31 січня 2022 року Справа № 160/23486/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач, ДОТЦК та СП), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови позивачу ОСОБА_1 : провести обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача ОСОБА_1 , станом на 29.01.2020 та провести обчислення розміру додаткових видів грошового забезпечення, які залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2102 грн., встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік», з врахуванням положень пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та відмови у оформлені визначеного законодавством документу, з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом 29.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704.
- визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови позивачу ОСОБА_1 : провести обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021, провести обчислення розміру додаткових видів грошового забезпечення, які залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270 грн., встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік», з врахуванням положень пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та відмови у оформлені визначеного законодавством документу, з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом 01.01.2021. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704.
- зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки провести обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача ОСОБА_1 , станом на 29.01.2020, провести обчислення розміру додаткових видів грошового забезпечення, які залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2102 грн., встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік», з врахуванням положень пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та у відповідності до положень Наказу МОУ №937, здійснити оформлення визначеного законодавством документу, з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом 29.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 і долучити оформлений документ з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом 29.01.2020 до військово-облікової пенсійної справи позивача за №112000.
- зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки провести обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021 та провести обчислення розміру додаткових видів грошового забезпечення, які залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270 грн., встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік», з врахуванням положень пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та у відповідності до положень Наказу МОУ №937, здійснити оформлення визначеного законодавством документу, з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом 01.01.2021, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХII та з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 і долучити оформлений документ з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом 01.01.2021 до військово-облікової пенсійної справи позивача за №112000.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він є пенсіонером Міністерства оборони України з вересня 2012 року, полковником у відставці, ветераном військової служби, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та у відповідності до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» зі змінами отримує пенсію за вислугу років в розмірі 80 % від суми грошового забезпечення. З 29.01.2020, з дня набрання законної сили Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови КМУ №704 від 30.08.2017. На теперішній час, у відповідності до положень пункту 4 Постанови КМУ №704 від 30.08.2017, розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатками 1, 12, 13 та 14. Враховуючи, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет на поточний рік» на 01 січня календарного року змінюється (збільшується) щороку та враховуючи, що у відповідності до положень пункту 4 Постанови КМУ №704 від 30.08.2017, розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців повинні в «автоматичному режимі» щороку збільшуватися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатками 1, 12, 13 та 14, позивач 12.08.2021 звернувся з заявою на адресу відповідача щодо проведення обчислення розміру його посадового окладу та окладу за військовим званням, станом на 29.01.2020 та станом на 01.01.2021 та обчислення розміру додаткових видів грошового забезпечення, які залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб та оформити визначений законодавством документ з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, 01.01.2021, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704. Оформлений формалізований документ(и) з відомостями обчислення грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 та станом 01.01.2021, у відповідності до положень Наказу МОУ №937, долучити до військово- облікової пенсійної справи. 13.10.2021 позивач отримав відповідь від відповідача від 15.09.2021, в якій відповідач відмовив позивачу в проведені обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, та обчислення розміру додаткових видів грошового забезпечення, які залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 29.01.2020 та станом на 01.01.2021 так як, на думку відповідача, для цього немає підстав, оскільки перерахунок грошового забезпечення, у відповідності до положень абзацу 5 статті 63 Закону №2262-ХІІ, здійснюється виключно у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а такого підвищення грошового забезпечення з 29.01.2020 та з 01.01.2021 не відбувалось. Дії відповідача, щодо відмови від проведення обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військове звання та обчислення розміру додаткових видів грошового забезпечення, які залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021, позивач вважає протиправними і такими, що внаслідок порушення відповідачем положень ст.ст. 3,8,9,19,22,24,46,58,124 Конституції України, положень пенсійного законодавства України та гарантованого статтею 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти позивачу своїм майном, і як результат таких протиправних дій - були порушені законні права і інтереси позивача. Позивач не погодився з такими протиправними діями відповідача та з метою відновлення своїх порушених законних прав і інтересів, позивач і звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
22 грудня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив, в якому він позовні вимоги не визнає, та зазначає, що правових підстав для складення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській область нової довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою, з якої позивач був звільнений, станом на 29.01.2020 рік та 01.01.2021 року з урахуванням усіх видів грошового забезпечення (основні, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії), з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 рік та 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатку 1, 12, 13 і 14 не має, оскільки Урядом України не приймалось будь - яких рішень про проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, а також списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку у зв'язку з набуттям чинності рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6452/18 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на адресу Дніпропетровського ОТЦК та СП не надходило. Незважаючи на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року в адміністративній справі №826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанову КМУ №103, проте, даним судовим рішенням не визнавався не чинним та не скасовувався пункт 3 Змін, затверджених Постановою КМУ №103, до пункту 4 Постанови КМУ №704. З огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, підстав для застосування з 29.01.2020 року до спірних правовідносин, пов'язаних з визначенням грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, норми пункту 4 Порядку Постанови № 704 в попередній редакції до 24.02.2018 року (тобто, до внесення Змін, затверджених Постановою № 103) немає. Також не можуть застосовуватися для регулювання спірних правовідносин тексти приміток до Додатків 1 та 14 до постанови КМУ № 704, оскільки ці примітки не містять норм права. Визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію попереднього акту. Отже, з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, підстав для застосування з 29.01.2020 року до спірних правовідносин, пов'язаних з визначенням грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, норми пункту 4 постанови КМУ №704 в попередній редакції, яка діяла до 24.02.2018 року (тобто, до внесення Змін, затверджених постановою КМУ №103) немає. Також не можуть застосовуватися для регулювання спірних правовідносин тексти приміток до Додатків 1 та 14 до постанови КМУ №704, оскільки ці примітки не містять норм права. Отже, згідно із постановою КМУ №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01 2018 року, а прожитковий мінімум для працездатних осіб для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби. Якщо припустити, що з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення до неї змін пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14». А так як пунктом 4 Постанови КМУ №704 встановлено (визначено) граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу в зв'язку з цим слід встановити що та в яких розмірах слід використовувати. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, який складає - 2102 грн. є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2020 року, що складають - 2361,50 грн. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 року, у сумі 2102 гривні є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2021 року, у сумі 3000,00 грн. Таким чином, при визначенні розміру посадового окладу з урахуванням тарифних коефіцієнтів згідно з додатками 1, 12, 13, 14 в якості розрахункової величини застосовується мінімальна заробітна плата, оскільки 50 % її розміру (2361,50 грн з 01 січня 2020 року та 3000 грн. з 01.01.2021 року) перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений у 2020 році та 2021 році. Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VІІІ, який набрав чинності 01.01.2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. На підставі вищевикладеного, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
22 грудня 2021 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 в адміністративній справі №826/6453/18 скасовано не пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, а пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». В свою чергу пунктом 6 Постанови КМУ №103 було внесені зміни до пункту 4 Постанови КМУ №704. Тобто, по суті постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 в адміністративній справі №826/6453/18 скасовані зміни, що внесені до пункту 4 Постанови КМУ №704 пунктом 6 Постанови КМУ №103. А отже, з 29.01.2020 року діє редакція пункту 4 Постанови КМУ №704 без змін, що внесені пунктом 6 Постанови КМУ №103, тобто була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно до згадуваного відповідачем пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Як вбачається зі змісту позовних вимог ним взагалі не порушувалось питання щодо застосуванням мінімальної зарплати, як розрахункової величини при обчислення розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням тощо. Керуючись нормами чинного законодавства, зокрема п. 4 Постанови КМУ №704 та на пункт 3 розділ) II Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ, позовні вимоги визначені з урахуванням розрахункової величини - у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня даного календарного року, тобто станом на 29.01.2020 (враховуючи, що до 29.01.2020 діяла редакція пункту 4 постанови №704, яка втратила чинність з 29.01.2020) та станом на 01.01.2021.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнана нечинною редакція пункту 4 Постанови КМУ №704, у редакції Постанови КМУ № 103, та, на думку позивача, застосовується первісна редакція пункту 4 постанови № 704.
Відтак, на думку позивача, з 29.01.2020 року із врахуванням зазначеної постанови суду апеляційної інстанцій, вказане обчислення здійснюється виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не станом на 01.01.2018 року.
На думку позивача, він має право на отримання нових довідок станом на 29.01.2020 року та станом на 01.01.2021 року, складених із врахуванням встановленого на 01.01.2020 року та на 01.01.2021 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки вказане обчислення приводить до збільшення розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, та збільшенню основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, згідно із додатками 1,12,13 та 14 Постанови №704.
У зв'язку з цим 12 серпня 2021 року позивач звернувся із заявою до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій з посиланням на вищевказані обставини, просив провести обчислення розміру його посадового окладу та окладу за військовим званням, станом на 29.01.2020 та обчислення розміру додаткових видів грошового забезпечення, які залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2102 грн., з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та оформити визначений законодавством документ з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом 29.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704, провести обчислення розміру його посадового окладу та окладу за військовим званням, станом на 01.01.2021 та обчислення розміру додаткових видів грошового забезпечення, які залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270 грн., з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та оформити визначений законодавством документ з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704. Оформлений формалізований документ(и) з відомостями обчислення грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 та станом 01.01.2021 у відповідності до положень Наказу МОУ №937, долучити до його військово- облікової пенсійної справи №112000. Надати позивачу копії визначених законодавством формалізованих документів з відомостями (інформацією) про обчислення розмірів його грошового забезпечення станом на 29.01.2020 та станом на 01.01.2021.
На заяву позивача, відповідач, листом від 15.09.2021 року №7/16173/11, повідомив, що підстав для проведення обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021 немає, оскільки перерахунок грошового забезпечення здійснюється виключно у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, як зазначено у абзаці 5 статті 63 Закону. Позивача було звільнено з посади військового комісара Дніпропетровського обласного військового комісаріату Південного оперативного командування. Розмір посадового окладу за посадою «військового комісара» станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021 встановлений 7330 грн. та визначений відповідно до щорічного рішення Міністра оборони України з урахуванням пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у межах асигнувань, що виділяються на утримання Збройних Сил України; окладу за військове звання «полковник» у Збройних Силах України станом на 29.01.2020 та на 01.01.2021 встановлений 1480 грн. Таким чином, підвищення грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців з 29.01.2020 та з 01.01.2021 не відбувалося.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 : провести обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача ОСОБА_1 , станом на 29.01.2020 та провести обчислення розміру додаткових видів грошового забезпечення, які залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2102 грн., встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік», з врахуванням положень пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та відмови у оформлені визначеного законодавством документу, з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом 29.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704, а також протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови позивачу ОСОБА_1 : провести обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021, провести обчислення розміру додаткових видів грошового забезпечення, які залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270 грн., встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік», з врахуванням положень пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та відмови у оформлені визначеного законодавством документу, з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом 01.01.2021. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №201 І-ХІІ та з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлює, що у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.
Частинами 2 та 3 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з ч.1 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до ч.4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
01 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова №704), якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Суд зазначає, що проведення перерахунку пенсій регламентовано Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку №45 (в редакції, яка була чинна до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262- ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Відповідно до пункту 5 Порядку №45 (в редакції, яка була чинна до внесення змін постановою КМУ №103 від 21.02.2018 року) для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:
- посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;
- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;
- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;
- щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах "С", у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром "Байконур", якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 року для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.
Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
При цьому у Додатку 2 до Порядку №45 (в редакції, яка була чинна до внесення змін постановою КМУ №103 від 21.02.2018 року) містилась форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, в якій були передбачені наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови, надбавка за почесне звання «заслужений» чи «народний», доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, надбавка за спортивні звання, премія.
Разом з тим, 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Згідно з п.п. 1, 2 зазначеної Постанови було зобов'язано перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження дія роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови №704.
Також постановою Кабінету Міністрів України №103 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45, а саме:
- пункт 5 викладено в наступній редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням»;
- додаток 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
При цьому у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку 45. Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Примітки про втрату чинності вказаними пунктами Постанови №103 згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/3858/18 від 12.12.2018 року були внесені в текст вказаної постанови згідно офіційного веб-порталу «Законодавство України».
Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 зроблено висновок, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45. Проте, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, а відтак з 05.03.2019 року - з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Також, Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 у постанові від 17.06.2020, зазначено, що алгоритм дій, які повинні вчинити, зокрема відповідач та ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у зв'язку із втратою чинності положеннями пп. 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Тобто, на відповідача покладено функції по складенню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до п. 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з п.24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може слугувати як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року в адміністративній справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови КМУ №103, проте, даним судовим рішенням не визнавався нечинним та не скасовувався пункт 3 змін, затверджених Постановою КМУ №103 до пункту 4 Постанови КМУ №704.
Позивач наполягає на тому, що після набрання законної сили 29.01.2020 судовим рішенням у справі №826/6453/18 у відповідача виник обов'язок:
провести обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача ОСОБА_1 , станом на 29.01.2020 та провести обчислення розміру додаткових видів грошового забезпечення, які залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2102 грн., встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік», з врахуванням положень пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704, та оформити документ, з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом 29.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704.
провести обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021, провести обчислення розміру додаткових видів грошового забезпечення, які залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270 грн., встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік», з врахуванням положень пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та оформити документ, з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом 01.01.2021. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №201 І-ХІІ та з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704.
Проте, суд не погоджується з таким твердженням позивача, з таких підстав.
Так, п 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 в редакції від 30.08.2017 року установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Така редакція Постанови №704 діяла до 24 лютого 2018 року, оскільки п.6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року № 103 (яка набрала чинності 24 лютого 2018 року) до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови № 704 викладено у новій редакції: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Отже, на момент набрання чинності Постановою №704 (01 березня 2018 року) п.4 зазначеної постанови викладений у редакції згідно з п.6 Постанови №103, а саме: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Разом з тим, згідно з п.1 Примітки Додатку 1 Постанови №704 "Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1041 від 20 грудня 2017 року) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до Примітки Додатку 14 "Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Таким чином, з 29 січня 2020 року п.6 Постанови №103 (яким п.4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, про що зазначено судом вище) втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18, якою визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Так, пунктом 4 постанови КМУ № 704 визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, що складає 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року, отже у випадку, коли у календарному році, в якому застосовуються положення пункту 4 постанови КМУ № 704 в такій редакції, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року є меншим 50% розміру мінімальної заробітної плати, то розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року як розрахункова величина не застосовується.
При цьому, суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що відповідно до пункту 4 постанови КМУ № 704 в первинній редакції єдиною розрахунковою величиною для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен бути саме прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня календарного року, оскільки норма права не може застосовуватись вибірково лише в певній частині, а повинна тлумачитись в цілому у сукупному взаємозв'язку.
З урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 року № 294-IX та Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року № 1082-IX розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня відповідного року є меншим, ніж 50% розміру мінімальної заробітної плати, а тому не може бути застосований як розрахункова величина для обрахунку посадових окладів та окладу за військовими (спеціальними) званнями за пунктом 4 Постанови №704 в первинній редакції.
Суд також звертає увагу, що з 01.01.2017 року набрав чинності Закон України від 06.12.2016 року № 1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.12.2019 року у зразковій справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ Закону № 1774-VІІІ, після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Вищенаведене дає підстави для висновку, що норма пункту 4 постанови КМУ № 704 в первинній редакції в контексті спірних правовідносин не підлягає застосуванню у 2020 та у 2021 році, виходячи із визначених у частині 3 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами.
Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.09.2021 року у справі № 480/5496/20.
Так, у постанові від 10.09.2021 року у справі № 480/5496/20 Верховний Суд наголосив на тому, що при застосування положень пункту 4 постанови КМУ № 704, у редакції до внесення змін постановою КМУ № 103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
При цьому, суд звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 10.09.2021 року у справі № 480/5496/20, крім іншого, скасовано постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 року, у якій апеляційний суд дійшов до висновку про те, що з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18, у позивача (з урахуванням вимог апеляційної скарги про незастосування при розрахунку посадових окладів мінімальної заробітної плати) виникли правові підстави для перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Крім того, ухвалою Верховного Суду від 19.08.2021 року у справі № 400/1214/21 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2021 року у справі № 400/1214/21.
Зі змісту вказаної ухвали слідує, що як на підставу касаційного оскарження позивач посилався на те, що з 29.01.2020 у зв'язку з відновленням дії попередньої редакції пункту 4 постанови КМУ № 704, набув право на обчислення розміру грошового забезпечення шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ № 704.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у справі № 400/1214/21 зазначив, що розглядаючи питання надання військовослужбовцям оновленої довідки після ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18, якою визначено протиправним та нечинним окремі положення постанови КМУ № 103, Верховний Суд у постанові від 27.05.2021 року у справі № 520/5794/2020 сформулював правову позицію, відповідно до якої згідно з постановою КМУ № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Висновки суду апеляційної інстанції у цій справі відповідають такій правовій позиції та Суд не вбачає підстав для відступу.
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, судовим рішенням у справі № 826/6453/18 не визнавався нечинним та не скасовувався п.3 змін до п.4 постанови КМУ №704, затверджених постановою КМУ №103.
Пунктом 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 року №870, передбачено, що визнання таким, що втратив чинність, акту Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Дія акту Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акту або із зазначенням в тексті акту про визнання таким, що втратив чинність, акту Кабінету Міністрів України чи про його скасування.
У рішенні від 05.04.2001 року №3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58).
Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено ч.1 ст.58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, підстав для застосування з 29.01.2020 року до спірних правовідносин, пов'язаних з визначенням грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, норми п.4 постанови КМУ №704 в попередній редакції, яка діяла до 24.02.2018 року (тобто, до внесення Змін, затверджених постановою КМУ №103) немає.
Також не можуть застосовуватися для регулювання спірних правовідносин примітки Додатків 1 та 14 до постанови КМУ №704, оскільки ці примітки не містять норм права.
Як зазначалося вище, оскільки норма п.3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи пункту 4 Постанови №704 у редакції до внесення змін Постановою №103, відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою заявника та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати.
Доказів на підтвердження того, що за нормами, чинними на 29.01.2020 року, на 01.01.2021 року, змінилися (збільшилися) розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями відповідних категорій військовослужбовців, які проходять військову службу, що б зумовлювало право осіб, яким призначено пенсії за Законом №2262-XII, на перерахунок таких пенсій, позивачем суду не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Враховуючи викладене, оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ не втратила чинності і має вищу юридичну силу за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін внесених Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, відповідач - Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки правомірно відмовив позивачу:
у проведенні обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача ОСОБА_1 , станом на 29.01.2020, у проведенні обчислення розміру додаткових видів грошового забезпечення, які залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2102 грн., встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік», з врахуванням положень пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704, та в оформленні документа, з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом 29.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704.
у проведенні обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021, у проведенні обчислення розміру додаткових видів грошового забезпечення, які залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270 грн., встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік», з врахуванням положень пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та в оформленні документа, з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом 01.01.2021. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №201 І-ХІІ та з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704.
Враховуючи викладене, відсутні підстави для зобов'язання Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки:
провести обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача ОСОБА_1 , станом на 29.01.2020, провести обчислення розміру додаткових видів грошового забезпечення, які залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2102 грн., встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік», з врахуванням положень пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та у відповідності до положень Наказу МОУ №937, здійснити оформлення визначеного законодавством документу, з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом 29.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 і долучити оформлений документ з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом 29.01.2020 до військово-облікової пенсійної справи позивача за №112000.
провести обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням позивача ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021 та провести обчислення розміру додаткових видів грошового забезпечення, які залежать від посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270 грн., встановленого Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік», з врахуванням положень пункту 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 та у відповідності до положень Наказу МОУ №937, здійснити оформлення визначеного законодавством документу, з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом 01.01.2021, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХII та з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 і долучити оформлений документ з відомостями (інформацією) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом 01.01.2021 до військово-облікової пенсійної справи позивача за №112000.
Інші доводи учасників справи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Європейський Суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 по справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення від 12.10.2004 у справі «Кйартан Асмудсон проти Ісландії»).
Отже, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства.
При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, на підставі та у спосіб встановлений чинним законодавством, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до приписів ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень дії якого оскаржуються, належним чином доведено правомірність своїх дій, тоді як позивачем не доведено своєї правової позиції та не спростовано доводи відповідача, а тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивач, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 241, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08353525, 49006, м. Дніпро, вул. Шмідта, 16) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 31.01.2022 року.
Суддя О.М. Неклеса