Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" лютого 2022 р. м. ХарківСправа № 922/4989/21
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Новікова Н.А.,
при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.,
розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 228-ж) в інтересах держави в особі:
- Міністерства оборони України, 03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код 00034022;
- Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код 07923280;
до відповідача 1 Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ;
відповідача 2 Приватного підприємства “Алекс”, 63523, Харківська область, Чугуївський район, смт. Новопокровка,вул. Миру, 13, код 30959641;
про визнання недійсними договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, визнання недійсним додаткової угоди № 4/1 від 12.02.2021 до договору про спільний обробіток землі №8 від 16.09.2013 та зобов'язання звільнити земельну ділянку згідно Державного акту серія Б № 047623 площею 1531 га,
за участі представників учасників справи:
прокурора - не з'явився;
позивача 1 - Москов М.В., витяг з ЄДР, витяг з наказу № 52 від 19.02.2020, перелік затверджений наказом № 52 від 19.02.2020;
позивача 2 - Сумцова Н.В., витяг з ЄДР, довіреність № 03 від 04.01.2022;
відповідача 1 - Оселедько В.Г., витяг з положення про управління військової частини НОМЕР_1 № 2,витяг з наказу № 241 від 14.12.2020, витяг з наказа № 181 від 21.09.2021, довіреність № 148/9/48/12 від 10.01.2022;
відповідача 2 - Красільніков А.М., довіреність № 10/01/22 від 10.01.2022;
Керівник Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 та Приватного підприємства “Алекс”, в якому просить:
- визнати недійсним договір про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “Алекс”;
- визнати недійною додаткову угоду № 4/1 від 12.02.2021 до договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, укладену між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “Алекс”;
- зобов'язати ПП “Алекс” звільнити займану ним земельну ділянку державної власності згідно Державного акту серія Б № 047623 площею 1531 га.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2021 прийнято позовну заяву прокурора до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/4989/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.01.2022 о 12:00.
ПП “Алекс” надало відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з доводами прокурора, просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Також разом з відзивом ПП “Алекс” подало заяву про застосування строків позовної давності в частині вимог про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “Алекс”.
Військова частина НОМЕР_1 надала відзив на позовну заяву, в якому просить закрити провадження по справі в частині вимог про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “Алекс”, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, а в іншій частині позовних вимог відмовити повністю. Крім того, в тексті відзиву на позовну заяву відповідач 1 зазначає про відсутність повноважень прокурора звернутися до суду за захистом інтересів держави в даному спорі в порядку ч. 4 ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, проте будь-яких клопотань щодо відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави до відзиву не надано.
У підготовчому засіданні 17.01.2022 представник Військової частини НОМЕР_1 (1-го відповідача) заявив усне клопотання про закриття провадження по праві в частині вимог про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, та заявив про намір подати в письмовому вигляді зазначене клопотання. В обґрунтування клопотання посилався на обставини, які викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема 1-й відповідач посилався на те, що Господарським судом Харківської області вже розглядався спір між тими ж сторонами, з тими ж предметом та підставами позову, а саме: справа № 922/5939/15 за позовом Заступника військового прокурора сил антитерористичної операції (Військової прокуратури об'єднаних сил) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова до Військової частини НОМЕР_1 та ПП “АЛЕКС” про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, що був укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “АЛЕКС”. За результатами розгляду справи № 922/5939/15 рішенням Господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, що був укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “АЛЕКС” відмовлено. Тобто, наразі існує судове рішення по справі № 922/5939/15, яке набрало законної сили, та яким вже було відмовлено в аналогічних вимогах органу прокуратури в частині визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “Алекс”, а тому, як вважає 1-й відповідач, наявні підстави для закриття провадження в цій частині позовних вимог, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Також представник 1-го відповідача в підготовчому засіданні 17.01.2022 заявив усне клопотання про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог про визнання недійною додаткової угоди № 4/1 від 12.02.2021 до договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013 та зобов'язання ПП “Алекс” звільнити займану земельну ділянку державної власності згідно Державного акту Серія Б № 047623 площею 1531 га, з підстав відсутності у прокурора повноважень представляти інтереси держави в даному спорі відповідно до вимог ч. 4 ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, та заявив про намір подати в письмовому вигляді зазначене клопотання. В обґрунтування клопотання посилався на обставини, які викладені у відзиві на позовну заяву, зокрема посилався на те, що Харківська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил 03.11.2021 за номером 532649 вих. 21 на адресу Міністерства оборони України та 05.11.2021 за номером 532683 вих. 21 на адресу КЕВ м. Харкова направила повідомлення про те, що Військова частина НОМЕР_1 не мала достатнього обсягу повноважень на укладення оспорюваних договорів та про недотримання військовою частиною на момент укладення цих договорів порядку їх погодження, однак позивачі не повідомили прокуратурі про причини, які перешкоджають Міністерству оборони України та Військовій частині НОМЕР_1 , яка є спеціалізованим військовим формуванням, що входить до системи Міністерства оборони України, самостійно захистити їх інтереси, які збігаються з інтересами держави, а Харківська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил теж не з'ясувала таких причин та не повідомила їх суду, а відтак, не підтвердила підстав представництва інтересів держави, а тому позовні вимоги в частині визнання недійною додаткової угоди № 4/1 від 12.02.2021 до договору № 8 від 16.09.2013 та зобов'язання ПП “Алекс” звільнити займану земельну ділянку мають бути залишеними без розгляду в порядку п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки позовну заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
На запитання суду щодо з'ясування обставин, на які посилається відповідач 1, обґрунтовуючи свої клопотання, присутній в підготовчому засіданні 17.01.2022 прокурор зазначив про необхідність надання йому часу для з'ясування наявності вказаних обставин та надання суду пояснень з цього приводу.
Протокольною ухвалою від 17.01.2022 для забезпечення права прокурора та позивачів подати відповіді на відзиви на позов та у зв'язку з необхідністю надання часу для підготування і подання до суду пояснень стосовно обставин, які з'ясувалися в судовому засіданні щодо наявності судового рішення по справі № 922/5939/15, яке набрало законної сили, судом на підставі ст. 183ГПК України відкладено підготовче засідання на 07.02.2022 об 11:00.
25.01.2022 за вх. № 1743 до суду надійшли клопотання Військової частини НОМЕР_1 (відповідача 1) щодо відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави та щодо повторності звернення органів прокуратури і інтересах держави до суду про той самий предмет та з тих же підстав, за якими вже було винесене рішення суду, в яких відповідач 1 просить в частині вимог про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “Алекс”, закрити провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору, а в іншій частині позовних вимог - відмовити повністю. В обґрунтування зазначених клопотань відповідач 1 посилається на те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у справі № 922/5939/5, яке набрало законної сили, відмовлено в задоволенні позову Заступника військового прокурора сил антитерористичної операції (Військової прокуратури об'єднаних сил) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова до Військової частини НОМЕР_1 та ПП “АЛЕКС” про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, що був укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “АЛЕКС”. Тобто, наразі існує судове рішення по справі № 922/5939/15, яким вже відмовлено в задоволенні аналогічних вимог органу прокуратури про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “Алекс”, а тому наявні підставі для закриття провадження в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору. У задоволені вимог про визнання недійною додаткової угоди № 4/1 від 12.02.2021 до договору № 8 від 16.09.2013 та зобов'язання ПП “Алекс” звільнити займану земельну ділянку відповідач 1 просить відмовити, з посиланням на те, що прокурором не обґрунтовано причини, які перешкоджають захисту інтересів держави Міністерством оборони України та КЕВ м. Харкова, та не доведено наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом.
У підготовче засідання 07.02.2022 представник органів прокуратури не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був обізнаний про місце, день та час судового засідання, оскільки був присутній у попередньому засіданні, та не надав пояснень стосовно обставин, які з'ясувалися в судовому засіданні щодо наявності судового рішення по справі № 922/5939/15, яке набрало законної сили, та яким вже було відмовлено в аналогічних вимогах органу прокуратури в частині визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “Алекс”.
Представник Військової частини НОМЕР_1 (відповідача 1) у підготовчому засіданні 07.02.2022 підтримав клопотання від 25.01.2022 щодо відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави та щодо повторності звернення органів прокуратури і інтересах держави до суду про той самий предмет та з тих же підстав, за якими вже було винесене рішення суду.
Представник ПП “Алекс” (відповідача 2) у судовому засіданні 07.02.2022 підтримав клопотання, подані відповідачем 1.
Представники Міністерства оборони України (позивача 1) та КЕВ м. Харків (позивача 2) у судовому засіданні 07.02.2022 просили прийняти рішення щодо заявлених відповідачем 1 клопотань на розсуд суду.
Розглянувши матеріали справи та заявлені відповідачем 1 клопотання, вислухавши пояснення представників позивачів та відповідачів у підготовчому засіданні, суд встановив наступне.
У справі, що розглядається Керівник Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Харків звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: Військової частини НОМЕР_1 та ПП “Алекс”, в якому просить:
- визнати недійсним договір про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “Алекс”;
- визнати недійною додаткову угоду № 4/1 від 12.02.2021 до договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, укладену між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “Алекс”;
- зобов'язати ПП “Алекс” звільнити займану ним земельну ділянку державної власності згідно Державного акту серія Б № 047623 площею 1531 га.
Підставами звернення прокурора з позовом є порушення інтересів держави, яке, зокрема полягає у: порушенні нормативно визначеної законодавцем процедури користування земельною ділянкою згідно з наданим титулом; укладанні договору спільної обробки землі з метою ухилення від укладання договору оренди землі; фактичному переданні вказаної земельної ділянки в оренду суб'єктом господарювання, який не мав права нею розпоряджатися без згоди Міністерства оборони України, яке є головним розпорядником земель оборони України. Прокурор у позові зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 не мала достатнього обсягу повноважень розпоряджатися спірною земельною ділянкою та без погодження з головним розпорядником земель оборони України - Міністерством оборони України укладати з ПП “Алекс” договір про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, а отже зазначений договір укладено з порушенням вимог діючого законодавства, що є підставою для визнання такого договору та укладеної до цього договору додаткової угоди № 4/1 від 12.02.2021 недійсними.
Як вбачається з копії позовної заяви у справі № 922/5939/15 (том 1 арк. спр. № 185-195), доданої відповідачем 1 до відзиву на позовну заяву, в листопаді 2015 року до Господарського суду Харківської області з позовом звернувся заступник військового прокурора сил антитерористичної операції в інтересах Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова до Військової частини НОМЕР_1 та Приватного підприємства "Алекс", в якому просив суд:
- визнати недійсним укладений 16.09.2013 між Військовою частиною НОМЕР_1 та Приватним підприємством "Алекс" договір № 8 про вирощування зернових та технічних культур, припинивши його дію на майбутнє з моменту набрання рішенням законної сили;
- повернути із чужого незаконного користування ПП "Алекс" частину земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_3 загальною площею 1431 га;
- для забезпечення позову заборонити сторонам здійснювати обробіток земельної ділянки, військового містечка № НОМЕР_3 площею 1431 га (згідно ст.ст. 66,67 ГПК України), яке передано військовою частиною НОМЕР_1 в користування ПП"Алекс".
В обґрунтування позовних вимог в частині визнання недійсним договору прокурор зазначав, що договір про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013 між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП "Алекс" укладений з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки Військова частина НОМЕР_1 не мала права розпоряджатися спірною земельною ділянкою без погодження з Міністерством оборони України, рішення про надання згоди на передачу в користування будь-яким суб'єктам господарювання Міністерством оборони України та Кабінетом Міністрів України не приймалось, а отже, з огляду на положення ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України, наявні підстави для визнання такого договору недійсним.
Отже, у справах № 922/5939/15 та № 922/4989/21 позовні вимоги в частині визнання недійсним укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП "Алекс" договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013 є ідентичними та обґрунтовані тими самими підставами.
У процесі розгляду справи ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.02.2016 у справі № 922/5939/15 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Військової частини НОМЕР_1 було залучено Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, якому підпорядковується Військова частина НОМЕР_1 .
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у справі № 922/5939/15, яке набрало законної сили, в задоволенні позову Заступника військового прокурора сил антитерористичної операції в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова до Військової частини НОМЕР_1 та ПП “АЛЕКС” відмовлено повністю.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Частинами 1 та 2 статті 7 Закону "Про прокуратуру", систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
За наказом Генерального прокурора № 67-ш від 13.08.2015 створено єдину військову прокуратуру на правах регіональної в зоні проведення АТО.
08.05.2018 наказом Генерального прокурора України № 47ш перейменовано військову прокуратуру сил АТО у військову прокуратуру об'єднаних сил.
Відповідно до п. 4 наказу Генерального прокурора № 66 від 05.02.2020 "Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)", перейменовано юридичну особу "Військова прокуратура об'єднаних сил" у "Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил" (на правах обласної прокуратури) без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил (на правах обласної прокуратури) наказано забезпечити реалізацію функцій прокуратури відповідно до компетенції на території Донецької, Луганської та Харківській областей.
Харківська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, якою подано позов у справі № 922/4989/21, підпорядкована Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил (на правах обласної).
Наказом № 414 від 08.09.2020 визначено день початку роботи обласних прокуратур - 11.09.2020.
На підставі зазначеного, з огляду на те, що органи прокуратури України становлять єдину систему та враховуючи, що у справах № 922/5939/15 та № 922/4989/21 позовні вимоги в частині визнання недійсним укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП "Алекс" договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013 є ідентичними та обґрунтовані тими самими підставами, суд зазначає про те, що фактично Господарським судом Харківської області у справі № 922/5939/15 вже було розглянуто спір в частині визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013 між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що у справі № 922/4989/21, та надано оцінку поданим сторонами доказам і прийнято рішення від 15.07.2019 у справі № 922/5939/15, яке набрало законної сили, про відмову в задоволенні позовних вимог в зазначеній частині, а відтак, суд дійшов висновку про відсутність предмет спору в цій частині.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Отже, з викладеного вбачається, що визнаня недійсним договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “Алекс”, було предметом розгляду у справі 922/5939/15, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Прокурор при поданні позовної заяви по справі №922/4989/21 не змінив предмет та підставу позову, спір виник між тими сторонами, тому клопотання відповідача про закриття провадження підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України (є таке, що набрало законної сили рішення чи ухвала про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав).
Відповідно до ч.4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
На підставі зазначеного суд закриває провадження у справі в частині визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП "Алекс", на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Стосовно вимог про визнання недійною додаткової угоди № 4/1 від 12.02.2021 до договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, укладеної між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “Алекс”, та зобов'язання ПП “Алекс” звільнити займану ним земельну ділянку державної власності згідно Державного акту серія Б № 047623 площею 1531 га, суд зазначає наступне.
Відповідно до чч. 3-5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
Частиною 1 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Отже, з огляду на вимоги чч. 3-5 ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор, як посадова особа державного правоохоронного органу, з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій має право звертатися до господарського суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.
Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, та виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен обґрунтувати, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Відповідна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16.
У даній справі, обґрунтовуючи звернення з позовом прокурор зазначає, що органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міністерством оборони України та КЕВ м. Харкова протягом тривалого часу не здійснюється захист інтересів держави та реалізація наданих законом повноважень щодо визнання недійсним договору спільної обробки землі, укладеного з порушеннями вимог чинного законодавства, що призводить до порушення майнових інтересів держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, незаконній передачі та використанню землі сторонніми особами. Харківською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил до Міністерства оборони України 03.11.2021 за № 532649 вих. 21 та до КЕВ м. Харкова 05.11.2021 за № 532683 вих. 21 направлені повідомлення про намір звернутися до господарського суду за захистом інтересів держави із відповідним позовом в порядку ч. 4 ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, однак позивачі не повідомили прокуратурі про причини не здійснення ними захисту інтересів держави, з позовами до Військової частини НОМЕР_1 та ПП “Алекс” з тим самим предметом та з тих самих підстав до суду ні Міністерство оборони України, ні КЕВ м. Харкова не звертались, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку органів, уповноважених на звернення до суду за захистом інтересів держави, не здійснення ними захисту інтересів держави, та є підставою для звернення з даним позовом прокурором в інтересах держави в особі Міністра оборони України та КЕВ м. Харкова.
Слід зазначити, що під час підготовчого провадження встановлено обстанини, які стали підставою для закриття провадження у справі в частині визнання недійсним договору, які красномовно говорять про те, що прокурором не було з"ясовано, що інтереси держави в частині позовних вимог вже були представлено прокурором під час іншого судового розгляду, водночас прокурор формально дотримався порядку, передбаченого ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо повідомлення до подання позову Міністерства оборони України та КЕВ м. Харкова про намір звернутися до суду з позовними вимоги щодо визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “Алекс”, що підтверджується наявними у справі повідомленнями від 03.11.2021 № 532649 вих.21 та від 05.11.2021 № 532683 вих.21 (том 1 арк.спр. 107-114 та 116-123), що виключає можливість та наявність підстав для залишення без розгляду поданого прокурором позову на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Водночас, як вже зазначалось, прокурор не надав суду пояснень стосовно обставин, які з'ясувалися в попередньому судовому засіданні щодо наявності судового рішення по справі № 922/5939/15, яке набрало законної сили, та яким вже було відмовлено в аналогічних вимогах органу прокуратури в частині визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, при цьому у судове засідання 07.02.2022 прокурор не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був належно повідомлений, і сам клопотав перед судом про відкладення підготовчого засідання для необхідності з"ясування вищезазначених питань.
Згідно з ч. 4 ст. 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, у випадку не з'явлення у судове засідання завчасно повідомленого про дату, час і місце судового засідання позивача, у разі, якщо від позивача по справі не надійшло жодних заяв про розгляд справи за його відсутності чи будь-яких інших повідомлень щодо неможливості явки у судове засідання, а також у разі неподання позивачем без поважних причин витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Виходячи з аналізу вищевказаних норм, суд залишає позов без розгляду у разі наявності однієї з підстав передбачених цими статтями, а отже, дані статті мають імперативний характер та встановлюють обов'язок суду щодо залишення позову без розгляду при наявності хоча б однієї з передбачених підстав, і така процесуальна дія можлива в тому числі і на стадії підготовчого провадження.
Аалогічна правова позиція щодо застосування п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України викладена в постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, у Постанові КГС ВС від 03.02.2022р. у справі №910/9271/21.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Відповідна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.05.2019 в справі № 310/12817/13.
При цьому, суд звертає увагу, що позов подано прокурором і прокурор не з'явився в судове засідання, хоча був повідомлений належним чином про дату та місце його проведення, а заява про розгляд справи за його відсутності не подавалась, при цьому прокурор не надав суду пояснень стосовно обставин, які з'ясувалися в попередньому судовому засіданні щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, хоча сам прокурор в минулому підготовчому засіданні говорив про необхідність їх надання після перевірки.
Положення статей 202, 226 ГПК України в чинній редакції не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене стосується лише випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами лише в разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідна правова позиція була викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 в справі № 916/3616/15.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Водночас саме прокурором, який ініціював звернення до суду з позовом в інтересах держави, не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення права на розгляд справи за його відсутності.
Приймаючи до уваги, що прокурор не надав суду пояснень стосовно обставин, які з'ясувалися в попередньому судовому засіданні щодо наявності судового рішення по справі № 922/5939/15, яке набрало законної сили, та яким вже було відмовлено в аналогічних вимогах органу прокуратури в частині визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, враховуючи, що решта позовних вимог фактично грунтуються на тих самих підставах, що і визнання недійсним договору, і є похідними, і відповідно прокурор мав надати відповідну позицію щодо останніх, беручи до уваги неявку прокурора в судове засідання 07.02.2022, якого належним чином повідомленого про дату, час і місце проведення судового засідання та зважаючи на те, що прокурор про причини неявки суду не повідомив, що свідчить про недобросовісне виконання прокурором процесуальних обов'язків у даній справі, з огляду на те, що відповідно до ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд дійшов висновку про наявність усіх підстав для залишення без розгляду позову в частині вимог про визнання недійною додаткової угоди № 4/1 від 12.02.2021 до договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013, укладеної між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “Алекс”, та зобов'язання ПП “Алекс” звільнити займану ним земельну ділянку державної власності згідно Державного акту серія Б № 047623 площею 1531 га, на підставі ч. 4 ст. 202 ГПК України та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом). Клопотання про повернення судового збору не заявлено.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 13, 46, 175, 177, 185, ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, п. 3 ч. 1 ст. 231, ст. 233-235 ГПК України, Господарський суд Харківської області
1. Задовольнити клопотання про закриття провадження у справі.
2. Закрити провадження у справі № 922/4989/21 в частині позовних вимог про визнання недійсним договору про спільний обробіток землі № 8 від 16.09.2013 укладений між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “Алекс”.
3. В частині вимог про визнання недійсною додаткової угоди № 4/1 від 12.02.2021 до договору про спільний обробіток землі №8 від 16.09.2013, укладеної між Військовою частиною НОМЕР_1 та ПП “Алекс” та зобов'язання ПП “Алекс” звільнити займану ним земельну ділянку державної власності згідно Державного акту серія Б№ 047623 площею 1531 га позов залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст ухвали складено та підписано 14.02.2022.
Суддя Н.А. Новікова