ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.02.2022Справа № 910/11017/20
За заявою приватного виконавця Горбача Сергія Федоровича
про звернення стягнення на частку в спільному майні, що належить боржнику
у справі №910/11017/20 за позовом Фізичної особи-підприємця Рукодій Євгенії Сергіївни
до Фізичної особи-підприємця Золотаревського Ігоря Анатолійовича
про стягнення грошових коштів
Суддя: Людмила ШКУРДОВА
секретар с/з Одинцов О.С.
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання
Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/11017/20 від 16.09.2020, зміненого постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2021 року, позов задоволено частково.
13.12.2021 року через відділ діловодства суду від приватного виконавця Горбача Сергія Федоровича надійшло подання про звернення стягнення на частку в спільному майні, що належить боржнику.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2021 року призначено заяву до розгляду.
У поданні державним виконавцем заявлено вимогу про звернення стягнення на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , яка не зареєстрована у встановленому законом порядку за боржником - ОСОБА_1 та згідно Державного реєстру прав на нерухоме майно значиться зареєстрованим за Золотаревською Любов Ярославівною, для виконання ОСОБА_1 зобов'язань згідно наказу №910/11017/20, виданого 11.05.2021 Господарським судом міста Києва.
ОСОБА_1 подані заперечення на подання приватного виконавця про звернення стягнення на частку в спільному майні, що належить боржнику, в яких зазначено, що через карантинні обмеження підприємницька діяльність боржника зазнала збитків; квартира є єдиним житлом, стягнення на нерухоме майно звертається в останню чергу, норми ст.335 ГПК України застосовуються виключно у разі відсутності спору про право.
Розглянувши подання державного виконавця в порядку ст. 335 ГПК України, суд зазначає наступне.
В провадженні приватного виконавця Горбача С.Ф. перебуває виконавче провадження №65513947 від 20.05.2021 з примусового виконання наказу №910/11017/20 виданого 11.05.2021 Господарським судом міста Києва про стягнення з Фізичної особи-підприємця Золотаревського Ігоря Анатолійович на користь Фізичної особи-підприємця Рукодій Євгенії Сергіївни 153 461,78 гри., з яких: 29 100,00 грн заборгованості з орендної плати, 121 520,00 грн неустойки у розмірі подвійної плати за користування приміщенням, 2 457,34 грн пені та 384,44 грн 3% річних, 2 301,93 грн судового збору.
Приватний виконавець зазначає, що рішення суду до теперішнього часу боржником не виконано, заборгованість не погашена, у боржника відсутні будь-які активи, на які можливо звернути стягнення для погашення боргу.
Виконавцем встановлено, що боржник немає у власності рухомого чи нерухомого майна, що підтверджується наступними документами: згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №288882723 від 07.12.2021, нерухоме майне не зареєстровано; згідновідповіді МВС України №120088151 від 26.10.2021, транспортні засоби за боржником не зареєстровані; згідно відповідіДержавної прикордонної служби України №120088172 від 07.12.2021 відсутні дані щодо перетину боржником державного кордону; згідно відповіді державної фіскальної служби України №120088147 від 26.10.2021 боржник є самозайнятою особою; згідно відповіді Пенсійного фонду України №1076809700 від 27.10.2021 інформація про останнє місце роботи боржника не знайдено; згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0/7-210601/13156 від 01.06.2021, кошти на рахунках відкритих боржнику недостатньо для виконання наказу; згідно довідки АТ «Універсалбанк» №11673а-бт від 28.05.2021, кошти на рахунках відкритих боржнику недостатньо для виконання наказу; згідно інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на 07.12.2021 залишок коштів на рахунках без змін, коштів на рахунках відкритих боржнику недостатньо для виконання наказу.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00030847771 від 21.05.2021, боржник знаходиться в шлюбі з 27.07.2001. Його дружина - ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 зареєстрована 22.01.2021 фізичною особою -підприємцем (витяг №359570767563 від 21.05 2021. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №288882723 від 07.12.2021, ОСОБА_2 має у власності трикімнатну квартиру загальною площею 113,3кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ., яка зареєстрована за нею на підставі свідоцтва про право власності від 12.12.2006, що видано на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення Київської міської ради №2137- С/КІ від 20.11.2006р. Вказана квартира була набута та зареєстрована за дружиною боржника під час шлюбу. Виходом виконавця за вказаною адресою встановлено, що боржник ОСОБА_1 проживає за вказаною адресою разом з ОСОБА_2 .
Станом на дату звернення з поданням до суду, боржником не вчинено будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суд. Боржнику відомо про існування боргу, відомо про відкриття виконавчого провадження і він ігнорує вимоги приватного виконавця. Про обставини, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або про інші підстави, внаслідок виникнення яких боржник був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому Законом України «Про виконавче провадження», та які можуть бути підставою для відкладення виконавцем проведення виконавчих дій боржник не повідомив та з письмовими заявами до виконавця не звертався.
Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» саме виконавець визначає обсяг дій, які слід вчинити для виконання судового рішення. Така ж позиція висловлена колегією суддів при постановленні ухвали Верховного суду по справі № 636/620/18 від 13.12.2018р, в якій говориться про те, що боржник діє не добросовісно в рамках виконавчого провадження, а саме: будучи обізнаним зі своїми борговими зобов'язаннями, присудженими за рішенням суду, і про наявність примусового виконавчого провадження, що вимагає від нього добросовісної процесуальної поведінки, цікавитися у розумні строки перебігом виконавчого провадження та отримувати кореспонденцію, яка надходить на його адресу тим самим він тривалий час фактично ухиляється від виконання рішення суду.
З метою реалізації функції Держави щодо забезпечення виконання судових рішень (ст. 129-1 Конституції України), а також належної реалізації повноважень та обов'язків, покладених на приватного виконавця Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та Законом України «Про виконавче провадження» при виконанні судових рішень, приймаючи до уваги дії (бездіяльність) боржника, що ускладнюють виконання рішення, виконавець вважає, що є необхідність у зверненні стягнення на майно боржника, яке перебуває в інших осіб. Необхідність обумовлена тим, що на сьогоднішній день виконавцем здійснені усі можливі та необхідні дії, спрямовані на виконання судового рішення, проте виконання рішення унеможливлюється внаслідок ігнорування боржником законних вимог приватного виконавця та вчинення дій (бездіяльності), які спрямовані на ухилення від виконання рішення.
У відповідності до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у ЗУ «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч.1 ст.368 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Враховуючи наведені вище обставини та положення закону, враховуючи те, що боржник не надав суду доказів відсутності заборгованості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення подання приватного виконавця про звернення стягнення на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , яка не зареєстрована у встановленому законом порядку за боржником - ОСОБА_1 та згідно Державного реєстру прав на нерухоме майно значиться зареєстрованим за ОСОБА_2 , для виконання ОСОБА_1 зобов'язань згідно наказу №910/11017/20, виданого 11.05.2021 Господарським судом міста Києва.
Посилання боржника на те, що норми ст.335 ГПК України не застосовуються до даних правовідносин суд вважає необгрунтованими, оскільки матеріали справи не містять доказів існування спору про право.
Керуючись ст.ст.2, 18, 234, 235, 335, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву приватного виконавця Горбача Сергія Федоровича про звернення стягнення на частку в спільному майні, що належить боржнику - задовольнити.
2. Звернути стягнення на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , яка не зареєстрована у встановленому законом порядку за боржником - ОСОБА_1 та згідно Державного реєстру прав на нерухоме майно значиться зареєстрованим за ОСОБА_2 , для виконання ОСОБА_1 зобов'язань згідно наказу №910/11017/20, виданого 11.05.2021 Господарським судом міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення господарським судом її повного тексту (п. 17.5 Перехідних положень до Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Людмила ШКУРДОВА
Дата складення тексту ухвали : 10.02.22