справа №380/6916/21
02 лютого 2022 року зал судових засідань №11
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Лєбєдєва Д.Ю.,
представників позивача Крупника П.В., Вуса О.І.,
представника відповідача Бойко Л.М.,
розглянувши у місті Львові у порядку загального позовного провадження справу за позовом Винниківського комунального підприємства “Спортінвест” до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку
І. Стислий виклад позицій учасників справи
до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Винниківського комунального підприємства “Спортінвест” код ЄДРПОУ 43850384, місцезнаходження: 79495, м.Львів-Винники, вул.Галицька, 20 до Західного офісу Держаудитслужби код ЄДРПОУ 40479801, місцезнаходження: 79007, м.Львів, вул.Костюшка, 8, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі у формі відкритих торгів за предметом: код ДК 021:2015-45453000-7 Капітальний ремонт та реставрація (Капітальний ремонт футбольних полів з облаштуванням освітлення по вул.Спортовій у м.Винники (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013) UA-2020-12-30-005621-с (ID моніторингу UA-М-2021-03-24-000022) від 14.04.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інформація, викладена в оскаржуваному висновку відповідача щодо невідповідності тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Академія футболу» не відповідає вимогам документації в частині матеріальної бази є безпідставною, оскільки відповідна документація не містить вичерпного переліку техніки, яка в обов'язковому порядку має бути залучена учасниками для виконання робіт на об'єкті.
Вказує на те, що виявлені відповідачем порушення відсутні в останній редакції тендерної документації. Вважає, що відхилення тендерної пропозиції учасника на підставі відсутності відомостей, що не вимагалися тендерною документацією або неіснуючої довідки є грубим порушенням законодавства, яке регламентує процедуру проведення публічних закупівель.
Зазначає про те, що банківська гарантія, надана товариством з обмеженою відповідальністю «Академія футболу», повністю відповідала вимогам тендерної документації, а тому висновки відповідача про необхідність відхилення пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Академія футболу» з підстав надання банківської гарантії, яка скріплена не кваліфікованим цифровим підписом, а вдосконаленим електронно-цифровим підписом є необґрунтованими.
Звертає увагу суду на помилкове посилання відповідача на приписи статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», зважаючи на те, що публічні торги станом на момент виявлення стверджуваних відповідачем порушень з боку позивача вже були проведені.
Також представник позивача зазначає про те, що розірвання господарських довоговір в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Зважаючи на те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Академія футболу» взятих на себе зобов'язань за договором не порушує, підстави для його розірвання відсутні.
11.06.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому він проти позову заперечив повністю. Відзив обґрунтований тим, що тендерна пропозиція товариства з обмеженою відповідальністю «Академія футболу» не відповідає вимогам тендерної документації в частині наявності обладнання та механізмів для виконання окремих видів робіт.
Вважає, що товариство з обмеженою відповідальністю «Академія футболу» не підтвердило наявність працівників необхідної кваліфікації, оскільки у довідці не вказано жодної інформації про відповідних працівників.
Зазначає про відсутність на банківській гарантії, долученій товариством з обмеженою відповідальністю «Академія футболу», кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника.
Наполягає на тому, що усунути виявлені порушення можливо лише шляхом розірвання укладеного договору.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечила повністю, просила суд позов залишити без задоволення.
ІІ. Рух справи
Ухвалою від 05.05.2021 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 17.05.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 04.08.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Заходи забезпечення позову та доказів, у тому числі шляхом їх витребування, не вживались.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Заслухавши пояснення представників позивача та заперечення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідачем у період з 25.03.2021 по 13.04.2021 проведено моніторинг публічних закупівель, здійснених позивачем.
Предметом аналізу закупівлі були, зокрема, питання визначення інформації про результати предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, в розрізі стадій проведення правильності заповнення документів відповідно до вимог Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі».
Під час моніторингу уповноваженими працівниками відповідача проаналізовано річний план Винниківського комунального підприємства «Спортінвест» (далі - Замовник) на 2021 рік (UA-P-2020-12-30-004502-C), оголошення про проведення відкритих торгів; тендерну документацію Замовника, затверджену рішенням тендерного комітету від 26.01.2021 №26-3, реєстр отриманих тендерних пропозицій; протокол розкриття тендерних пропозицій; тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «Академія футболу», повідомлення про намір укласти договір, договір від 01.03.2021 № 01/03-21.
За наслідками проведеного моніторинг відповідач склав висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-30-005621-с від 14.04.2021, у якому вказав про невідповідність пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Академія футболу» та прийняв рішення про зобов'язання позивача розірвати укладений зі згаданим учасником тендерної процедури договір.
Не погоджуючись із спірним висновком відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
ІV. Позиція суду
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Перевіряючи оскаржене рішення на предмет відповідності критеріям правомірності, суд зазначає наступне.
Суд здійснює перевірку юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржених рішень крізь призму положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Аналізуючи оскаржене рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі - Закон №2939-XII).
Згідно зі статтею 1 вказаного Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Відповідно до частини другої статті 2 згаданого Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43) визначено, що Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до пункту 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
З огляду на викладене суд вказує на те, що у спірних правовідносинах відповідач є уповноваженим органом здійснення державного фінансового контролю.
Статтею 5 Закону України № 2939-XII визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 20 Закону України № 922-VIII відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Відповідно до частини 2 статті 16 вказаного Закону Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;
2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з вказаним Законом (абзац перший частини 15 статті 29 Закону України №922-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України №922-VIII рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Частиною 1 статті 41 Закону України №922-VIII установлено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених вказаним Законом.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначено у статті 8 Закону України № 922-VIII.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:
1) дані автоматичних індикаторів ризиків;
2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;
4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;
5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 вказаного Закону.
Відповідно до частин 3 і 4 статті 8 Закону України №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених вказаним Законом.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина 6 статті 8 Закону України № 922-VIII).
Згідно з частиною 7 статті 8 Закону України № 922-VIII у висновку обов'язково зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552.
Як встановив суд, в оскарженому висновку відповідач зафіксував порушення позивачем вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 31 Закону України №922-VIII.
Надаючи оцінку висновкам відповідача про порушення позивачем вказаних приписів Закону України №922-VIII, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1.1. додатку 2 до тендерної документації, для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям учаснику необхідно надати довідку про наявність обладнання та механізмів, які забезпечать виконання договору, згідно з встановленим зразком. У свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю «Академія футболу» як учасник тендерної процедури надало довідку від 27.01.2021 №27/01-28, згідно з якою для забезпечення виконання договору будуть залучені наступні обладнані та механізми: вантажний спеціалізований самоскид, екскаватор гусеничний, бульдозер, навантажувач, екскаватор - навантажувач. Водночас пунктами 7, 8, 43 та 77 Таблиці 1 Додатку №3 (Відомість обсягів робіт) до тендерної документації визначено перелік робіт, відповідно до яких для виконання договору необхідно залучити причіпний кулачковий каток масою 8 тон та пневматичну трамбівку, які у зазначеній довідці, наданій товариством з обмеженою відповідальністю «Академія футболу», не вказані.
Відтак суд погоджується із доводами представника відповідача про невідповідність пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Академія футболу» положенням тендерної документації у частині вимог щодо наявності необхідної матеріально-технічної бази для укладення договору з позивачем.
Щодо тверджень відповідача про невідповідність електронного підпису товариства з обмеженою відповідальністю «Академія футболу» суд зазначає наступне.
Згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, сформованого від 03.02.2021 банківська гарантія, долучена товариством з обмеженою відповідальністю «Академія футболу», підписана із застосуванням цифрового підпису із типом «удосконалений». Із цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, Закон України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 №2155-VIII визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки - апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які реалізують криптографічні алгоритми генерації пар ключів та/або створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки, та/або перевірки кваліфікованого електронного підпису чи печатки, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки, який відповідає вимогам згаданого Закону.
При цьому вказаний Закон України передбачає два види електронних підписів.
Так, пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що кваліфікований електронний підпис удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Кваліфікований сертифікат відкритого ключа - сертифікат відкритого ключа, який видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром або центральним засвідчувальним органом і відповідає вимогам зазначеного Закону (підпункт 25 частина 1 стаття 1 Закону).
Згідно з пунктом 44 статті 1 аналізованого Закону України удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов'язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувана та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис.
Отже, удосконалений електронний підпис має криптографічний захист інформації, тобто вид захисту інформації, що реалізується шляхом перетворення інформації з використанням спеціальних (ключових) даних з метою приховування/відновлення змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторство тощо (стаття 1 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»).
Захищений носій особистих ключів - засіб КЕП чи печатки, що призначений для зберігання особистого ключа та має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на ньому даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (пункт 2 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 №749).
Указаним Порядком встановлено, що державні установи для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для здійснення повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, здійснення інформаційного обміну з іншими юридичними особами, - виключно захищені носії особистих ключів.
Відповідно до пунктів 1, 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про електронні довірчі послуги» цей Закон набирає чинності через рік з дня його опублікування, крім статті 10, яка набирає чинності з дня опублікування цього Закону. Електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом. Електронні дані з накладеним електронним цифровим підписом, який підтверджено з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа, визнаються після набрання чинності Законом України "Про електронні довірчі послуги" електронними даними із створеним кваліфікованим електронним підписом, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Закон України «Про електронні довірчі послуги» опублікований в Голосі України від 07.11.2017 №206, набрав чинності 07.11.2018.
За приписами пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 №1082 (набрання чинності відбулося 17.07.2020) розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником/органом оскарження/ органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю.
Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП) посадової особи.
Водночас за змістом абзацу другого частини 2 статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб'єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності згаданим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом. Тобто вказаними положеннями було введено поступовий перехід на КЕП.
Згідно із частиною 5 розділу VII Закону № 2155 платники податків мали можливість повноцінно використовувати ЕЦП протягом двох років з моменту набуття чинності нових норм та замінити ЕЦП на КЕП у зручний для себе час, щоб з 07.11.2020 і у подальшому підписувати електронні документи і звітність.
Підпунктом 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів від удосконалені» (далі - Постанова №193) передбачено, що удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім: - використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб'єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону; - використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг і центральним засвідчувальним органом; - застосування виключно засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищених носіїв особистих ключів); - використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток на об'єктах критичної інформаційної інфраструктури для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб, якщо використання електронних довірчих послуг для таких цілей пов'язане з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем; - вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом».
Відповідно до пункту 1 Постанови №193: «З метою забезпечення доступності електронних довірчих послуг Кабінет Міністрів України постановляє:
Погодитися з пропозицією Міністерства цифрової трансформації та Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації стосовно реалізації експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів (далі - експериментальний проект).
Експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України Про електронні довірчі послуги щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 5 березня 2022 року».
Також, суд зазначає про те, що відповідно до інформації, яка розміщена на сайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС https://acskidd.gov.ua/news-archive «На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» фізичні, юридичні особи і представники юридичних осіб, які є клієнтами Надавача мають змогу створювати удосконалені електронні підписи і печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Строк чинності відповідних сертифікатів до 31.12.2021» (інформаційне повідомлення розміщене на сайті 06.11.2020, тобто ще до внесення Постановою КМУ №227 від 17.03.2021 року змін до Постанови №193 в частині строку дії сертифікатів).
З огляду на викладене, учасники публічних закупівель можуть з 07.11.2020 до 05.03.2022 підписувати свої пропозиції удосконаленими електронними підписами на незахищених носіях інформації, відповідно замовники зобов'язані приймати пропозиції, підписані удосконаленими електронними підписами на незахищених носіях інформації.
Водночас суд акцентує увагу на тому, що положення згаданої постанови №193 лише надають можливість використання УЕП до набрання чинності законів про внесення змін до Закону України "Про електронні довірчі послуги", але не пізніше, ніж до 22.03.2022.
Між тим, наявність такої можливості, з огляду на обставини справи, яка вирішується, не свідчить про дотримання учасником товариством з обмеженою відповідальністю «Академія футболу» вимог тендерної документації, у якій передбачалось обов'язкове накладення КЕП на тендерну пропозицію, а надає право позивачеві як замовнику публічної закупівлі передбачити у своїй тендерній документації можливість накладення учасником УЕП або КЕП на підписання тендерної пропозиції у період до 22.03.2022.
Підсумовуючи викладене у сукупності, суд погоджується із доводами представника відповідача про невідповідність підпису, яким скріплено банківську гарантію, долучену товариством з обмеженою відповідальністю «Академія футболу».
Також суд погоджується із твердженнями представника відповідача щодо неналежності довідки №27/01-29 від 27.01.2019 про наявність працівників , які мають необхідні знання та досвід з виконання договору, оскільки така жодним чином не підтверджує їх наявність у товариства з обмеженою відповідальністю «Академія футболу». Зі змісту згаданої довідки неможливо встановити ні працівників, які мають необхідну кваліфікацію для виконання обумовлених договором робіт, ні перевірити показники щодо їх досвіду виконання однорідних робіт.
Водночас у вимірі спірних правовідносин суд вбачає за необхідне звернути увагу на наступне.
Стаття 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні передбачає права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Отже, можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), який слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов'язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 КАС України.
У згаданій постанові Верховний Суд серед іншого, звернув увагу на те, що зазначивши у висновку про необхідність усунути порушення законодавства у сфері закупівель, необхідно конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.
Зазначене відповідає правовій позиції викладеній у численних постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18 та від 11 червня 2020 року у справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі №160/11304/19, від 26 листопада 2020 року у справі №160/11367/19 та від 10 грудня 2020 року у справі №160/6501/19.
Так, оскаржуваним висновком відповідач зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходи щодо розірвання договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення вказаного висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.
Разом з тим, ні Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ні іншим нормативно-правовим актом не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.
Суд звертає увагу на те, що, зазначивши у висновку про необхідність здійснити заходи щодо розірвання договору відповідно до законодавства, відповідач не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.
Так, зі змісту спірного висновку слідує, що на виконання виявлених порушень позивач повинен, вжити заходів щодо розірвання укладеного договору, зокрема, письмово звернутися до контрагента. Суд вказує на те, що сполучник «зокрема» уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного, тобто перелік заходів, які повинен здійснити позивач є відкритим та неконкретизованим, що, у свою чергу, впливає на можливість правильного усунення порушення.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що в оскаржуваному висновку відповідачем визначено зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель шляхом розірвання договору відповідно до законодавства.
На переконання суду, обираючи спосіб усунення порушень Закону №922-VIII, що зазначені в оскарженому висновку, відповідач має керуватись, по-перше, метою вказаного Закону, за змістом якої наведений нормативний акт спрямований на забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції та, по-друге, принципами закупівель, якими є: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
В оскаржуваному висновку відповідач жодним чином не обґрунтував, обраний ним вид зобов'язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, не навів наслідків, до яких призвели допущені позивачем порушення, їх значення з огляду на мету та принципи Закону №922-VIII.
Висновок відповідача також не містить інформації про встановлені моніторингом обставини, які за визначеними в статті 651 Цивільного кодексу України загальними нормами щодо зміни або розірвання договору є підставою для розірвання укладеного позивачем з переможцем процедури закупівлі договору.
Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.
На переконання суду, у вимірі спірних правовідносин відповідачем не проаналізовано наслідків стверджуваних ним порушень в кореспонденції із результатами закупівлі.
Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому, з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
Отже, з огляду на практику ЄСПЛ оскаржуваний висновок не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога розірвати договір, який виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів - сторін договору.
За таких обставин суд вказує про те, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскарженому висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Академія футболу» та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а.
Суд погоджується із доводами представника позивача про помилковість посилань у висновку на приписи статті 31 Закону України №922-VIII, зважаючи на те, що вказаною нормою передбачено відміну торгів замовником чи визнання їх такими, що не відбулися. Зокрема, замовник відміняє торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
Однак вимоги цитованої норми не можна застосувати до спірних правовідносин, оскільки виявлені порушення зафіксовані оскаржуваним висновком від 14.04.2021, а торги станом на той час вже відбулися, результатом чого стало укладення договору №01/03-21 від 01.03.2021.
Отже, відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого ним рішення про зобов'язання позивача вжити заходів щодо розірвання укладеного договору публічної закупівлі.
З врахуванням викладеного суд, дійшов висновку, що висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-30-005621-с від 14.04.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
V. Судові витрати
Відповідно до положень статті 139 КАС України необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 2270 грн., сплачений згідно з платіжним документом від 26.04.2021 №37.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд
1. позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-30-005621-с від 14.04.2021.
3. Стягнути з Західного офісу Держаудитслужби код ЄДРПОУ 40479801, місцезнаходження: 79007, м.Львів, вул.Костюшка, 8 за рахунок бюджетних асигнувань на користь Винниківського комунального підприємства “Спортінвест” код ЄДРПОУ 43850384, місцезнаходження: 79495, м.Львів-Винники, вул.Галицька, 20 судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 14 лютого 2022 року.
Суддя А.Г. Гулик