370, 372 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту або у вигляді заастави у сумі 500 000 грн. або 300 000 грн. залишити без задоволення.
Клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 квітня 2022 року, включно.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про визнання доказів неналежними доказами,- залишити без задоволення.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про відмову від обвинувачення щодо нього, - залишити без розгляду.
На ухвалу, в частині залишення без задоволення клопотань про зміну запобіжного заходу обвинуваченому та клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу, може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Судді
ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3