про закриття провадження у справі
15 лютого 2022 рокуЛуцькСправа № 140/1272/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву Головного управління ДПС у Волинській області до Приватного підприємства “Етнокар” про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, заявник) звернулося до суду із заявою до Приватного підприємства “Етнокар” (далі - ПП “Етнокар”, платник податків) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Заява обґрунтована тим, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ГУ ДПС у Волинській області видано наказ від 24.01.2022 № 103-П “Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП “Етнокар” (код ЄДРПОУ 43983825)” щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
З метою вручення копії наказу від 24.01.2021 № 103-П та ознайомлення з направленнями на перевірку щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПП “Етнокар” працівниками ГУ ДПС у Волинській області здійснено виїзд на перевірку на юридичну адресу: м. Луцьк, вул. Вахтангова, буд. 10.
При виїздах 25.01.2022 та 26.01.2022 встановлено, що за значеною адресою знаходиться двоповерхова будівля, на другому поверсі якої знаходиться приміщення, на дверях якого міститься надпис ПП “Етнокар” з графіком роботи, що може свідчити про діяльність підприємства, проте двері були зачинені, а в АІС “Податковий Блок” відомості про контактний телефон директора ПП “Етнокар” відсутні.
Перевіряючими складено акти №115/07-02/43983825 від 25.01.2021, №125/07- 02/43983825 від 26.01.2021 про неможливість проведення перевірки у зв'язку із відсутністю ПП “Етнокар” за місцезнаходженням.
При прибутті 27.01.2022 за адресою місцезнаходження ПП “Етнокар” адвокат даного підприємства Давидюк Олександр Федорович отримав копію вищенаведеного наказу, проте відмовив у допуску до проведенні перевірки ПП “Етнокар” у зв'язку з неправомірністю зазначеного наказу на проведення даної перевірки, про що було складено відповідний акт від 27.01.2022 №129/07- 02/43983825.
Вказані фактичні обставини і стали підставою для прийняття 28.01.2022 о 09.00 год. рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Із врахуванням наведеного ГУ ДПС у Волинській області просить суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ПП “Етнокар”.
Ухвалою від 28.01.2022 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 10:00 01.02.2022.
У судове засідання 01.02.2022 учасники справи не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді розгляд даної заяви відкладено на 12:00 год. 15.02.2022.
У судове засідання 15.02.2022 учасники справи не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. При цьому, від представників сторін надійшли клопотання від 15.02.2022, в яких придстаник позивача просить розгляд справи здійснювати за її відсутності, а представник відповідача просить закрити провадження у даній справі, оскільки підприємство оскаржило до Волинського окружного адміністративного суду наказ ГУ ДПС у Волинській області від 24.01.2022 №103-П “Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП “Етнокар” (код ЄДРПОУ 43983825), за результатами чого відкрито провадження у справі № 140/1244/22, а відтак існує спір про право.
З урахуванням вимог частини третьої статті 268, частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд заяви здійснено в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі з огляду на наступне.
Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Як передбачено абзацами першим, третім пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно із частиною сьомою статті 283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду.
Разом з тим, пунктом 2 частини четвертої статті 283 КАС України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Спір про право у контексті розглядуваної норми має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 КАС України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням контролюючого органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідної заяви.
Стаття 283 КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.
Як встановлено судом на підставі комп'ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду”, ПП “Етнокар” оскаржило до Волинського окружного адміністративного суду наказ ГУ ДПС у Волинській області від 24.01.2022 № 103-П “Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ПП “Етнокар” (код ЄДРПОУ 43983825)”. Позовну заяву зареєстровано у Волинському окружному адміністративному суді 28.01.2022 (справа № 140/1244/22).
На переконання суду оскарження платником податків в судовому порядку наказу про проведення перевірки, неможливість здійснення якої стала підставою для винесення податковим органом рішення про адміністративний арешт майна та подальшого звернення до суду із даною заявою підтверджує існування спору про право в цих правовідносинах.
Наявність спору про право суд може виявити як до, та і після відкриття провадження у справі за заявою контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. У разі виявлення наявності спору про право після відкриття провадження у справі за відповідною заявою, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного провадження, яким є провадження за заявою контролюючого органу.
При цьому, закриття провадження у справі за заявою контролюючого органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.
Вказана правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 808/2623/17 та в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховується при вирішенні цієї справи.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України з огляду на неможливість розгляду заяви контролюючого органу у даній справі в порядку окремого виду адміністративного провадження за наявності спору про право між сторонами у цій справі.
Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Як передбачено частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, оскільки провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв'язку з відмовою позивача від позову, а саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, тому заявнику необхідно повернути з бюджету судовий збір у розмірі 2481,00 грн., сплачений платіжним дорученням від 27.01.2022 № 95.
Керуючись статтею 238, 239, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі за заявою Головного управління ДПС у Волинській області до Приватного підприємства “Етнокар” про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна закрити.
Повернути Головному управлінню ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок), сплачений платіжним дорученням від 27.01.2022 № 95.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256, 272 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення.
Суддя В.Д. Ковальчук