18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"11" лютого 2022 р. м. Черкаси справа № 925/66/22
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Благоустрій» про забезпечення позову,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Благоустрій» звернулося у Господарський суд Черкаської області з позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, у якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради №1430 від 06.12.2021 «Про односторонню відмову від договору на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси» та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2481,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.09.2021 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене об 12:00 "01" березня 2022 року.
09.02.2022 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Благоустрій» про забезпечення позову, у якій заявник просить зупинити дію рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради №1430 від 06.12.2021 «Про односторонню відмову від договору на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси».
Заява мотивована тим, що на виконання рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 17.04.2019 №414, яким було визначено переможця конкурсу на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси, 26.04.2019 між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантехбудконструкція» укладено договір на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси №1-26/04/19, а також затверджено Графік збору та вивезення великогабаритних та ремонтних відходів Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехбудконструкція», який передбачає збір та вивезення великогабаритних та ремонтних відходів в багатоквартирних житлових будинках у 140 місцях.
Шляхом виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехбудконструкція» створено Товариство з обмеженою відпоідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Благоустрій», яке є його правонаступником в частині надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території м. Черкаси.
07.12.2021 виконавчий комітет Черкаської міської ради листом №4979-01-11 повідомив заявника про односторонню відмову від договору згідно з рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 06.12.2021 №1430 «Про односторонню відмову від договору та падання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси», підставою для прийняття якого є систематичне порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Благоустрій» умов договору №1-26/04/19 від 26.04.2019, що встановлено за результатами контролю, проведеного управлінням інспектування Черкаської міської ради.
На переконання заявника, оскаржуване рішення є таким, що винесено із порушенням положень діючого законодавства України та безпосередньо умов договору, у зв'язку з чим заявник і звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради №1430 від 06.12.2021 «Про односторонню відмову від договору на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси» з урахуванням наступного:
Більш того, оскаржуване рішення порушує приватноправові інтереси заявника, оскільки призводить до факту дострокового припинення договору та як наслідок недоотримання прибутку за послуги, які мають надаватися згідно з укладеним договором.
За доводами заявника за час надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Благоустрій» послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритний та ремонтних) у м. Черкаси згідно з офіційними даними загальний об'єм вивезення великогабаритних відходів складає: у 2019 році: сміття 12608,44 куб. м, деревина - 15296,28 куб м, у 2020 році: сміття - 42701,2 куб м. куб, деревина - 24057,65 куб м, у 2021 році: сміття - 22 455 куб м, деревина - 7992,84 куб м, а всього з часу укладення договору №1-26/04/19 від 26.04.2019, заявником вивезено великогабаритних відходів об'ємом 146 399 куб. м. Вказані об'єми підтверджуються довідками Комунального підприємства «Черкаська служба чистоти» за 2019 та першу половину 2020 року, довідками Приватного підприємства «Зелена країна» за 2019 та першу половину 2020 року.
Наведене дані свідчать про те, що з прийняттям оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради №1430 від 06.12.2021 «Про односторонню відмову від договору на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси» ставить під загрозу загальний санітарний стан у м. Черкаси щодо вивезення великогабаритних та ремонтних відходів у м. Черкаси.
Заявник також зазначає, що джерелом виплати заробітної плати працівникам та покриття щомісячних витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Благоустрій» з надання послуги з вивезення відходів є кошти, які надходять від споживачів послуг згідно з умовами договору, який згідно з оскаржуваним рішенням вважається припиненим шляхом односторонньої відмови. Єдиним видом господарської діяльності Позивача с надання послуг з вивезення великогабаритних відходів, у зв'язку з чим інші джерела фінансування відсутні.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Благоустрій» про забезпечення позову, суд вважає, що вона підлягає до задоволення з таких підстав.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову (Постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову, який (перелік) може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами України або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (пункт 10 частини 1 цієї статті).
Оскільки обраний позивачем захід забезпечення позову у вигляді зупинення дії спірного рішення прямо не передбачений статтею 137 Господарського процесуального кодексу України, суд має з посиланням на пункт 10 частини 1 цієї статті зазначити закон, яким цей захід забезпечення позову передбачено.
Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного господарського спору.
Відповідно до Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення у межах Конституції України і законів держави. Конституція України (частина 2 статті 19) передбачає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Цей принцип відображено у статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.
За приписами частин 1, 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку
Так згідно з пунктом 7 частини 1 наведеної статті Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян;
Відповідно до статті 35-1 Закону України «Про відходи» орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах визначає виконавця послуг з перевезення побутових відходів з певної території населеного пункту.
Збирання та перевезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.
Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення (пункт 6 частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
З аналізу наведених норм у їх сукупності можна зробити висновок, що прийняття органом місцевого самоврядування (виконавчим комітетом) ненормативного акта породжує виникнення правовідносин, що пов'язані із реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів у сфері благоустрою населених пунктів. Тобто рішення органу місцевого самоврядування (виконавчого комітету) є підставою для виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків фізичних та юридичних осіб.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини 2 статті 55, статті 124 Конституції України.
У такому разі вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права згідно зі статтею 16 Цивільного Кодексу України, якщо фактично підставою пред'явлення позовної вимоги є оспорювання прав особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування.
Отже, у зв'язку з поданням позивачем позову про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради №1430 від 06.12.2021 «Про односторонню відмову від договору на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси», необхідність застосування забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного рішення, є наслідком встановлених судом фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до неможливості запобігти порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної особи.
Забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, у випадку задоволення позову.
Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення. Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом у кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У даному випадку, у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради №1430 від 06.12.2021 «Про односторонню відмову від договору на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси», може мати наслідком порушення належного санітарного стану території міста (як підтверджено доказами, які надані заявником до заяви про забезпечення позову, тільки у 2021 році ним вивезено великогабаритних відходів з території міста об'ємом 28 109,98 куб м), подальшої екологічної катастрофи, оскільки відповідно до поданих позивачем документів встановлено, що послуги з вивезення побутових відходів надаються Товариством з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Благоустрій» на території міста Черкаси площею 76 квадратних кілометрів, житловий фонд якого становить 16499 будинків, кількість мешканців цих багатоквартирних будинків складає 200 732 осіб, а кількість мешканців одноквартирних житлових будинків приватного сектору (орієнтовно) складає 33470 осіб.
У вирішенні питання про забезпечення позову, виходячи з положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків, які наступлять у разі зупинення дії рішення відповідача.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19, від 26.10.2020 у справі №907/477/20 та від 11.11.2020 у справі № 910/13709/19.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб як наслідок, у випадку прийняття рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд враховує, що предметом позову, з яким заявник звернувся до суду, є вимога визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради №1430 від 06.12.2021 «Про односторонню відмову від договору на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси». Тобто наслідком виконання винесеного рішення, у випадку задоволення позовних вимог, має стати поновлення дії договору про надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси №1-26/04/19 від 26.04.2019.
У таких спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Заявник зазначає, що оскаржуване рішення відповідача порушує приватноправові інтереси заявника, оскільки призводить до факту дострокового припинення договору та, як наслідок, недоотримання прибутку за послуги, які мають надаватися згідно з укладеним договором.
Тому, суд погоджується із позицією заявника відносно вірогідного порушення його прав та вважає доведеними наявність ризиків, передбачених частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, оскільки невжиття заходів забезпечення позову у даному випадку у вигляді зупинення дії оскаржуваного рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради, ускладнить ефективний захист прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки фактична реалізацій оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради за час розгляду справи судом призведе до майнових втрат Товариством з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Благоустрій», у вигляді оплати праці працівників, утримання спеціальної техніки джерелом фінансування є договір, невиконання укладеного та діючого договору та Інвестиційної програми до нього.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Матеріалами заяви про забезпечення позову підтверджується, що у зв'язку з прийняттям оспорюваного рішення виконкому Черкаської міської ради, заявник обмежений у праві здійснювати нарахування споживачам плати за послугу з вивезення побутових відходів, а споживачі відповідно сплачувати її, що унеможливлює надходження коштів для виконання заявником умов договору щодо безперервного надання послуг з вивезення побутових відходів залученою технікою, її утримання, оплати праці найманих працівників.
Отже, як вбачається з вищенаведеного, Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Благоустрій» позбавлене законних підстав для виконання своїх зобов'язань за договором, останнім доведено необхідність вжити заходи забезпечення позову, оскільки у разі задоволення майбутнього позову, протягом часу судового розгляду справи заявником матиме можливість належним чином виконувати вивіз великогабаритного сміття з території міста Черкаси, тому суд вважає, що співмірним, виправданим та обґрунтованим є застосування зазначеного заходу забезпечення позову, адже наслідки незастосування таких заходів можуть, з урахуванням обставин справи, можуть призвести до більш обтяжливих та негативних наслідків саме для заявника ніж для інших учасників справи, відтак суд дійшов висновку, що заява Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Благоустрій» про забезпечення позову підлягає до задоволення шляхом .
На підставі викладено, керуючись статтями 136-140, 141, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Благоустрій» про забезпечення позову від 09.02.2022 задовольнити.
Зупинити дію рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 06.12.2021 № 1430 «Про односторонню відмову від договору на надання послуг з вивезення побутових відходів (великогабаритних та ремонтних) на території міста Черкаси».
Ухвала набирає чинності з моменту підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею чинності.
Суддя О.І.Кучеренко