24.01.2022 Справа № 920/1058/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянувши заяву позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Газ Ресурс”, №191-Ю1 від 01.12.2021 про ухвалення додаткового рішення (вх№4328 від 07.12.2021) у справі №920/1058/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Газ Ресурс” (вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, оф. 201, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 41427817),
до відповідача Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради (вул. Першотравнева, буд. 1, м. Буринь, Сумська область, 41700; код ЄДРПОУ 41825775),
про стягнення 140679,11 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув,
27.09.2021 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просив стягнути з відповідача заборгованість по договору на постачання природного газу №77 від 02.03.2021 в розмірі 140679,11 грн, з яких: 130918,90 грн основного боргу, 5007,17 грн пені, 2762,37 грн інфляційних витрат, 1990,67 грн 3% річних, а також просив покласти судові витрати на відповідача. Крім того, у пункті 2 прохальної частини позову позивачем заявлене клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 01.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1058/21; задоволено клопотання позивача про розгляд позовної заяви в порядку спрощеного позовного провадження; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 30.11.2021 у справі №920/1058/21 позов задоволено частково; стягнуто з Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради (вул. Першотравнева, буд. 1, м. Буринь, Сумська область, 41700; код ЄДРПОУ 41825775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Газ Ресурс” (вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, оф. 201, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 41427817) 130918,90 грн (сто тридцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять грн 90 коп.) вартості поставленого природного газу, 2762,37 грн (дві тисячі сімсот шістдесят дві грн 37 коп.) інфляційних витрат, 1990,67 грн (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто грн 67 коп.) 3% річних, 1,00 грн (одна грн 00 коп.) пені, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.); в іншому відмовлено.
07.12.2021 представником позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Газ Ресурс” подана заява №191-Ю1 від 01.12.2021 про ухвалення додаткового рішення (вх№4328 від 07.12.2021), в якій представник позивача просить ухвалити додаткове рішення у справі №920/1058/21, яким стягнути з Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради (вул. Першотравнева, буд. 1, м. Буринь, Сумська область, 41700; код ЄДРПОУ 41825775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Газ Ресурс” (вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, оф. 201, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 41427817) 21250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката; розгляд заяви здійснити без виклику та участі представника позивача.
10.01.2022 на примусове виконання рішення від 21.12.2021 у справі №920/1058/21 видано судовий наказ.
Ухвалою від 10.01.2022 у справі №920/1058/21 призначено до розгляду заяву представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Газ Ресурс”, №191-Ю1 від 01.12.2021 про ухвалення додаткового рішення (вх№4328 від 07.12.2021) у справі №920/1058/21 у судове засідання на 24.01.2022.
У судовому засіданні 24.01.2022 судом встановлено:
Представник позивача (заявника) у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення був повідомлений належним чином, у зазначеній заяві, в т.ч. просить здійснювати розгляд заяви без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення був повідомлений належним чином, надіслав клопотання від 18.01.2022 №51 про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги (вх №209 від 19.01.2022 - електронною поштою та вх №546/22 від 24.01.2022 - засобами поштового зв'язку), в якому просить прийняти до розгляду дане клопотання та зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги до 5000,00 грн.
Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Відповідно до ч. 1 та ч. 8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи викладені вимоги ГПК України, оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.
Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Зазначене кореспондується із позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.
30.11.2021 судом ухвалене рішення у даній справі.
02.12.2021 (відповідно до штемпеля на поштовому конверті) засобами поштового зв'язку представник позивача надіслав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 21250,00 грн (вх №4328 від 07.12.2021), тобто дана заява подана в межах встановленого строку на її подання та відсутні підстави для залишення заяви без розгляду згідно з абз. 3 ч. 8 ст. 129 ГПК України.
У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розгляду заяви позивача про розподіл судових витрат по суті.
01.06.2021 при зверненні до суду з позовною заявою, на виконання п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, представником позивача повідомлено, що попередній (орієнтований) розрахунок розміру судових витрат, які поніс позивач, складає: 2270,00 грн витрат зі сплати судового збору та 10000,00 грн витрат по оплаті професійної правничої допомоги, зазначивши, що остаточний розмір витрат на професійну правничу допомогу буде визначено за результатами розгляду справи.
02.12.2021 засобами поштового зв'язку представник позивача надіслав заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно з якою представник позивача просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21250,00 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що Невструєв Леонід Борисович має право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 23.12.2010 №4409/10.
20.05.2019 між ТОВ «Укр Газ Ресурс» (далі - позивач, клієнт) та адвокатом Невструєв Леонідом Борисовичем (далі - адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги №13/5 (далі - договір про надання правничої допомоги), предметом якого є надання клієнту правничої допомоги у вигляді: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення судочинства, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 3.2. договору про надання правничої допомоги позивач зобов'язаний відшкодувати адвокату фактичні витрати (понесені чи майбутні), необхідні для виконання договору та своєчасно і в повному обсязі оплачувати вартість отриманої правової допомоги за договором.
Згідно з пунктами 4.6. та 4.7. договору про надання правничої допомоги факт наданої правової допомоги підтверджується актом наданих послуг; позивач сплачує гонорар протягом 30 днів з моменту підписання акту наданих послуг.
02.08.2021 між позивачем та адвокатом укладено додаткову угоду №5-8/21 до договору №13/5 від 20.05.2019 про надання правничої допомоги (далі - додаткова угода до договору про надання правничої допомоги).
Пунктом 1.1. додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги визначено, що адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту у господарському проваджені у справі по стягненню заборгованості з Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради на користь Клієнта заборгованості за поставлений природний газ яка утворилась на дату укладання цієї додаткової угоди.
Відповідно до п. 1.3. додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги адвокат надає правову допомогу у вигляді: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у зазначеному в п. 1.1. господарському провадженні; ознайомлення адвокатом з документами щодо несплати Управлінням освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради заборгованості за поставлений природний газ; підготовка позовної заяви до господарського суду та всіх інших необхідних документів і матеріалів, що будуть необхідними під час розгляду господарської справи; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення судочинства, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами.
Розділом 2 додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги визначено гонорар та порядок його сплати, а саме: сторони погоджують розмір погодинної ставки адвоката за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на рівні 2500,00 грн за 1 (одну) годину (п. 2.1.); вартість представництва інтересів клієнта адвокатом в суді - 2500,00 грн за одне судове засідання, в незалежності від фактичного часу його проведення (п. 2.2.); гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги (п. 2.3.); факт наданої правової допомоги підтверджується актом наданих послуг (п. 2.5.); клієнт сплачує гонорар протягом 60 днів з моменту підписання акту наданих послуг (п. 2.6.); гонорар сплачується у безготівковому порядку на рахунок адвоката (п. 2.7.).
Відповідно до поданого адвокатом детального опису наданої професійної правничої допомоги загальна сума наданих позивачу послуг склала 8 годин вартістю 21250,00 грн. Адвокатом надано наступні послуги з визначенням їх вартості, а саме:
1)ознайомлення адвокатом Невструєвим Л.Б. із документами щодо несплати Управлінням освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради заборгованості за поставлений природний газ, а саме: з договором на постачання природного газу №77 від 02.03.2021; актом приймання передачі природного газу №УГР00000459 від 28.02.2021; претензією №954 від 20.04.2021 з доказами її відправлення; листом відповідача №268 від 02.03.2021; актом приймання передачі природного газу №УГР00002976 від 31.12.2020; платіжними дорученнями №5705 від 28.12.2020, №5703 від 29.12.2020; договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №1 від 20.01.2020; додатковою угодою №7 від 23.11.2020 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №1 від 20.01.2020; гарантійним листом відповідача №2965 від 06.09.2021. Кількість витраченого часу визначена як 3,5 годин, вартість за одну годину - 2500,00 грн; загальна сума - 8750,00 грн;
2)підготовка та направлення адвокатом адвокатського запиту №24/1 від 08.09.2021 на адресу ТОВ «Оператор ГТС України». Кількість витраченого часу визначена як 1,0 година, вартість за одну годину - 2500,00 грн, загальна сума - 2500,00 грн;
3)ознайомлення адвокатом із відповіддю ТОВ «Оператор ГТС України» на адвокатський запит, а саме з листом ТОВ «Оператор ГТС України» №ТОВВИХ-21-Ю243 від 16.09.2021. Кількість витраченого часу визначена як 1,0 година, вартість за одну годину - 2500,00 грн, загальна сума - 2500,00 грн;
4)підготовка адвокатом позовної заяви до Господарського суду Сумської області (визначення правових норм, які регулюють відносини, судової практики, складання, підписання позову та оформлення усіх додатків до позову). Кількість витраченого часу визначена як 3 години, вартість за одну годину - 2500,00 грн; загальна сума - 7500,00 грн.
01.12.2021 відповідно до зазначеного детального опису наданої професійної правничої допомоги між позивачем та адвокатом підписано акт №1/5-8/21 про прийняття-передачі наданих послуг визначеною в пункті 2 даного акту вартістю 21250,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Частинами 2-6 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Разом з тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява № 19336/04, п. 269).
Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.
У постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:
1)за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу);
2)зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;
3)загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;
4)під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Обсяг наданих послуг адвоката, кількість витраченого часу та вартість таких робіт за договором про надання правової допомоги визначені позивачем та адвокатом в акті №1/5-8/21 від 01.12.2021 в сумі 21250,00 грн.
Разом з тим відповідачем подане клопотання від 18.01.2022 №51 про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги (вх №209 від 19.01.2022 - електронною поштою та вх №546/22 від 24.01.2022 - засобами поштового зв'язку).
В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач звертає увагу, що витрати на правничу допомогу є надмірними і завищеними адвокатом оскільки за 8 годин загального витраченого часу адвокат просить стягнути 21250,00 грн, хоча враховуючи що заборгованість відповідачем не заперечувалась, що підтверджується надісланими відповідачем позивачу листом-проханням від 28.09.2021 №1076 та гарантійним листом від 06.09.2021 №965, адвокат міг витратити значно менше часу для робіт, які він виконав для надання клієнту послуг за договором про надання правничої допомоги.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що вартість послуг за 8 годин роботи адвоката в розмір 21250,00 грн є завищеною з урахуванням фактичного часу, витраченого адвокатом на представництво інтересів позивача в суді, а саме дій вчинених з підготовки позову, враховуючи, що справа є малозначною та нескладною, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, враховуючи поведінку сторін, у зв'язку з чим суд задовольняє клопотання відповідача від 18.01.2022 №51 про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги (вх №209 від 19.01.2022 - електронною поштою та вх №546/22 від 24.01.2022 - засобами поштового зв'язку).
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, враховуючи подане відповідачем клопотання від 18.01.2022 №51 про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги (вх №209 від 19.01.2022 - електронною поштою та вх №546/22 від 24.01.2022 - засобами поштового зв'язку), суд дійшов висновку, що позивач частково довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, належними та допустимими доказами, а тому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129, ст. 222, 244 ГПК України, суд частково задовольняє заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та відшкодовує позивачу за рахунок відповідача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити клопотання відповідача від 18.01.2022 №51 про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги (вх №209 від 19.01.2022 - електронною поштою та вх №546/22 від 24.01.2022 - засобами поштового зв'язку)
2. Частково задовольнити заяву представника позивача №191-Ю1 від 01.12.2021 про ухвалення додаткового рішення (вх№4328 від 07.12.2021) у справі №920/1058/21.
3. Стягнути з Управління освіти, молоді, спорту, культури та туризму Буринської міської ради (вул. Першотравнева, буд. 1, м. Буринь, Сумська область, 41700; код ЄДРПОУ 41825775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Газ Ресурс” (вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, оф. 201, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 41427817) 5000,00 грн (пять тисяч грн 00 коп) витрат на професійну правничу допомогу.
4. В іншому відмовити.
5. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення може бути оскаржене.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне додаткове рішення в зв'язку з хворобою судді Котельницької В.Л. складено та підписано 15.02.2022.
Суддя В.Л. Котельницька
Суддя /підпис/ В.Л. Котельницька
Додаткове рішення не набрало законної сили
Згідно з оригіналом
Виготовлено з автоматизованої системи
документообігу суду
Помічник судді Т.М. Пономаренко
15.02.2022