15 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 904/3479/21
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
суддя-доповідач О. О. Мамалуй
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021р.
у складі колегії суддів: Л. М. Білецька - головуючий, Т. А. Верхогляд, І. О. Вечірко
та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2021р.
суддя: Н. Г. Назаренко
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпрогрес"
до виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області
про визнання недостовірною інформації
ТОВ "Стройпрогрес" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021р. та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2021р. у справі №904/3479/21.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 290 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у поста-нові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Згідно з абзацами 2 та 3 п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
З тексту касаційної скарги вбачається, що скаржник визначає підставою касаційного оскарження судових рішень п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що суди не застосували позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018р. у справі №903/857/18, від 20.08.2019р. у справі №911/714/18, від 13.10.2020р. у справі №911/1413/19.
Проте скаржник не вказує, яку саме норму права застосували суди попередніх інстанцій без урахування висновку Верховного Суду та якого саме висновку.
Верховний Суд звертає увагу, що при поданні касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен сформулювати застосований судом апеляційної інстанції висновок щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також повинен посилатися на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах.
Саме лише посилання скаржника на те, що скарга подається на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України без належного обґрунтування цієї підстави, не можна вважати таким, що відповідає п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п. 5 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Скаржником до касаційної скарги додано, як доказ сплати судового збору, платіжне доручення №113 від 24.01.2022р., з якого вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 4 540, 00 грн.
Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позовна заява була подана у 2021 році. Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021р. встановлено у розмірі - 2 270, 00 грн.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень в позові було заявлено 2 вимоги немайнового характеру.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2021р. у справі №904/3479/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021р., відмовлено в задоволенні позову.
Скаржник просить суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю
З урахуванням вищенаведеного та враховуючи вимоги касаційної скарги, за її подання у даному випадку необхідно було сплатити 9 080, 00 грн. (4 540, 00 грн. (2 вимоги немайнового характеру) Х 200%).
Враховуючи наведене скаржником сплачено судовий збір в меншому ніж належить до сплати розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 5 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Верховний Суд вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення зазначених вище недоліків, а саме: необхідно зазначити належне обґрунтування визначеної ним підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та надати суду документ про доплату судового збору в розмірі 4 540, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ТОВ "Стройпрогрес" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021р. та на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2021р. у справі №904/3479/21 залишити без руху.
2. Надати ТОВ "Стройпрогрес" строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Попередити ТОВ "Стройпрогрес" про те, що неусунення недоліків скарги протягом установленого строку є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду О. О. Мамалуй