15 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 910/1888/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022
у справі № 910/1888/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго"
до державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 2 106 735,11 грн,
Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець") 24.01.2022 (відповідно до відмітки поштовому конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 910/1888/21.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У поданій касаційній скарзі скаржник не погоджується з рішенням господарського суду міста Києва від 05.07.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022, однією з підстав касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень визначає пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 12.05.2021 у справі № 910/11830/20, проте взагалі не наводить обґрунтування необхідності відступлення від висновку.
Отже, касаційна скарга у випадку касаційного оскарження в частині підстави передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України оформлена з порушенням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Ураховуючи зміни до ГПК України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру було встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біогазенерго" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ДП "Гарантований покупець" про стягнення 2 106 735,11 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.07.2021 у справі № 910/1888/21 позов задоволено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2021 у справі № 910/1888/21 залишено без змін.
У касаційній скарзі ДП "Гарантований покупець" просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 910/1888/21 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
З урахуванням викладеного, оскаржуваною сумою є 2 106 735,11 грн, беручи до уваги майновий характер спору, при зверненні з касаційною скаргою мав бути сплачений судовий збір у сумі 63 202,05 грн (2 106 735,11 грн х 1.5% х 200%).
До касаційної скарги ДП "Гарантований покупець" не додано доказів сплати судового збору у встановлених законодавством порядку та розмірі, що підтверджується переліком додатків до касаційної скарги.
Натомість у касаційній скарзі скаржник просить урахувати його фінансовий стан та відстрочити ДП "Гарантований покупець" сплату судового збору до ухвалення судом рішення зі справи за цією скаргою.
Розглянувши клопотання ДП "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору, Суд не убачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 7 ГПК України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Так, положення вказаної норми містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору. Втім, у клопотанні не наведено умови передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Отже, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до закінчення її перегляду в касаційному порядку задоволенню не підлягає.
Водночас, пунктом 1 частини четвертої статті 290 ГПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням зазначеного, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно вмотивовано обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме у сумі 63 202,05 грн на відповідні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- код класифікації доходів бюджету: 22030102; "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу ДП "Гарантований покупець" на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
1. Відмовити державному підприємству "Гарантований покупець" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 910/1888/21 залишити без руху.
3. Надати державному підприємству "Гарантований покупець" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
4. Роз'яснити державному підприємству "Гарантований покупець", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос