02 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 910/18962/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Вронська Г.О., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
позивача - Тарасенкова В.В.,
відповідача-1 - не з'явились,
відповідача-2 - не з'явились,
відповідача-3 - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 (головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Попікова О.В., Коротун О.М.) та рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 (суддя Привалов А.І.)
у справі №910/18962/20
за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова корпорація "Пром Експорт",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксорікс",
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамонда"
про визнання векселів такими, що не мають вексельної сили,
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1.Акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ "КБ "Приватбанк") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова корпорація "Пром Експорт" (далі - ТОВ "ПК "Пром Експорт"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксорікс" (далі - ТОВ "Ксорікс"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Рамонда" (далі - ТОВ "Рамонда"), про визнання векселів такими, що не мають вексельної сили.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що видані 04.08.2020 ТОВ "ПК "Пром Експорт" прості документарні векселі АА 2855202, АА 2855203, АА 2855204, АА 2855205, АА 2855206, АА 2855207, АА 2855208, АА 2855209, АА 2855210, АА 2849845 не мають вексельної сили, оскільки були вчинені без дотримання вимог статті 4, абзацу 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" та статті 75 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі. Позивач вказує, що у нього існують правомірні очікування щодо повернення у його власність нерухомого майна, яке вибуло на підставі оспореного ним судового рішення у іншій справі, та яке, на момент звернення з цим позовом, зареєстроване за ТОВ "ПК "Пром Експорт". Позивач вважає, що дії відповідачів, зокрема щодо вчинення спірних векселів, направлені на створення штучної заборгованості ТОВ "ПК "Пром Експорт" перед його кредиторами, які мають на меті заволодіти вказаним майном Банку у процедурі примусового виконання судових рішень, що унеможливить повернення такого майна позивачу.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.10.06.2016 між ТОВ "Ардена", як іпотекодавцем, та АТ "КБ "Приватбанк", як іпотекодержателем, в забезпечення належного виконання кредитного зобов'язання перед АТ "КБ "Приватбанк" було укладено договір іпотеки за умовами якого в іпотеку Банку було передано готельний комплекс "МИР", загальною площею 17206,70 кв. м розташованого за адресою м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня (Голосіївський), 70.
2.2.04.08.2017 внаслідок неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, АТ "КБ "Приватбанк" було звернуто стягнення на предмет іпотеки та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на вказане нерухоме майно (інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №215133358 від 06.07.2020).
2.3.Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2020 у справі №910/15803/19 було скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про задоволення позовних вимог, визнання недійсним договору іпотеки від 10.06.2016 та скасування реєстраційних дії про реєстрацію права власності на предмет іпотеки за АТ "КБ "Приватбанк".
2.4.Рішення суду апеляційної інстанції у справі №910/15803/19 АТ "КБ "Приватбанк" оскаржив до Верховного Суду.
2.5.ТОВ "Ардена" та ТОВ "Артіс" здійснили дії, направлені на скасування записів про право власності банку на нерухоме майно, та здійснили відчуження зазначеного об'єкту нерухомого майна на користь ТОВ "ПК "Пром Експорт".
2.6.28.07.2020 ТОВ "ПК "Пром Експорт" набуло право власності на майновий комплекс "Готель "МИР", загальною площею 17206,7 кв. м, реєстраційний номер нерухомого майна 944707880000, розташований за адресою: м. Київ, проспект Голосієвський, буд.70.
2.7.30.07.2020 між ТОВ "ПК "Пром Експорт" як покупцем та ТОВ "Люксор Трейд" як продавцем укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №300720/02-БВ, відповідно до умов якого ТОВ "ПК "Пром Експорт" як покупець зобов'язалось прийняти та оплатити цінні папери (іменні інвестиційні сертифікати, емітовані в бездокументарній формі ТОВ "Брента Капітал", у кількості 57702 шт., номінальна вартість одного сертифікату 1000 грн). Відповідно до пункту 1.3 договору вартість купівлі-продажу цінних паперів номінальною вартістю 57702000 грн за домовленістю сторін складає 125850000 грн. Відповідно до пункту 2.2 договору розрахунок за придбані цінні папери може бути здійснено шляхом видачі ТОВ "ПК "Пром Експорт" векселя або іншим способом не забороненим законодавством України. Відповідно до пункту 3.7 договору поставка цінних паперів здійснюється з дотриманням принципу "поставка проти оплати". Оплата цінних паперів має бути здійснена до 31.08.2020 (пункт 2.1. договору).
2.8.04.08.2020 ТОВ "ПК "Пром Експорт" та ТОВ "Люксор Трейд" було складено акт про вексельний платіж, відповідно до якого ТОВ "ПК "Пром Експорт" в рахунок виконання своїх зобов'язань по оплаті цінних паперів за договором №300720/02-БВ від 30.07.2020 передає відповідачу-2 десять простих векселів, емітованих ТОВ "ПК "Пром Експорт".
2.9.04.08.2020 ТОВ "ПК "Пром Експорт" видав 10 векселів зі строком погашення 10.08.2020, номінальною вартістю по 12585000 грн кожен, за наступними номерами: AA 2855202, AA2 855203, AA 2855204, AA 2855205, AA 2855206, AA 2855207, AA 2855208, AA 2855209, AA 2855210, AA 2849845.
2.10.Сторони погодили, що з моменту підписання акта про вексельний платіж зобов'язання ТОВ "ПК "Пром Ескпорт" по оплаті цінних паперів за договором №300720/02-БВ від 30.07.2020 припиняються, натомість у ТОВ "ПК "Пром Ескпорт" виникає зобов'язання по оплаті емітованих векселів.
2.11.06.08.2020 на підставі договору купівлі-цінних паперів №060820/02-БВ ТОВ "Рамонда" придбало у ТОВ "Люксор Трейд" 10 векселів, емітованих ТОВ "Пром Експорт". Відповідно до пункту 3.1 зазначеного договору, на векселях, емітованих ТОВ "ПК "Пром Експорт", відповідачем-2 вчинено індосамент на користь ТОВ "Рамонда". Відповідно до 2.1 цього договору ТОВ "Рамонда" до 20.08.2020 мало сплати на користь ТОВ "Люксор Трейд" 125850000 грн за придбані векселі.
2.12.10.08.2020 ТОВ "Рамонда" пред'явила векселі ТОВ "ПК "Пром Експорт" до платежу, про що сторонами було підписано відповідний акт.
2.13.04.09.2020 ТОВ "Пром Експорт" повідомило ТОВ "Рамонда" про відсутність коштів для погашення емітованих векселів (лист ТОВ "ПК "Пром Експорт" за вх. №1 від 04 09.2020).
2.14.Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №571 від 29.09.2020 "Щодо заборони торгівлі цінними паперами" було заборонено з 30.09.2020 вчинення правочинів з цінними паперами ТОВ "Брента Капітал" на підставі пункту 163 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та в зв'язку з перебуванням емітента (ТОВ "Брента Капітал") в ситуації, коли подальший обіг емітованих цінних паперів порушуватиме права інвесторів.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 22.04.2021 у справі №910/18962/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021, в задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
3.2.Судові рішення мотивовані тим, що АТ "КБ "Приватбанк" не є учасником правовідносин, що склалися між ТОВ "ПК "Пром Експорт" (векселедавець), ТОВ "Рамонда" (набувач права вимоги за придбаними векселями) та ТОВ "Люксор Трейд" (особа, що здійснила відчуження боргових цінних паперів у спосіб, визначений чинним законодавством). АТ "КБ "Приватбанк" не є кредитором, боржником та/або пов'язаною особою з ТОВ "ПК "Пром Експорт", ТОВ "Рамонда" та ТОВ "Люксор Трейд" у межах спірних правовідносин, з огляду на що, попередні судові інстанції дійшли висновків про недоведеність позивачем факту порушення саме його права або охоронюваного законом інтересу відповідачами. Оскільки за результатом розгляду справи суди дійшли висновку про відсутність порушення прав позивача зі сторони відповідачів в аспекті заявлених позовних вимог, що є самостійною підставою для відмови в позові, суди не здійснювали оцінку інших фактичних обставин справи, на які посилався позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1.АТ "КБ "Приватбанк" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 у справі №910/18962/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ "КБ "Приватбанк" задовольнити в повному обсязі.
4.2.АТ "КБ "Приватбанк" посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи, що суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення застосував норми статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 55, 124 Конституції України, статей 3, 13, 15, 16, 234, 228, 387, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.01.2020 у справі №910/14522/18, від 14.01.2020 у справі №489/5148/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 15.04.2020 у справі №922/1903/18, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 10.06.2020 у справі №922/1903/18, від 25.06.2020 у справі №34/5005/525/2012, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц (провадження №14-260цс19), від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 17.07.2019 у справі №299/396/17, від 24.07.2019 у справі №405/1820/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 08.06.2021 у справі №662/397/15-ц, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23).
4.3.Скаржник вказує, що ТОВ "ПК "Пром Експорт" є боржником по відношенню до AT "КБ "ПриватБанк" в силу закону, відтак Банк, як кредитор у такому зобов'язанні має юридичний інтерес, щодо визнання такими, що не мають вексельної сили оспорюваних векселів, які були видані ТОВ "ПК "Пром Експорт" в якості платежу за договором від 30.07.2020, оскільки оспорювані векселі видані відповідачем-1 виключно з метою створення штучної заборгованості перед третіми особами, з метою уникнення виконання ТОВ "ПК "Пром Експорт" зобов'язання перед Банком щодо повернення нових об'єктів нерухомого майна, що були створені внаслідок поділу спірного майна з реєстраційним номером 944707880000. Крім того, скаржник зазначає, що за обставин придбання третьою особою нових об'єктів на електронних торгах, які будуть проведені в рамках виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду м. Києва у справі №910/12540/20 про стягнення з ТОВ "ПК "Пром Експорт" заборгованості у сумі 125850000,00 грн, така третя особа вважатиметься новим добросовісним набувачем нових об'єктів та у відповідності до частини другої статті 388 ЦК України Банк буде позбавлений можливості витребувати у такого нового власника нових об'єктів на свою користь.
4.4. ТОВ "ПК "Пром Експорт" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило відмовити в її задоволенні, з огляду на відсутність порушених прав позивача у спірних правовідносинах, а також з огляду на неефективність обраного останнім способу захисту порушених, на його думку, прав.
4.5.Верховний Суд ухвалою від 21.12.2021 оголосив перерву в судовому засіданні до 11:30 02.02.2022.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (стаття 4 ГПК України).
5.2.Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
5.3.Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
5.4.Частиною першою статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
5.5.У відповідності до статті 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
5.6.Таким чином, зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
5.7.Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
5.8.Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
5.9.Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
5.10.Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 40-41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19, порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, унаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке: порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
5.11.Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
5.12.Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
5.13.Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. При цьому, спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
5.14.Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
5.15.Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
5.16.Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
5.17.Водночас, відсутність порушеного права є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову. Аналогічні правові позиції викладені у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 23.12.2020 у справі №910/7579/16.
5.18.Так, предметом позову у справі №910/18962/20 є визнання векселів №№AA 2855202, AA2855203, AA2855204, AA2855205, AA2855206, AA2855207, AA2855208, AA2855209, AA2855210, AA2849845 такими, що не мають вексельної сили.
5.19.В обґрунтування порушення своїх прав позивач зазначив, що в межах цього судового провадження у нього існують правомірні очікування та сподівання щодо повернення у його власність 100/100 відсотків майнового комлексу загальною площею 17206,70 кв. м, розташованого за адресою м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня (Голосіївський), 70, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 944707880000, яке наразі є єдиною власністю ТОВ "ПК "Пром Експорт".
5.20.Одночасно з цим, позивач вважає, що дії ТОВ "АЕФ", ТОВ "Ардена", ТОВ "Артіс", ТОВ "ПК "Пром Експорт", ТОВ "Люксор Трейд" та ТОВ "Рамонда", направлені на відчуження відповідного майна, а також вчинення дій, направлених на створення штучної заборгованості у ТОВ "ПК "Пром Експорт" шляхом емісії спірних векселів на користь ТОВ "Люксор Трейд" та передачі права вимоги за останніми на ТОВ "Рамонда", які з огляду на строки вчинення відповідних дій, здійснювались виключно з метою створення умов для звернення стягнення на таке нерухоме майно в порядку, передбаченому для виконання судових рішень, свідчить про погодженість дій зазначених осіб та очевидну фіктивність правочинів, вчинених ними для досягнення протиправної мети - заволодіння чужим майном, та унеможливлення повернення такого майна законному власнику, що за своїм змістом вказує на порушення такими учасниками принципів справедливості, добросовісності та розумності.
5.21.Вирішуючи спір у справі, попередні судові інстанції встановили, що, 30.07.2020 між ТОВ "ПК "Пром Експорт", як покупцем, та ТОВ "Люксор Трейд" (назву змінено на ТОВ "Ксорікс"), як продавцем, укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №300720/02-БВ, відповідно до умов якого ТОВ "ПК "Пром Експорт" як покупець зобов'язалось прийняти та оплатити цінні папери (іменні інвестиційні сертифікати, емітовані в бездокументарній формі ТОВ "Брента Капітал", у кількості 57 702 шт., номінальна вартість одного сертифікату 1000 грн).
5.22.04.08.2020 ТОВ "ПК "Пром Експорт" та ТОВ "Люксор Трейд" було складено акт про вексельний платіж, відповідно до якого ТОВ "ПК "Пром Експорт" в рахунок виконання своїх зобов'язань по оплаті цінних паперів за договором №300720/02-БВ від 30.07.2020 передає відповідачу-2 десять простих векселів, емітованих ТОВ "ПК "Пром Експорт".
5.23.04.08.2020 ТОВ "ПК "Пром Експорт" видав 10 векселів зі строком погашення 10.08.2020, номінальною вартістю по 12585000 грн кожен, за наступними номерами: AA 2855202, AA2 855203, AA 2855204, AA 2855205, AA 2855206, AA 2855207, AA 2855208, AA 2855209, AA 2855210, AA 2849845.
5.24.06.08.2020 між ТОВ "Рамонда" (покупець) та ТОВ "Люксор Трейд" (продавець) укладено договір №060820/02-БВ купівлі-продажу цінних паперів, за умовами п.п. 1.1, 1.2 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цінні папери - векселі прості, документарні, векселедавцем яких є ТОВ "ПК "Пром Експорт", складені 04.08.2020, зі строком погашення - 10.08.2020, номінальною та договірною вартістю по 12585000 грн, а саме: АА 2855202, АА 2855203, АА 2855204, АА 2855205, АА 2855206, АА 2855207, АА 2855208, АА 2855209, АА 2855210, АА 2849845.
5.25.З огляду на зазначене вище, спірні векселі стосуються правовідносин, які склалися між ТОВ "Люксор Трейд", ТОВ "Рамонда" та ТОВ "ПК "Пром Експорт" за договорами №300720/02-БВ купівлі-продажу цінних паперів від 30.07.2020 та №060820/02-БВ купівлі-продажу цінних паперів від 06.08.2020.
5.26.Водночас, АТ КБ "Приватбанк" не є учасником правовідносин, що склалися між ТОВ "ПК "Пром Експорт" (векселедавець), ТОВ "Рамонда" (набувач права вимоги за придбаними векселями) та ТОВ "Люксор Трейд" (особа, що здійснила відчуження боргових цінних паперів у спосіб, визначений чинним законодавством). АТ КБ "Приватбанк" не є кредитором, боржником та/або пов'язаною особою з ТОВ "ПК "Пром Експорт", ТОВ "Рамонда" та ТОВ "Люксор Трейд" у межах спірних правовідносин, а отже такі відносини не впливають на права АТ КБ "Приватбанк".
5.27.Крім того позивачем під час розгляду справи у попередніх судових інстанціях не доведено яким чином можливе задоволення цього позову про визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, призведе до захисту нібито порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів АТ КБ "Приватбанк" щодо спірного майнового комплексу.
5.28.Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає правомірними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність АТ КБ "Приватбанк" відповідно до вимог господарського процесуального законодавства, ані факту порушення саме його права або охоронюваного законом інтересу відповідачами, ані можливості у обраний ним спосіб захисту, відновити порушені, на його думку, права щодо спірного майнового комплексу.
5.29.Указані обставини узгоджуються також із чинними судовими рішеннями, ухваленими у справі №910/12540/20 за позовом ТОВ "Рамонда" до ТОВ "ПК "Пром Експорт" про стягнення 125850000,00 грн заборгованості за неоплаченими простими векселями, відповідно до яких АТ КБ "Приватбанк" не було учасником правовідносин, що склалися між ТОВ "ПК "Пром Експорт" (векселедавець, боржник), ТОВ "Рамонда" (набувач права вимоги за придбаними несплаченими векселями) та ТОВ "Люксор Трейд" (особа, що здійснила відчуження боргових цінних паперів у спосіб, визначений чинним законодавством). АТ КБ "Приватбанк" не є кредитором, боржником та/або пов'язаною особою з учасниками даної справи у межах спірних правовідносин. Північним апеляційним господарським судом в ухвалі від 08.12.2020 зазначено, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/12540/20, ухвалене виключно в межах позовних вимог і не містить жодного посилання на АТ КБ "Приватбанк" та положень про його права, інтереси та (або) обов'язки; зі змісту судового рішення не вбачається можливість та ймовірність впливу цього рішення на права, інтереси та (або) обов'язки скаржника (АТ КБ "Приватбанк"). Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки АТ КБ "Приватбанк" оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права, інтереси та (або) обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у постанові від 04.03.2021 Верховний Суд вказав, що апеляційний господарський суд правомірно закрив апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.
5.30.Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).
5.31.Зазначене у пункті 5.29 цієї постанови також свідчить про безперспективність заявленого позову, адже незалежно від наслідків вирішення спору щодо вексельної сили оспорюваних векселів, у АТ КБ "Приватбанк" відсутні визначені процесуальним законодавством правомочності впливати на повноту обставин щодо виникнення та стягнення заборгованості за спірними векселями, які були встановлені судами під час розгляду справи №910/12540/20, оскільки не будучи учасником цієї справи скаржник не має права звернутися про перегляд ухваленого у цій справі рішення за нововиявленими обставинами, що прямо вбачається з частини першої статті 321 ГПК України.
5.32.Крім того, колегія суддів зазначає, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено право людини на доступ до правосуддя, а відповідно статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав. З наведеного слідує, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
5.33.Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного на момент звернення до суду права позивача. При цьому слід ураховувати і те, що у резолютивній частині судового рішення остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача і судове рішення має бути виконано в процесі виконавчого провадження у справі, адже, як вже зазначалося, ефективний засіб зрештою повинен забезпечити поновлення порушеного права.
5.34.Таким чином, існує певний порядок реалізації прав суб'єктів господарювання та способи захисту порушених прав. Неналежність чи невідповідність обраного способу судового захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та зумовлює відмову у задоволенні означених позовних вимог.
5.35.Аналогічна правова позиція щодо відповідності обраного способу захисту змісту порушеного права, в тому числі в частині ефективності обраного способу захисту, який має забезпечити поновлення порушеного права, наведено Верховним Судом у постанові від 07.05.2018 року у справі №927/522/17.
5.36.Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
5.37.Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Н. проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
5.38.У пункті 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 зроблено правовий висновок відповідно до якого обраний позивачем спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 331/6927/16-ц (пункт 69)).
5.39.Позовні вимоги не підлягають задоволенню, якщо суд, дотримуючись принципу стадійності захисту права, дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачено законом або договором та/або він є неефективним для захисту порушеного права в таких правовідносинах. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19.
5.40.Велика Палата Верховного Суду зазначила, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 та пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 року у справі №925/642/19).
5.41.Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (провадження N 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі №911/3681/17 (провадження N 12-97гс19, пункт 38), від 22.01.2020 у справі №910/1809/18 (провадження N 12-148гс19, пункт 34), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (провадження N 14-125цс20, пункт 74) та інших.
5.42.Таким чином, відповідно до усталеної практики Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту прав неволодіючого майном власника до незаконно вододіючої цим майном особи, буде звернення до суду з позовом про витребування майна, тоді як, обраний позивачем спосіб захисту у справі №910/18962/20, не здатний поновити його права на спірний майновий комплекс, що в свою чергу, свідчить про неефективність такого способу захисту.
5.43.Вказане підтверджується також тим, що у правовідносинах, які виникли між сторонами, оспорювані векселі є документами, що видані на виконання договору купівлі-продажу цінних паперів, які підтверджують виникнення зобов'язань сторін саме з договору купівлі-продажу цінних паперів. Отже, визнання такими, що не мають вексельної сили, векселів, виданих на виконання вказаного договору, не не є можливим до визнання недійсним зобов'язання з оплати акцій в цілому, адже останнє виникло з договору, який не визнаний судом недійсним на час розгляду судами цієї справи, що також свідчить про правомірність висновку судів про відсутність підстав для задоволення позову.
5.44.Зазначені вище обставини щодо змісту спірних відносин у справі №910/18962/20 свідчать про безпідставність доводів скаржника щодо неврахування попередніми судовими інстанціями правових позицій Верховного Суду, викладених у зазначених позивачем у тексті касаційної скарги постановах, оскільки не стосувались подібних правовідносин щодо визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, а тому вказані відносини не є подібними з тими, що виникли між сторонами у справі №910/18962/20.
5.45.Також колегія суддів бере до уваги, що у даній справі судами не встановлено беззаперечних обставин, що АТ КБ "Приватбанк" є кредитором ТОВ "ПК "Пром Експорт", оскільки спір щодо поновлення його у праві власності на майновий комплекс "Готель "МИР", загальною площею 17206,7 кв. м, реєстраційний номер нерухомого майна 944707880000, розташований за адресою: м. Київ, проспект Голосієвський, буд.70, не вирішено на час ухвалення судами рішення у цій справі.
5.46.Підсумовуючи все у сукупності, колегія суддів відзначає, що захист прав на майно має відбуватися у спорі щодо цього майна, де особа, яка вважає себе власником майна, може звернутися із заявою про забезпечення позову у спосіб арешту цього майна, а не оспорювати силу векселів лише тому, що існує припущення, що при виконанні судового рішення про стягнення з емітента боргу за договором, до якого у позивача відсутнє як право, так і інтерес, що встановлено у справі №910/12540/20, може бути звернуто стягнення на майно, яке позивач вважає своєю власністю.
6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат
6.1.Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.3.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).
6.4.Таким чином, перевіривши рішення та постанову судів попередніх інстанцій в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.
6.5.З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1.Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.
2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2021 у справі №910/18962/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді Г.О. Вронська
Н.М. Губенко