Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
14.02.2022 р. № 520/14947/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 нового розрахунку грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку отримував під час проходження військової служби за період з 2014 по 2018 рік з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 , яку отримував під час проходження військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди під час проходження військової служби за період з 2014 по 2018 рік з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням щомісячної додатково грошової винагороди та здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини одноразової грошової допомоги під час проходження військової служби за період з 2014 по 2018 рік.
Ухвалою суду від 16.08.2021 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Ухвалою суду від 22.09.2021 року зупинено провадження у справі за вищевказаним позовом до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду по справі № 825/997/17.
Ухвалою суду від 06.12.2021 року поновлено провадження у справі.
Суд, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, вважає за необхідне зазначити наступне.
Зі змісту поданого позову вбачається, що спірним у даній справі є питання розрахунку грошової допомоги на оздоровлення за період з 2014 року по 2018 рік в частині врахування при її обчисленні щомісячної додаткової грошової винагороди.
Відповідно до п. 30.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам № 260, затвердженої Наказом МОУ від 11.06.2008 № 260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 825/997/17 10.11.2021 винесено постанову, в якій зроблено такі висновки: «…до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Інструкції № 260 в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Відтак щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом України в постановах від 04 листопада 2014 року у справі № 21-473а14, від 03 березня 2015 року у справі № 21-32а15 та від 19 травня 2015 року у справі № 21-466а15.
Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду повторює, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17).
Як слідує з матеріалів справи, щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалась ОСОБА_1 постійно щомісяця з 01 червня 2015 року до дня звільнення її із військової служби.
Тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що розрахунок грошової допомоги при звільненні позивачки повинен був проводитися з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.».
Суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вказане, суд вирішує справу з урахуванням висновків, зроблених Великою Палатою Верховного Суду.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів як призначення та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у період з 2014 року по 2018 рік, так і доказів призначення та виплати йому щомісячної додаткової грошової винагороди в місяцях, в яких було видано наказ про виплату грошової допомоги на оздоровлення.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене та з метою всебічного та повного розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність витребування від позивача та відповідача належним чином засвідчені копії доказів:
- призначення та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у 2014 - 2018 роках із зазначенням дат наказів про виплату;
- докази призначення та виплати позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди у 2014- 2018 роках, зокрема, в місяцях, в яких було видано наказ про виплату грошової допомоги на оздоровлення за вказані роки.
Також, суд зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Одночасно, суд попереджає позивача та відповідача про наслідки невиконання судового рішення та відповідальність, передбачену законодавством за невиконання судового рішення.
При цьому, суд наголошує, що приписами п.9 ч.1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Керуючись ст. ст. 77, 80, 243, 260, 263 КАС України, суд, -
Витребувати від ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ) належним чином засвідчені копії доказів:
- призначення та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у 2014 - 2018 роках із зазначенням дат наказів про виплату;
- докази призначення та виплати позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди у 2014- 2018 роках, зокрема, в місяцях, в яких було видано наказ про виплату грошової допомоги на оздоровлення за вказані роки.
Витребувані документи надати безпосередньо до Харківського окружного адміністративного суду у строк протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали суду з дня отримання зазначеної ухвали з дотриманням вимог ч.9 ст. 79 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мельников Р.В.