07 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 925/958/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліної С.В., Стратієнко Л.В.
за участю секретаря судового засідання - Шпорта О.В.
та представників
Прокурора: Красножон О.М.,
Смілянської міської ради Черкаської області: не з'явився
Північного офісу Державної аудиторської служби: не з'явився
Відповідача 1: Єгоров О.В. (особисто), Кирмас О.Д.,
Відповідача 2: не з'явився
Третя особа на стороні позивача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021
(головуючий - Хрипун О.О., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.)
у справі № 925/958/20
за позовом Першого заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Смілянської міської ради Черкаської області, 2) Північного офісу Держаудитслужби
до 1) Фізичної особи-підприємця Єгорова Олександра Володимировича, 2) Смілянської дитячо-юнацької спортивної школи "Олімп" Смілянської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області
про визнання незаконним та скасування рішення уповноваженої особи та визнання недійсним договору підряду,
Короткий зміст позовних вимог
1. Перший заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Смілянської міської ради та Північного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Єгорова Олександра Володимировича (далі - ФОП Єгоров О.В., відповідач - 1) та Смілянської дитячо-юнацької спортивної школи "Олімп" Смілянської міської ради (далі - ДЮСШ"Олімп", відповідач - 2) про визнання незаконним та скасування рішення уповноваженої особи Смілянської ДЮСШ"Олімп" про визнання ФОП Єгорова О.В. переможцем відкритих торгів, оформлене протоколом № 59 від 10.10.2019, та визнання недійсним договору підряду від 29.10.2019 № 89, укладеного між Смілянською ДЮСШ"Олімп" Смілянської міської ради та ФОП Єгоровим О.В.
2. Позов обґрунтовано тим, що тендерна документація ФОП Єгорова О.В. не відповідала положенням Закону України ?Про публічні закупівлі? та підлягала відхиленню, відповідно до положень ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки ФОП Єгоровим О.В. подано недостовірні документи при оформленні тендерної пропозиції. Незважаючи на зазначене ФОП Єгорова О.В. визнано переможцем відкритих торгів та укладено з ним договір підряду. Зважаючи на вказані порушення наявні підстави для визнання недійсним укладеного договору підряду, відповідно до положень ст.ст. 203, 215 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.06.2021 позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення уповноваженої особи Смілянської ДЮСШ "Олімп" про визнання ФОП Єгорова О.В. переможцем відкритих торгів, що оформлене протоколом № 59 від 10.10.2019; визнано недійсним з моменту підписання договір підряду № 89 від 29.10.2019, що укладений між відповідачами; стягнуто з відповідачів на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір.
4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що тендерна пропозиція ФОП Єгорова О.В. не відповідає вимогам тендерної документації, а тому, відповідно до положень ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна пропозиція мала бути відхилена. Зважаючи на те, що уповноваженою особою Смілянської ДЮСШ "Олімп" прийнято рішення про визнання ФОП Єгорова О.В. переможцем відкритих торгів, з порушенням положень Закону України "Про публічні закупівлі", що також підтверджено судовим рішенням адміністративного суду у справі № 580/3661/19, отже, наявні підстави для визнання недійсними рішення уповноваженої особи Смілянської ДЮСШ "Олімп" та договору підряду, укладеного між відповідачами.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021, рішення Господарського суду Черкаської області від 02.06.2021 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у позові.
6. Постанову мотивовано тим, що зобов'язання за договором підряду від 29.10.2019 виконано в повному обсязі, замовник закупівлі досяг ефекту, на який була спрямована закупівля робіт, об'єкт введено в експлуатацію. Водночас, місцевим судом не враховано, що визначені прокурором інтереси держави, які порушені внаслідок недотримання визначеної законодавством процедури державної закупівлі, повинні мати матеріальний вираз, при цьому, обраний прокурором спосіб захисту таких прав, без вимоги про застосування реституції або відшкодування шкоди чи збитків, не може забезпечити їх реального захисту, отже, прокурором обрано неефективний спосіб захисту порушених прав держави.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
7. Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
8. Підставою касаційного оскарження є п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Так, скаржник стверджує, що апеляційним судом неправильно застосовано положення ст.ст. 30, 32, 36 Закону України "Про публічні закупівлі", ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 203, 207, 215, 216 Господарського кодексу України та відсутній висновок Верховного Суду щодо інституту реституції у справах де предметом позову є визнання недійсним виконаного договору підряду, який укладено за результатом проведення тендерної закупівлі робіт, що відбулись з порушенням положень ст.ст. 30, 32 Закону України "Про публічні закупівлі".
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
9. Від ФОП Єгорова О.В. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач -1 посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Смілянська ДЮСШ "Олімп" Смілянської міської ради оголосила та провела публічні торги з закупівлі послуг та робіт на проведення комплексного капітального ремонту будівлі легкоатлетичного манежу та благоустрій території стадіону "Юність" у м. Сміла Черкаської області.
11. Оголошення про проведення торгів опубліковано в Інтернеті 13.09.2019 UA-2019-09-13-001966-b. Основним критерієм для вибору переможця є ціна.
12. На торги зареєструвались чотири особи: ФОП Єгоров О.В. з пропозицією 5 090 000,00 грн; ТОВ "ОблАгроПромБуд" з пропозицією 5 095 000,00 грн; ТОВ "Паритет 777" з пропозицією 5 100 000,00 грн; ТОВ "Альянс-ТрансбудСервіс" з пропозицією 5 250 258,00 грн.
13. За наслідками відкритих торгів, які відбулись 07.10.2019, найбільш економічно вигідною визнано тендерну пропозицію ФОП Єгорова О.В. з остаточною ціновою пропозицією 5 090 000,00 грн.
14. Рішенням уповноваженої особи ДЮСШ "Олімп" ФОП Єгорова О.В. визнано переможцем торгів з найменшою ціновою пропозицію, та вирішено укласти з ним договір підряду на проведення комплексного ремонту легкоатлетичного манежу та благоустрій території стадіону "Юність" в м. Сміла, вул. Мічуріна, 43, що відображено у протоколі № 59 від 10.10.2019.
15. За наслідками тендеру між ДЮСШ "Олімп" та ФОП Єгоровим О.В. 29.10.2019 укладено договір № 89 (далі - договір) на проведення комплексного ремонту легкоатлетичного манежу та благоустрій території стадіону "Юність" в м. Сміла, вул. Мічуріна, 43 (класифікатор ДК 021:2015 - 45453000-7).
16. За результатами моніторингу Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області складено висновок від 14.11.2019 № 31-34/363, в якому зазначено, що за результатами аукціону, який відбувся 07.10.2019, встановлено порушення вимог п. 1 та 4 ч. 1 ст. 30 та ч. 2 ст. 32 Закону України "Про публічні закупівлі".
17. Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області вказано, що тендерна пропозиція учасника ФОП Єгорова О.В. підлягала відхиленню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" з огляду на те, що:
- в порушення п. 2.4.2 ч. 2 розділу 111 тендерної документації у складі тендерної пропозиції ФОП Єгорова О.В. не надано документ, що безпосередньо підтверджує забезпечення (покриття) гарантії: виписка з рахунку з обліку коштів у розрахунках або за рахунком для обліку залучених вкладів (депозитів), що повинна свідчити про зарахування учасником відповідної суми коштів для покриття гарантії згідно з вимогами тендерної документації (або списання таких коштів банком гарантом для їх резервування на відповідному рахунку, тощо).
- в порушення підп. 3.3.1 п. 3.3 ч. 3 розділу 1 додатку 2 до тендерної документації у складі тендерної пропозиції ФОП Єгорова О.В. не надано лист-відгук від Смілянської ДЮСШ "Олімп" Смілянської міської ради Черкаської області (позивача), який підтверджує виконання аналогічного договору від 05.08.2019 № 62 та на який є посилання у "Довідці про наявність в учасника досвіду виконання аналогічного договору (ів)".
Крім того, у вказаному висновку від 14.11.2019 зазначено, що за результатами проведеної закупівлі укладено договір підряду, який за обсягами не відповідає обсягам, які визначались Додатком 3 до тендерної документації.
18. З огляду на встановлені порушення законодавства Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області зобов'язало замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та відповідно до ч. 87 ст. 71 Закону України "Про публічні закупівлі" протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
19. 20.11.2019 між Смілянською ДЮСШ "Олімп" та ФОП Єгоровим О.В. підписано додаткову угоду № 1 до договору підряду, якою зменшено ціну договору на 9 894,00 грн.
20. Додатковими угодами № 2 від 26.12.2019 та № 3 від 08.07.2020 до договору підряду вносились зміни про зменшення договірної ціни до 3 647 859,00 грн.
21. На виконання договору підряду замовником прийняті та оплачені виконані підрядником роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт До обсягів та якості виконаних робіт, їх вартості, ні Смілянська ДЮСШ "Олімп", ні Смілянська міська рада, зауважень не висловили.
22. Згідно Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) № ЧК101201223348 від 23.12.2019) об'єкт введено в експлуатацію.
Позиція Верховного Суду
23. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, та представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
24. Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Постанова апеляційного суду прокурором оскаржуються з підстави передбаченої п. 3 частини другої ст. 287 ГПК України.
26. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
27. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
28. Так, скаржник стверджує, що апеляційним судом неправильно застосовано положення ст.ст. 30, 32, 36 Закону України "Про публічні закупівлі", ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 203, 207, 215, 216 Господарського кодексу України та відсутній висновок Верховного Суду щодо інституту реституції у справах, де предметом позову є визнання недійсним виконаного договору підряду, який укладено за результатом проведення тендерної закупівлі робіт, що відбулись з порушенням положень ст.ст. 30, 32 Закону України "Про публічні закупівлі".
29. Проаналізувавши доводи прокурора, касаційний суд зазначає наступне.
30. Відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.
31. Згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
32. Отже, прокурор при поданні позову повинен довести порушення або загрозу порушення відповідачами інтересів держави, при цьому недоведеність факту порушення інтересів держави є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог прокурора.
33. Відповідно до ч. 1 першої ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
34. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
35. Зміст статей 3, 15, 16 ЦК України свідчить, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. Такі висновки, викладені також у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17.
36. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
37. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), саме тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.
38. Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (така ж правова позиція викладена у постанові колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18).
39. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
40. Отже, виходячи із змісту статті 215 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
41. В якості способу захисту інтересів держави прокурор обрав визнання недійним договору підряду та скасування рішення уповноваженої особи Смілянської ДЮСШ "Олімп" про визнання ФОП Єгорова О.В. переможцем відкритих торгів, в свою чергу, порушеним правом прокурор вказав те, що існує загроза порушень економічних інтересів держави, внаслідок укладення незаконного правочину та завдання шкоди місцевому бюджету у вигляді незаконних витрат.
42. Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
43. Відтак доведенню підлягають, в чому конкретно полягала завідома суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.
44. Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.
45. Зі змісту заявленого позову вбачається, що його подано на захист порушених, на думку прокурора, матеріальних інтересів держави, з підстав недотримання визначеного законодавством принципу максимальної ефективності, а отже, задоволенню такого позову мало б передувати доведення прокурором щонайменше суми збитків, понесених державою внаслідок укладення правочину на визначених сторонами умовах, та встановлення їх невигідності для держави.
46. Натомість, прокурором у позові не визначено, в чому полягає неефективність використання бюджетних коштів та шкода бюджету. При цьому, прокурором не враховано порушення прав та інтересів сторін договору про закупівлю, внаслідок оспорення його прокурором, з огляду на вже витрачені на закупівлю робіт грошові кошти, які є бюджетними, та повне виконання підрядних робіт. Тобто, й у разі визнання недійсним договору підряду № 89 від 29.10.2019 замовник зобов'язаний оплатити підряднику виконані роботи, відповідно до приписів ст. 216 ЦК України, що призведе до додаткових витрат бюджетних коштів.
47. Таким чином, визначені прокурором інтереси держави, які порушені внаслідок недотримання визначеної законодавством процедури державної закупівлі, повинні мати матеріальний вираз, обраний прокурором спосіб захисту таких прав, без вимоги про застосування реституції або відшкодування шкоди чи збитків, не може забезпечити їх реального захисту (аналогічного висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 22.06.2021 у справі № 922/2895/20).
48. Натомість, прокурор не заявляв вимог про відшкодування вартості в частині сплачених бюджетних коштів та не зазначав про необхідність відшкодування державі розміру понесених, на його думку, збитків, що свідчить про те, що обраний прокурором спосіб захисту за наявних у даній справі обставин не є ефективним, оскільки не забезпечить реального захисту економічних інтересів держави, порушення яких обґрунтовано укладенням незаконного правочину та завдання шкоди місцевому бюджету у вигляді незаконних витрат.
49. З урахуванням зазначеного, доводи скаржника щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі щодо визнання недійсним рішення уповноваженої особи Смілянської ДЮСШ "Олімп" про визнання ФОП Єгорова О.В. переможцем відкритих торгів та визнання недійсним договору підряду, укладеного за наслідками проведених торгів, є безпідставними.
50. Дослідивши та проаналізувавши умови спірного договору, суд апеляційної інстанції встановив, що при укладенні договору сторонами дотримано всі вимоги щодо свободи волевиявлення, форми, наявності істотних умов, що передбачені вимогами цивільного та господарського законодавства.
51. Судом встановлено, що оспорюваний договір було укладено сторонами за результатами проведеного тендеру, в умовах проведення якого було вказано всі необхідні умови щодо підрядних робіт. Зобов'язання за договором підряду виконано сторонами і замовник досяг економічного ефекту, на який була спрямована закупівля робіт. До обсягів та якості виконаних робіт, їх вартості ні Смілянською ДЮСШ "Олімп" ні Смілянською міською радою, зауважень не висловлено.
52. З урахуванням зазначеного, апеляційний суд дійшов висновку, що прокурором не доведено порушення інтересів держави, прав та обов'язків позивачів, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
53. Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками апеляційного суду.
54. Тож, доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, в обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення передбачених п. 3 частини другої ст. 287 ГПК України, в аспекті спірних правовідносин за відсутності висновку Верховного Суду, є безпідставними, оскільки, судом апеляційної інстанції встановлено, що прокурором обрано неефективний спосіб захисту порушених, на думку прокурора, прав захисту держави, при цьому, постанову апеляційного суду у справі прийнято за результатами оцінки у сукупності всіх доказів у справі зважаючи на предмет і підстави позову поданого прокурором. Водночас, як свідчить характер доводів скаржника, останні фактично зводяться до незгоди скаржника із наданою апеляційним судом оцінкою обставинам справи та переоцінкою доказів у справі, що суперечить положенням ст. 300 ГПК України.
55. Ураховуючи викладене, касаційна скарга, подана з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, а тому не може бути задоволена, з огляду на не доведення скаржником наявності підстав для формування висновку Верховного Суду щодо наведених норм матеріального права у подібних правовідносинах, отже, відсутні підстави для скасування постанови апеляційного суду у справі, а тому постанову апеляційного суду слід залишити без змін.
56. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені апеляційним судом, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, отже, колегія суддів дійшла висновку, що скарга є необґрунтованою, а тому, постанову апеляційного суду слід залишити без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
57. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
58. У частині 1 статті 309 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
59. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів, наведених у касаційній скарзі, зазначає, що касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури, з підстави передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, слід залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 у справі № 925/958/20 залишити без змін.
Розподіл судових витрат
60. Оскільки підстав для скасування оскаржуваної постанови немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 у справі № 925/958/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді С.В. Бакуліна
Л.В. Стратієнко