справа № 380/19176/21
провадження № П/380/19397/21
14 лютого 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м.Львова, Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016, код ЄДРПОУ: 13814885), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м.Львова (місцезнаходження: вул.Конотопська, 6/8, м.Львів, 79057; код ЄДРПОУ: 37965138), Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова (місцезнаходження: вул.Дудаєва, 19, м.Львів, 79005; код ЄДРПОУ:38007573), в якій просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду Украйни у Львівській області сформувати подання до Головного Управління Державної Казначейскої служби у Львівській області про повернення ОСОБА_1 4032,05 грн. і 5097,00 грн. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією № ПН2201 від 9 жовтня 2020 року і квитанцією №ПН 109011 від 19 лютого 2021року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 09.10.2020 між ним та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу Ѕ частини квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а також 19.02.2021 між ним та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу Ѕ частини квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Вказує, що при укладенні вищевказаних договорів він сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становив 4032,05 грн. та 5097,00 грн. Оскільки позивач придбав житло вперше, відтак, покликаючись на п.9 ст.1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, вважає, що сплатив такий збір безпідставно. У зв'язку із цим, звернувся до відповідача з заявою про повернення помилково зарахованих до бюджету коштів, на що отримав відмову. На думку позивача, така відмова є необґрунтованою та такою, що порушує його права та інтереси, так як саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби. Відтак, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 10.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно, а тому не має можливості встановлювати факти придбання житла фізичними особами вперше. Також, зазначив, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду, відтак питання звільнення від сплати збору повинно було з'ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. Крім того, зазначає, що оскільки ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, то немає підстав для формування подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету. З цих підстав, вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.
06.12.2021 на адресу суду від третьої особи - Управління Державної казначейської служби України у Франківському районі м.Львова надійшли пояснення на позовну заяву. В яких зазначено, що платником повинна подаватися заява про повернення коштів з бюджету до відповідного Головного управління Казначейства разом з Поданням органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету та оригінал або копію документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів. Вказує, що контроль за справлянням надходжень до бюджету збору з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна закріплено за органами Пенсійного фонду України. Відтак, зазначає, що повернення такого збору органами Казначейства здійснюється на підставі подання органів Пенсійного фонду України.
Ухвалою суду від 14.02.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач, ОСОБА_1 , є громадянином Російської Федерації, що підтверджується копією паспорта, наявною в матеріалах справи.
09.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «КРІСТАЛ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (від імені якого діяла ОСОБА_2 ) (Продавець) та ОСОБА_1 (від імені якого діяла ОСОБА_4 ), ОСОБА_3 (від імені якої діяла ОСОБА_5 ) (Покупці) укладено договір купівлі-продажу квартири. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Павлишин О.В. та відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України, право власності на квартиру зареєстровано в реєстрі за №1791.
Згідно з вищевказаним договором купівлі-продажу квартири, Продавець продав, а Покупці купили у рівних частках, по Ѕ (одній другій) ідеальній частці кожен, нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 . Продаж вчинено за ціною 806 413,48 грн., яка була сплачена Покупцями до підписання цього договору шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
Перед укладенням вищезазначеного договору купівлі-продажу квартири позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості квартири - 4 032,05 грн., підтвердженням чого є долучена до матеріалів справи квитанція АТ «БАНК «УКРАЇН.КАПІТАЛ» №ПН2201 від 09.10.2020.
Крім того, 19.02.2021 між ОСОБА_3 (від імені якої діяла ОСОБА_5 ) (Продавець) та ОСОБА_1 (від імені якого діяла ОСОБА_4 ), (Покупець) укладено договір купівлі-продажу Ѕ частини квартири. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шахрай С.О. та відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України, право власності на квартиру зареєстровано в реєстрі за №90.
Згідно з вищевказаним договором купівлі-продажу квартири, Продавець продала, а Покупець купив Ѕ (одну другу) частину квартири АДРЕСА_2 . Продаж вчинено за ціною 509 655,00 грн., які Продавець отримав від Покупця ще до підписання даного договору.
Перед укладенням вищезазначеного договору купівлі-продажу квартири позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості квартири - 5 097,00 грн., підтвердженням чого є долучена до матеріалів справи квитанція АТ «ЄПБ» №ПН109011 від 19.02.2021.
Вважаючи, що такий збір сплачено помилково, позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення безпідставно сплачених коштів.
За результатами розгляду цієї заяви, листом від 27.04.2021 відповідач надав відповідь, якою відмовив позивачу у поверненні запитуваних коштів, з огляду на те, що ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, а тому не має підстави для формування подання про повернення коштів як помилково сплачених.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на переконання позивача, він не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до вимог п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР, оскільки придбав житло вперше, а тому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачений ним при укладанні договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню. Вважаючи у зв'язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №400/97-ВР).
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону №400/97-ВР платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону №400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок №1740), зі змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26 вересня 2020 року (далі - Постанова №866).
Згідно з вимогами пункту 151 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Суд звертає увагу, що в Законі №400/97-ВР та в Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 законодавець відокремлює фізичних осіб, які повинні сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки це можуть бути як особи без громадянства, так і іноземці а також, громадяни України, та робить винятки саме для громадян, а не для іноземців або ж осіб без громадянства, які придбавають житло вперше, вказуючи, що такі не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Статтею 1 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235-III визначено, що Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином;
Так, оскільки ОСОБА_1 є іноземцем, а саме громадянином Російської Федерації, то суд, зважаючи на вищевикладене, не вбачає підстав для зобов'язання відповідача сформувати подання про повернення позивачу 4032,05 грн. та 5097,00 грн. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією № ПН2201 від 9 жовтня 2020р і квитанцією №ПН 109011 від 19 лютого 2021 року, оскільки таке право передбачене саме для Громадян України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.
Щодо судового збору, то такий відповідно до ст.139 КАС України, поверненню позивачу не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
у задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна